Як людина отримує підживлення від споживання «розважальної експертизи» чи афективних новин? Приблизно як від сміттєвих ток-шоу та мильних опер.
Ці чотири елементи можна поєднати в одному місці. Щоб людина могла у контенті знайти підтвердження і надіям, і страхам. Тому у фальсифікаторів експертизи нема напівтонів.
За сприятливих умов (війна – дуже сприятливі умови) такий інформаційний потік породжує фіктивну реальність. Психіка людини вважає її необхідною, щоб впоратися з обставинами. Але це самообман. На відміну від справжніх розваг і дозвілля, швидко зникає межа між вигаданим та реальним.
Коли ви йдете в кінотеатр на перегляд фільму «Володар перснів» чи «Чужий», то усвідомлюєте різницю. А коли слухаєте таких блогерів, як Олег Жданова чи Олексій Арестович, – виникають нюанси.
У психіки, підірваної постійним стресом, падає здатність до рефлексій і формується залежність від відповідного інформаційного потоку. І з точки зору потенційної шкоди немає різниці між неконтрольованим споживанням подібного «серйозного» контенту й неконтрольованим споживанням ексапічних розваг.
Створення новин зі свідомою метою викликати афект у споживача веде до того, що ми бачимо усе це: шок контент, контрнаступ провалився, Путін впаде за три дні, Москва палає, зрада в кремлі, правда про Чонгар.
У підсумку болючі, трагічні теми, складні процеси, реформи й військові операції зводяться до простих формул і щодня нових відповідей, які в ці формули вписуються.
Погані або ейфоричні новини всюди легше продаються. Бо апелюють до первісного пошуку факторів ризику та відповіді на нього.
Олексій Арестович Фото Getty Images
Демократія та «партії страху»
Традиційні респектабельні медіа, аналітичні центри, наукові спільноти поки програють війну цим трендам. Часто самі інфікуються методою та деградують.
Змагальна демократія поки страхує від монополізації порядку денного «партіями страху», яку очолюють праві й ліві радикали. Але чи надовго і чи можна переламати цей тренд без великих потрясінь і системних реформ системи освіти й медіаринку – наразі невідомо.
Бо саме на цих принципах побудував свою кампанію і політичну карʼєру Дональд Трамп. Його риторика «перемога або смерть», «все або нічого» й експлуатація образу медійної зірки повністю вкладається у нову парадигму медіасередовища.
У цих умовах достовірність інформації (за перші три роки президентства, за підрахунками The Washington Post, Трамп брехав чи маніпулював понад 13 000 разів) чи рівень експертності не мають значення. Головне, що він свій, грає за твою команду і взагалі котик (ні).
В нашому випадку все ще сумніше.
У нас не було тривалої історії незалежних ЗМІ, фахових аналітичних центрів – одиниці, а авторитет науки та її доступ до медіа – мізерні. І в умовах гострої кризи люди починають шукати інформацію і відповіді, заспокоєння і мотивацію.
Звичка споживати розважальний контент є. Постає питання – що споживати про війну? Та те, що й до війни. Емоції та шоу.
Вони просто і ясно пояснять населенню, що ж відбувається. Роблять світ простим і зрозумілим. Резонують із попереднім досвідом і поточними обставинами.
Як підсадити людину на такий контент та його носія: пропагандиста, фальсифікатора чи популіста. Три прості складові:
Апеляція до болю або страху цільової аудиторії.
Фрустрація – страшна річ, бо є родючим ґрунтом для того, про що ми говоримо. Фобії в усіх формах – сюди ж.
Важливі не факти, а настрій.
Можна змінювати оцінки. Заперечувати сказане вчора. Давати прогнози та забувати про них. Головне – відчувати настрій і апелювати до почуттів.
Споживач не винен, він молодець. Споживач – не той, хто має щось робити. Винні погані, а він – слухач, а його гуру хороші.
Комфортний мінісвіт: сідай, слухач, зараз я тобі поясню, чому ми всі помремо (але особисто ти – в цьому не винен), або чому ми всі переможемо (і чому ти – особисто ти – великий молодець, хоча нічого для того не зробив в обʼєктивній реальності). Ти – частина еліти. Ти – молодець.
Якщо реалізувати ці три компоненти та дотримуватися принципів побудови розважального контенту, справу зроблено, «клієнт» твій. Ти збереш собі достатньо велику аудиторію, яку зможеш обробляти. Тебе запрошуватимуть медіа, бо ти даєш їм те, що продається. А далі вже вирішуй, як це капіталізувати.
Хто в Україні носії цієї методи
«Мудрі старці», обізнані носії ексклюзивних інсайдів (наприклад, колишні однокурсники Путіна); журналісти – «правдоруби»; сильні харизматичні альфа-самці й «мій дядько-ветеран, який ще в Афгані служив».
Кожен знайде свій типаж «сина маминої подруги» у списку найавторитетніших людей українського YouTube про війну. Або пабліку у telegram, twitter, facebook.
У підсумку на одного Миколу Бєлєскова, старшого аналітика фонду «Повернись живим», чи історика та кандидата філософських наук Сергія Грабського у сфері військової експертизи – 10 «Арестовичів» та «Жданових» різного масштабу. А на п’ять класичних політиків – 50 радикальних популістів.
Неправильно стверджувати, що така «інформаційна революція», яка підживлює небезпечні тенденції, – феномен останніх 20 років. Щось подібне було у 20-ті й 30-ті, коли активно допомагала інша «інформаційна революція» – розквіт радіо.
Але останні десятиліття сформували ексклюзивну можливість для розквіту інформаційних та політичних шарлатанів і популістів. Бо медіаспоживання й жага до інформації охопили левову частку людства. Яке виявилося емоційно і когнітивно не дуже готовим до нової ери.
Де серйозні аналітики сидять в одній студії з тарологами; байка про вакцини, що викликають аутизм, живе поруч з науковим знанням. Коли градація цінності інформації ще не відбулася, а соціальні, економічні й політичні тенденції створюють обʼєктивні можливості для емоційного накачування мільйонів людей.
Що з цим робити? Уроки медіаграмотності чи цензура системно проблему не вирішать. Особливо цензура, яка скоріше пробуджує інтерес до забороненого.
Тільки адаптація та поступове формування запобіжників на рівні суспільства й кожної окремої людини. «Врятуй себе, а потім рятуй інших».
Інша справа, скільки людей на цьому шляху зароблять собі психічні розлади, соматичні проблеми зі здоровʼям чи оберуть хибного пророка на шляху до прірви.
Источник
Rate this item:1.00 2.00 3.00 4.00 5.00 Submit Rating
No votes yet.
Please wait...