Приватні та державні виконавці: що їх об’єднує та в чому відмінності
Не всім відомо, чим посадовець у виконавчій службі відрізняється від незалежного фахівця та чи є наслідки їхніх дій однаковими. Раніше установа вже надавала роз’яснення щодо нових правил арешту майна боржників у межах виконавчого провадження. Тепер міністерство детально пояснило, що спільного між державними та приватними фахівцями, а що — принципово їх розрізняє.
І державні, і приватні фахівці функціонують у рамках єдиного правового поля, як зазначає Міністерство юстиції України у своєму роз’ясненні. Обидві категорії мають повноваження накладати арешт на кошти та активи боржника, звертати стягнення на його доходи, здійснювати розшук майна та вживати інших заходів, передбачених законодавством. Документи, видані будь-яким з них, мають обов’язкову силу для органів влади, банківських установ, підприємств та громадян. Більш того, як державний, так і приватний фахівець зобов’язані дотримуватися принципів законності, справедливості та неупередженості.
Водночас, між ними існують істотні відмінності. Державний виконавець — це посадова особа, яка працює в органах державної виконавчої служби. Приватний виконавець — це суб’єкт, який займається незалежною професійною діяльністю. Для початку роботи йому необхідно пройти процедуру допуску до професії, скласти кваліфікаційний іспит та бути внесеним до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
Існують також категорії справ, що залишаються виключно у веденні державних службовців. Лише державні виконавці уповноважені виконувати рішення щодо стягнення коштів з держави або на її користь, відібрання та передання дитини, виселення або вселення, конфіскації майна. До їхньої виключної компетенції також належать рішення адміністративних судів та Європейського суду з прав людини.
Приватні та державні виконавці: що спільного та в чому різниця, фото: Міністерство юстиції
Реформа системи примусового стягнення змінила правила для обох категорій
Наприкінці 2025 – на початку 2026 року в Україні активно обговорювали коригування до закону про виконавче провадження. Після появи в публічному просторі неточних тлумачень нових норм Міністерство юстиції було змушене публічно спростовувати неправдиву інформацію: зокрема, що будь-який борг від 1 гривні автоматично призводить до блокування всього майна. Установа наголосила, що порядок стягнення залишається чинним — насамперед кошти списуються з банківських рахунків у межах суми заборгованості.
Питання розмежування повноважень між приватними та державними фахівцями набуває особливої актуальності на тлі цифровізації галузі. Закон №14005 передбачає автоматичний моніторинг активів боржників, інтеграцію з фінансовими установами та регулярну перевірку рахунків. У такому середовищі розуміння того, хто саме ініціював провадження та які дії він має право здійснити, стає важливим для кожного, хто може опинитися стороною цього процесу.
Що варто знати про провадження примусового стягнення в Україні
Система примусового стягнення в Україні проходить масштабну трансформацію. Адвокати, які аналізували новий закон для детального розгляду реформи стягнення, зазначили, що раніше боржники могли переоформлювати майно та відкривати нові рахунки — і це часто давало результат. Закон №14005 змінює цю логіку: посилюється контроль за боржниками, впроваджується цифровізація та повна прозорість активів.
Громадянам варто знати, що відслідкувати власні провадження можна онлайн. Мін’юст надає доступ до електронних сервісів моніторингу боргів, через які можна отримати інформацію про власне провадження. Перевірити наявність відкритого провадження можна також у мобільному застосунку “Дія”.