Національне антикорупційне бюро України, діяльність якого рішуче розкритикував голова парламентської Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів корупції в правоохоронних органах та судовій владі, народний депутат Сергій Власенко, звернулося до міністерств та державних установ із проханням надати детальну інформацію щодо таємних працівників СБУ, які забезпечують взаємодію та координацію з відповідними відомствами в рамках контррозвідувальної діяльності. Про це свідчить текст звернення НАБУ, опублікований народним депутатом, членом парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Максимом Бужанським.
ВІДЕО ДНЯ
РЕКЛАМА
НАБУ просить міністерства та відомства надати відомості про працівників СБУ за період із 2025 року до сьогоднішнього дня. Йдеться про їхні прізвища, імена та по батькові, дати народження, військове звання, посади в державних органах, дати призначення та терміни перебування на посадах. Також Бюро запитує інформацію про посади, з яких ці особи були направлені до державних органів із СБУ, а також перелік їхніх прав, обов’язків і повноважень. При цьому, ОДР (офіцер діючого резерву) СБУ часто — засекречений співробітник, який діє під прикриттям.
«Було б надзвичайно складно сподіватися на успішну контррозвідувальну діяльність, якби інформація про співробітників СБУ з’ясовувалася, передавалася та оброблялася саме таким чином», — зазначив Бужанський.
За його словами, збір таких відомостей під час війни може створювати ризики для роботи спецслужби. Він наголосив, що СБУ виконує насамперед контррозвідувальні функції, тому інформація про її співробітників потребує особливого рівня захисту.
РЕКЛАМА
Парламентар також підкреслив, що, за наявною в нього інформацією, ці запити не пов’язані з конкретним кримінальним провадженням. Відтак, на його думку, йдеться про несанкціонований збір даних.
Адвокат Олег Шрам, своєю чергою, заявив, що кожне кримінальне провадження має власний предмет розслідування та обставини, які підлягають доказуванню. За його словами, коли інформацію витребовують «килимовим способом», це може свідчити про відсутність конкретного предмета розслідування або про використання кримінального провадження для цілей, не передбачених законом. В даному випадку, виходячи з тексту запитів, кримінального провадження немає взагалі.
Запит, підписаний заступником директора цього Бюро, він назвав повністю необґрунтованим: «Із змісту запиту неможливо встановити ані конкретну мету отримання інформації, ані належну правову підставу для її витребування. А якщо відсутня правова підстава для вимоги, то відсутній і обов’язок її виконувати», — звертає увагу юрист.
Такі дії, за словами Шрама, нагадують вже не антикорупційну, а розвідувальну діяльність. Не зрозуміло тільки в чиїх інтересах. Особливо гостро постає питання в період війни.
РЕКЛАМА
Критики дій НАБУ також звертають увагу на те, що незрозуміло, яким чином зберігатиметься та використовуватиметься зібрана інформація, хто матиме до неї доступ і які механізми захисту застосовуватимуться щодо відомостей про співробітників спецслужби.
На їхню думку, якщо виникають питання до конкретних посадових осіб, правоохоронні органи можуть проводити перевірки в рамках окремих проваджень, не збираючи масову інформацію про всіх співробітників СБУ.
Раніше експрокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький попередив про небезпечну тенденцію щодо НАБУ, коли законні перевірки причетності співробітників Бюро до правопорушень автоматично трактують як тиск на антикорупційні органи та втручання в їхню незалежність.