Росія вийшла із «зернової угоди» 17 липня, напередодні закінчення терміну її дії. Це було прогнозовано, проте не загрозливо для подальшого експорту Україною зернових та олійних. Допоки армія РФ не почала обстрілювати Одесу та її порт, а також порт Рені на Дунаї, відмічає експерт із земельних питань та аграрної економіки, доцент «Київської школи економіки» Олег Нівʼєвський. Це привід для значних тривог.
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: список 250 малих і середніх компаній, лідерство генерала Залужного, падіння мільярдера Жеваго, детальна історія Dnipro-M та загалом майже два десятки текстів.
Зернова угода — вбивча невизначеність
«Зернова угода» почала працювати в серпні 2022 року й дозволила зняти з внутрішнього ринку експортні надлишки зернових рекордного 2021/2022 маркетингового року, які виникли в результаті блокування та захоплення українських портів Росією. А також експортні надлишки вже нового 2022/2023 маркетингового року.
Ці обсяги технічно не можна було вивезти альтернативними шляхами — залізницею та автотранспортом через західний кордон, а також через річкові порти Дунаю Рені та Ізмаїл. Це збільшило вартість експортної логістики з довоєнних $30-40 за тонну до подекуди $200 за тонну.
Через це внутрішні закупівельні ціни на зерно просіли фактично до рівня або нижче собівартості, що вдарило по ліквідності українських аграрних підприємств та їх економічних спроможностях.
Попри збільшення Україною загального експорту, вплив «зернової угоди» на внутрішні ціни на зерно був незначним, якщо взагалі помітним. Сільгоспвиробники не змогли отримати вигоду від «зернової угоди» повною мірою. Все через короткотерміновість та невизначеність дії угоди, викликаних необґрунтованими звинуваченнями, додатковими перешкодами та відвертим саботажем шляхом затримки в інспекціях суден через російських представників.
Це збільшує невизначеність та ризики, які коштують грошей. Тому експортна логістика залишалась дорогою.