Низькі доходи та переконання, що кошти крадуть або марнують – основні причини, чому українці можуть не хотіти сплачувати податки, свідчить дослідження центру CASE Україна та КМІС. Як держава може поліпшити ставлення громадян до спільного наповнення держбюджету?
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: список 250 малих і середніх компаній, лідерство генерала Залужного, падіння мільярдера Жеваго, детальна історія Dnipro-M та загалом майже два десятки текстів.
На замовлення аналітичного центру CASE Україна Київський міжнародний інститут соціології провів опитування серед українців з питанням: «Чому, на Вашу думку, звичайні громадяни можуть не хотіти платити податки?».
Найпопулярніші відповіді – «Через низькі доходи, які не дозволяють забезпечити гідний рівень життя» (80,3%) та «Через переконання, що сплачені гроші крадуть або марнують» (73,6%).
Результати опитування КМІС
Які висновки можна зробити з таких результатів?
Цільове використання коштів і боротьба з несправедливістю
Опитані Forbes економісти назвали очікуваними результати цього опитування.
Нерідко в людей справді низькі зарплати, погоджується фахівець Економічної експертної платформи Олег Гетман. «Сплатити податки з €5000 зарплати, які є в розвинених країнах, значно легше, ніж з 10 000 грн», – зазначає він. – Навантаження на фонд оплати праці в Україні зависоке, як для країни, що розвивається».
Куди більшою проблемою є відчуття несправедливості з боку платників: у людей дуже низький рівень довіри до держави, як до інституції, каже виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Оксана Кузяків. «Вони бачать свавілля чиновників на місцях, місцевих «князьків», несправедливу судову систему, з якою є багато корупційних скандалів тощо», – пояснює вона.
Також громадяни здебільшого не розуміють, куди їхні податки сплачуються і на що витрачаються, вони не цікавляться розподілом державного та місцевого бюджетів, додає Гетман. «І новини про скандальні закупівлі, які постійно з’являються, їх достатньо сильно напружують», – упевнений він.
У контексті відчуття справедливості також потрібно прагнути до того, щоб кожна соціальна група мала справедливе податкове навантаження, додає старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. «Не рівне, а саме справедливе, – наголошує економіст. – І всередині соціальних груп має бути рівність перед законом, що означатиме – ухилятися від сплати податків складно і ризиковано».
Підсумовуючи відповіді опитаних аналітиків, для зменшення відчуття несправедливості серед українців, держава повинна:
- реформувати суди, податкову і правоохоронні органи, аби знизити корупцію;
- забезпечити невідворотність покарання за розкрадання бюджетних коштів;
- боротись з тіньовою економікою;
- підвищити прозорість розподілення бюджету.
Вкрай важливо забезпечувати чесність і прозорість саме на місцях, додає Кузяків. Бо саме там люди частіше стикаються з проявами несправедливості, нечесними правоохоронцями тощо.
«Більшість цього негативного досвіду створюється зовсім не телевізором у сюжетах про Київ, де піймали суддю-хабарника, – зазначає вона. – Людина щодня стикається з місцевими депутатами, правоохоронцями. Це відчуття несправедливості формується здебільшого від того, що ми бачимо на власні очі».
Вплив просвітницьких кампаній
Окремий трек – просвітницькі кампанії від держави. «Потрібна економічна просвіта, починаючи з початкової школи, – вважає Гайдай з ЦЕС. – Громадяни мають розуміти прямий звʼязок між сплатою податків та якістю державних послуг – оборони, медицини, інфраструктури».
Держава має не просто розповідати, а стимулювати людей об’єднуватися в неурядові організації, аби вони контролювали чиновників, додає Гетман з Економічної експертної платформи.
Просвітництво важливе навіть без реформування інституцій, вважає Кузяків з ІЕД. «Люди знатимуть, що вони можуть піти і запитати у влади, куди вони витратили гроші, де поклали асфальт тощо, – наголошує вона. – Просвітництво має формувати осередки лідерства».