Продаж через Інтернет фото: Getty Images
Торгівля в мережі в Україні давно перестала бути просто способом «позбутися непотрібного». OLX, Instagram, Telegram, Facebook Marketplace та інші платформи перетворилися на справжні ринки, де щодня укладаються численні угоди. Для одних це додатковий заробіток, для інших – основна діяльність. Але де пролягає межа між захопленням та підприємництвом, і які небезпеки чатують на продавців? Це Інформатору роз’яснила юристка АО «ВІННЕР ПАРТНЕРС» Анастасія Руденко.
Юрист АО «ВІННЕР ПАРТНЕРС» Анастасія Руденко
Коли періодичні продажі можуть привернути увагу податкової служби?
За словами юристки, податківці керуються принципом системності. Якщо ви реалізуєте речі епізодично, наприклад, старий ноутбук чи дитячі речі, це не розглядається як підприємницька діяльність.
“Однак, коли продажі стають частими, з’являється реклама, різноманітний асортимент та прибуток, це вже стає сигналом для ДПС. До 30 транзакцій на рік та до €2000 доходу діяльність вважається несистемною, і податкова не втручається. Понад ці ліміти платформи зобов’язані передавати відомості до податкової, а доходи підлягають оподаткуванню. Продаж особистих речей (наприклад, старої побутової техніки чи меблів) не є об’єктом оподаткування, якщо це не має ознак комерційної діяльності”, – зазначає Анастасія Руденко.
Як оподатковуються доходи від онлайн-торгівлі?
Якщо ви не оформлені як ФОП, але здійснюєте продаж товарів через маркетплейси або соціальні мережі, то сама платформа виступає в ролі податкового агента. Це означає, що вона автоматично стягує податки з вашого доходу та надає інформацію до ДПС. Ставка становить 10%: 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору. Вам не потрібно подавати декларацію чи звітувати самостійно – платформою виконуються всі процедури. Важливий момент: якщо ви продаєте власні вживані речі, які не демонструють ознак бізнесу, податки не стягуються.
“Таким чином, для «несистемних» продавців це зручний варіант, але якщо продажі стають регулярними, податкове навантаження може суттєво зменшити прибуток. Реєстрація фізичної особи-підприємця надає ширші можливості. Ви можете працювати за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок). Найпоширенішим варіантом є 3 група єдиного податку: ставка 5% від доходу (або 3% + ПДВ). Незмінною залишається сплата ЄСВ (єдиного соціального внеску), мінімальний платіж здійснюється щомісяця, навіть за відсутності доходу. У такому разі платформа не утримує податки, а ви самостійно ведете облік та подаєте звітність. Це надає більше контролю над фінансами та дозволяє легально розширювати бізнес”, – ділиться Анастасія Руденко.
Також законодавство передбачає «безпечний простір» для тих, хто продає епізодично: якщо ваші продажі не перевищують 30 угод на рік, а сума доходу не сягає €2000, податки не стягуються. Це фактично означає, що ви можете реалізувати декілька речей без ризику потрапити під нагляд податкової.
Ризики для продавців на OLX, Instagram, Telegram та інших платформах
Торгівля в інтернеті видається простою: розмістив фото товару в Instagram чи Telegram, домовився з покупцем, і кошти вже на рахунку. Але насправді існують певні підводні камені, про які варто знати.
“Податкова служба наразі працює не лише з великими компаніями. Вона може відслідковувати навіть дрібних продавців у соціальних мережах. Якщо ви регулярно рекламуєте товари, маєте широкий асортимент та стабільний оборот, це вже виглядає як бізнес, а не «продаж для душі». Суди вже неодноразово визнавали незареєстровану діяльність незаконною. Наприклад, були випадки, коли продавців породистих кошенят чи собак штрафували за систематичні продажі без статусу ФОП. Для держави це типовий приклад прихованого бізнесу. Якщо певний сервіс не співпрацює з податковими органами, його можуть обмежити в Україні. Це означає, що навіть популярні майданчики ризикують втратити доступ, а продавці – клієнтів”, – зауважує Анастасія Руденко.
Юристка наголошує, що покупці все частіше надають перевагу тим, хто працює офіційно. Чек, гарантія або можливість повернення товару – це вже норма. Якщо ви продаєте «в тіні», то ризикуєте втратити довіру клієнтів, навіть якщо ваш товар високоякісний. Отже, головна небезпека для продавця полягає не лише у штрафах чи перевірках, а й у втраті довіри та обмеженні можливостей для розвитку. Онлайн-торгівля стає дедалі цивілізованішою, і ті, хто діє прозоро, отримують конкурентну перевагу.
Судова практика щодо незареєстрованої підприємницької діяльності
Основна складність на практиці полягає у розмежуванні разової цивільно-правової угоди громадянина від фактичного підприємництва без належної реєстрації:
- Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво – це безпосередня, самостійна, систематична, ризикована діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності відповідно до законодавства.
- У постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.2003 року (яка досі активно використовується судами як орієнтир) зазначено, що під систематичною діяльністю слід розуміти діяльність, яка здійснюється три або більше разів протягом одного календарного року.
“Якщо фіскальний орган фіксує один чи два випадки продажу товарів (наприклад, через Instagram чи OLX) і складає протокол, суди, як правило, закривають такі справи за відсутності складу правопорушення. Сама наявність оголошення або навіть факт отримання коштів двічі на рік не доводять системності”, – пояснює Анастасія Руденко.
Згідно зі ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснення господарської діяльності без державної реєстрації передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 17 000 до 34 000 грн з можливістю конфіскації продукції та виручки. Якщо ж така діяльність супроводжується ухиленням від сплати податків у значних розмірах, застосовується ст. 212 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність.
“Судова практика підтверджує, що критеріями для визнання діяльності підприємницькою є регулярність продажів, наявність реклами, асортименту та отримання прибутку. Навіть якщо особа не зареєстрована як ФОП, але фактично веде систематичну торгівлю через маркетплейси чи соціальні мережі, суди кваліфікують це як підприємництво без реєстрації. Суди чітко проводять межу: держава не має права втручатися у побутові підробітки чи реалізацію надлишків власного майна, але якщо фізична особа побудувала повноцінну безподаткову комерційну модель, яка конкурує з офіційним бізнесом, суди погоджуються з великими штрафами, донарахуваннями податків за найвищими ставками та конфіскацією доходів”, – констатує Анастасія Руденко.
Як повідомляв Інформатор, Державна податкова служба попередила, що відстежує продажі через Facebook, Instagram та інші соціальні мережі. Тому продавці, які не зареєстровані як ФОП, можуть отримати штрафи. Чи законна така діяльність податкової? Своєю думкою щодо цього питання поділився член Ради Комітету НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів Андрій Шабельніков.