17 липня завершується дія угоди про «зерновий коридор». Ефективно він працював лише три місяці – весь інший час робота була непередбачуваною. Зараз близько 30 суден очікують на дозволи російських інспекторів, а кожен день простою коштує $20 000.
Forbes Ukraine збирає номінантів до нового списку «30 до 30». Ви можете запропонувати кандидатів у список 2023 року за цим посиланням.
Зернова ініціатива не працює – аграрії заплатили понад $1 млрд демереджу в очікуванні дозволів від російських інспекторів, заявив під час зустрічі зернового клубу Української зернової асоціації її президент Микола Горбачов. «За нашими розрахунками, українські агроекспортери втратили щонайменше $210 млн демереджу з листопада 2022 року до червня 2023 року», – дає значно скромнішу оцінку СЕО Kernel Євген Осипов.
Фактично зернова ініціатива працювала ефективно перші три місяці. З серпня по жовтень 2022 року нею скористалось 421 судно. Вони вивезли 9,7 млн т пшениці, кукурудзи, соняшнику і олії. Інспекційні команди, в які входили представники України, ООН, Туреччини та Росії, пропускали в середньому 5–6 суден на день.
За три місяці найбільше зерновим коридором експортувала Kernel Андрія Веревського – 813 500 т, згідно даних брокерської компанії Maxigrain. До першої пʼятірки увійшли: UkrLandFarming Олега Бахматюка (296 800 т), американська ADM (292 700 т), українська Agroprosperis, яка належить американському New Century Holdings (251 000 т) і «Нібулон» Андрія Вадатурського (210 200 т).
Перші спроби саботажу «зернового коридору» Росією почались вже восени 2022, приблизно за три місяці після початку роботи зернової ініціативи, згадує Осипов.
У жовтні коридором скористалися 176 суден, у листопаді – 85, у червні 2023 – 37. «Якщо у березні морськими шляхами Україна експортувала 4 млн т продукції, то у травні лише 1,3 млн т – менше третини від можливих обсягів», – каже Осипов.
З 1 травня 2023 року російські інспектори реєстрували в середньому два судна за три доби, каже заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Юрій Васьков. Через навмисне затягування інспекцій у Босфорі утворювалися черги зі більше ніж 100 суден на вхід і вихід. «Зараз близько 30 суден чекають на вхід до портів, – додає він. – Деякі з них чекають понад 3,5 місяці».
Судно із 64 000 т зерна на борту засновника агрокомпанії «Прометей» Рафаеля Горояна стоїть у протоці Босфор вже понад 120 днів. За кожен день простою власник сплачує $20 000. «Те, що ми заробили на зерновому коридорі ми втратили за місяць», – каже Гороян. Наразі судновласники у вартість перевезення закладають $15 за тонну на простій у Босфорі.
Російські інспектори свавільно поводять себе в рамках зернового коридору. Комісія приїжджала ближче до обіду на судно і не встигала зробити інспекцію через короткий робочий день, який завершувався об 15:30, розповідає Геннадій Іванов, директор BPG Shipping & Kronos Bulker. Могли ганяти капітана судна за нетиповими документами, що займало ще одну-дві доби, або просто не зʼявлялись на інспекцію. Можуть обирати із черги судно, яке щойно прибуло, і ігнорувати судно, яке стоїть в черзі місяці, і багато іншого, додає він. «Через саботування «зернової ініціативи» світ недоотримав близько 20 млн т продовольства, – впевнений Осипов. – Це про інтереси не лише українського бізнесу, а й всього світу».
СЕО Kernel Євген Осипов Фото Viacheslav Muzyka
Хоч і «коридор» виглядає занадто дорогим у користуванні, торік він забезпечив ⅔ приросту золотовалютних резервів та зберіг бажання аграріїв сіятися, каже керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій. «Ймовірно, без перспектив функціонування зернового коридору посівні площі цього року були б нижчими на 25–30%», – додає він.
17 липня зернова угода завершується. Чи продовжать її? «Це єдине питання, на яке я не готовий зараз відповісти, – казав на зустрічі зернового клубу УЗА Васьков. – В мене немає впевненості, що він має шанси». Васьков запевняє, що союзники – ООН та Туреччина – роблять все можливе аби угода була продовжена.
Опитані Forbes аграрії різняться у думках щодо доцільності «коридору». «Так, як він (коридор. – Forbes) працює зараз, краще нехай взагалі не працює», – категорично каже Гороян з «Прометею». Якщо «зернова угода» працюватиме ефективно впродовж наступного року, а торішній рівень цін буде збережено, то орієнтовна валютний виторг від експорту може скласти $13 млрд, підраховує Осипов з Kernel.
Що потрібно, аби коридор працював ефективно? Варто забезпечити мінімальні гарантії темпів поставок, а для цього збільшити кількість інспекцій на добу до 12–15, вважає Осипов. «Найголовніше – робота «зернового коридору» має стати прозорою», – додає він. На сайті ООН має публікуватися статистика проходу суден, а також інформація про планування інспекцій. Тоді світ на власні очі побачить, що коли українська сторона подає на інспекцію 12–50 суден, до розгляду потрапляють лише одне чи два, каже Осипов.