Гроші подешевшають. Чому Нацбанк знизив облікову ставку та як це вплине на кредити та депозити українців

Гроші подешевшають. Чому Нацбанк знизив облікову ставку та як це вплине на кредити та депозити українців - INFBusiness

Нацбанк 27 липня знизив облікову ставку одразу на 3% – з 25% до 22%, хоча раніше останній раз переглядав її більше року тому. Облікова ставка національного банку – це, свого роду, показник вартості грошей та «здоров’я» економіки — чим гірші справи, тим вища облікова ставка, і навпаки.

Тому мінус одразу 3% за обліковою ставкою ринок сприйняв як оптимістичний сигнал від регулятора. Більше того, Нацбанк повідомив, що до кінця року має намір ще зменшити облікову ставку в кілька етапів. А на початку 2024 року вона становитиме 18%.

Що це означає для людей та бізнесу? «Дешевшають» гроші — і кредити, і депозити. За кредитами варто очікувати зниження ставок на 2-3%, але, можливо, не відразу, а протягом 1-1,5 місяців. , – пояснив голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.

Що означає зниження облікової ставки Нацбанку

Облікова ставка національного банку – це відсоток, під який регулятор надає гроші банкам, і від якого згодом залежать ставки за кредитами та депозитами для людей та бізнесу.

Для Нацбанку облікова ставка — це один із способів впливати на інфляцію в країні. Якщо інфляція зашкалює, регулятор підвищує облікову ставку, гроші стають дорогими, отже, менш доступними. Витрати на ринку поступово уповільнюються.

У міру зниження інфляції регулятор може пожвавити ринок, підкинувши йому дешевих грошей. Облікова ставка Національного банку України різко зросла на початку війни (на тлі очікувань рекордної інфляції) і знижує її регулятор вкрай обережно. Кілька разів Нацбанк збирався переглянути цей показник, але врешті-решт залишав його без змін.

Тому зниження облікової ставки одразу на 3% – з 25% до 22% економісти вважають хорошим сигналом. Чому НБУ пішов на зниження облікової ставки?

«Головна причина – уповільнення темпів інфляції до 12,5% у річному вимірі. Такої динаміки, на мою думку, навіть сам Нацбанк не очікував (нагадаємо: на початку року було 26%). На зниження інфляції зараз грає сезонний фактор: падають ціни на овочі та фрукти нового врожаю», – зазначив Олег Пензін.

Ще одним чинником зниження інфляції стало стабільне надходження в Україну закордонної допомоги та кредитів у валюті, що сприяло стабілізації курсу гривні.

«Стрімке уповільнення інфляції та стійка ситуація на валютному ринку роблять можливим початок циклу зниження облікової ставки», – пояснив голова НБУ Андрій Пишний. Це, за його словами, має підтримати відновлення української економіки.

Олег Пензин каже, що Кабмін уже давно тиснув на НБУ з вимогою знизити облікову ставку. Про це нам говорить і джерело у банківських колах. «На Нацбанк зараз дуже великий тиск, звинувачують у тому, що він влаштував вибраним банкам годівницю на депозитних сертифікатах, дохідність якої прив’язана в обліковій ставці (тобто банки просто прокручуючи гроші через депозитні сертифікати НБУ заробляють на них за рекордними ставками)», – розповів представник банківської спільноти. .

Деякі експерти кажуть, що вже зараз зниження облікової ставки могло б йти швидше. На думку економіста Олексія Куща, прогнозовані НБУ темпи інфляції – 10-11% на кінець цього року – в теорії дозволяють взагалі повернутися до довоєнного показника облікової ставки у 10% або, як мінімум, встановити її на «компромісному» рівні 15%.

Проте показники облікової ставки реагують на ситуацію в економіці. І, якщо вона стане з якихось причин погіршуватися, то регулятор може відмовитись від зниження облікової ставки та знову її підвищити.

Чи стануть кредити доступними

Як зниження облікової ставки НБУ позначиться на кредитах та депозитах? Нацбанк уже знизив ставку за депозитними сертифікатами овернайт на 2%, до 18%, а за кредитами рефінансування, на 3%, до 24%. Ставка на тримісячні депозитні сертифікати НБУ дорівнюватиме обліковій ставці, тобто 22%. Це головні джерела грошей для банків, і, як видно, для них вони коштуватимуть дешевше.

А це означає, що можуть розраховувати на зниження кредитних ставок та клієнти банків – пересічні українці та підприємці. Наразі банки пропонують кредит на купівлю квартири під 18-20% річних, авто – під 16-20%. Але насправді відсотки вищі, оскільки фінустанови замовчують про частину додаткових витрат (наприклад, різного роду разових комісій).

Для бізнесу кредити (якщо не брати до уваги пільгових програм) коштують до 27% річних. Це дуже дорого – і для людей, і для підприємців, і по суті зупинило ринок кредитування, – зазначає Пензин. Зниження облікової ставки має сприяти «знижкам» і на кредитування.

«Буде зниження процентної ставки на 2-3%, але не відразу, а протягом місяця-півтора, тому що банки вже набрали дорогих грошей за колишньою обліковою ставкою і тепер їм потрібно ці кошти «прилаштувати», — пояснив Олег Пензин.

Втім, здешевлення кредитів на 2-3% все одно не зробить їх доступними. Квартиру під 17% річних купувати все одно дуже дорого – за підсумком буде подвійна переплата.

«Поки що облікова ставка вища за 20%, велике зростання обсягів кредитування навряд чи можливе. Та й доступність позик залишається низькою. Банки все ще обережні при видачі кредитів, враховують військові та інші ризики», — зазначає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. Але, якщо НБУ продовжить і далі знажувати облікову ставку, то підуть униз і ставки по банківським кредитам. Напрклад, у 2024 році можна очікувати на кредити вже під 12-13% річних.

Мінус за депозитами

Але буде й менш приємний для українців наслідок – зниження ставок за банківськими депозитами. “Вони знизяться також на 2-3%, зокрема першими відреагують короткострокові та середньострокові депозити”, – додав Пензин. Тобто якщо зараз гривневі депозити пропонуються із середньою прибутковістю 17-19%, то буде 14-16% річних.

Андрій Шевчишин прогнозує менше зниження прибутковості депозитів – на 1-1,5%. Принаймні на першому етапі. Потім банки можуть знижувати ставки за депозитами активніше.

Втім, на думку Олексія Куща, на такий хід підуть далеко не всі банки, оскільки багато хто свого часу особливо не підвищував дохідність депозитів. Тобто все залежатиме від конкуренції за клієнтів і «готовності банків ділитися з ними своїм прибутком», — каже Олексій Кущ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте у нашому Telegram-каналі «Інформатор Live». Підписати на канал у Viber можна тут. 

 

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *