Адвокат про поділ бізнесу
Пільгова система оподаткування встановлює граничні показники річного прибутку для кожної категорії єдиного податку. Допоки підприємець не виходить за ці рамки, він сплачує незначну ставку без доданої вартості. Як тільки діяльність починає перевищувати встановлені ліміти — виникає необхідність або у реєстрації платником ПДВ, або у переході на загальну систему з 18% податку на прибуток та 20% ПДВ, що суттєво змінює фінансову модель компанії. Поширеним рішенням у випадках штучного поділу бізнесу є наступне: замість однієї компанії створюється декілька фізичних осіб-підприємців (ФОП), часто це родичі, довірені особи або підставні особи. Загальний оборот розподіляється між ними таким чином, щоб кожен окремий ФОП не перевищував встановленого ліміту. Формально кожен підприємець функціонує окремо: має реєстрацію, відповідні коди діяльності (КВЕДи), банківський рахунок та укладає договори з контрагентами. Однак, насправді, під цим прикриттям існує єдина економічна сутність: один кінцевий бенефіціар, один бізнес-процес, одна база клієнтів. Більш детально це питання аналізує адвокат Дарина Косінова, керівний партнер юридичної компанії «Тацій і Партнери».
“Важливо усвідомлювати, що подібні схеми не обмежуються лише ФОП. Існують також випадки, коли материнська юридична особа штучно розділяє свою діяльність між кількома товариствами з обмеженою відповідальністю (ТОВ), аби кожне з них залишалося платником єдиного податку для юридичних осіб четвертої групи або уникало обов’язкової реєстрації платником ПДВ”, — зауважує Дарина Косінова.
За словами адвоката, ключовим аспектом є відсутність законодавчого визначення терміну «дроблення бізнесу» в жодному чинному нормативному акті України. Цей термін не міститься ні в Податковому кодексі, ні в Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», ані в інших законах. Це термін, що виник у народному вжитку і активно використовується податковими органами (ДПС), Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Національним банком України (НБУ) у своїх роз’ясненнях та листах, але не має чіткого законодавчого визначення.
“Наслідком цього є прямий висновок: притягнення до відповідальності виключно за «дроблення» як таке є неможливим. Контролюючі органи змушені кваліфікувати конкретні дії, спираючись на чинні норми. Передусім, це стаття 212 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Саме ця стаття на сьогодні є єдиним кримінально-правовим інструментом, застосування якого вимагає доведення умислу та конкретної суми несплачених податків, що на практиці становить складне завдання, особливо якщо схема документально оформлена без явних порушень. Саме ця прогалина стала причиною розробки Міністерством фінансів у 2026 році законопроєкту про введення в Податковий кодекс концепції «податкового зловживання» відповідно до Директиви Ради ЄС 2016/1164”, — пояснює Дарина Косінова.
Відповідно до тексту законопроєкту, до Податкового кодексу пропонується внести зміни, додавши статтю 14.1.174. Ця стаття визначатиме податкове зловживання як будь-яку операцію, комбіновану операцію або серію операцій, основною метою яких є отримання податкової вигоди. Така вигода може проявлятися у вигляді несплати або неповної сплати податків, зменшення податкових зобов’язань, перенесення строків їх виконання або отримання відшкодування податку.
Податковий кодекс, фото: Головне управління ДПС у Рівненській області
Як працює система виявлення розгалужень бізнесу
- Банківський фінансовий моніторинг. Банки, як суб’єкти первинного фінансового моніторингу, зобов’язані застосовувати ризик-орієнтований підхід до оцінки операцій клієнтів. Національний банк України листом від 31.12.2025 № 25-0009/100509 чітко роз’яснив: якщо клієнт проводить кілька пов’язаних фінансових операцій на суми, що не перевищують 400 тисяч гривень кожна, але загальна сума таких операцій досягає або перевищує порогову суму, визначену частиною першою статті 20 Закону, і при цьому характер та послідовність операцій свідчать про їх навмисне подрібнення, банк зобов’язаний провести належну перевірку клієнта та, за наявності підозр, повідомити Державну службу фінансового моніторингу. В іншому листі від 01.11.2024 № 25-0005/82615 НБУ рекомендував банкам відстежувати саме схеми дроблення та вживати заходів, аж до припинення ділових відносин із клієнтом. На рівні банку аналізується ширший спектр ознак: збіг IP-адрес при дистанційному управлінні рахунками кількох ФОП, надходження коштів від одних і тих самих контрагентів на рахунки різних підприємців, синхронне зниження активності одного ФОП і одночасне зростання активності іншого при наближенні до ліміту єдиного податку, відсутність реальних витрат при значних оборотах, спільні торговельні точки або адреси реєстрації. Жоден із цих факторів сам по собі не є достатньою підставою для висновку, але в сукупності вони формують профіль ризику, що активує посилену перевірку.
- Міжвідомча взаємодія. У 2025 році Державна податкова служба, Держфінмоніторинг та Бюро економічної безпеки підписали тристоронній меморандум про співпрацю, який передбачає обмін інформацією, формування спільних робочих груп та координацію дій. З 2 лютого 2026 року набрав чинності оновлений порядок фінансового моніторингу, що формалізує ризик-орієнтований підхід та технічно забезпечує такий обмін. Практичний результат: сигнал від банку про підозрілі операції тепер може одночасно запускати як документальну перевірку ДПС, так і кримінальне провадження БЕБ. Раніше ці процеси діяли паралельно і часто не були скоординовані — тепер вони синхронізовані.
- Власні аналітичні інструменти ДПС. Податкова служба аналізує декларації, реєстраційні дані, форми 20-ОПП, відомості про найманих працівників та сплату єдиного соціального внеску. Показовий приклад із практики: у липні 2025 року ДПС виявила схеми дроблення в семи торговельних мережах із загальним оборотом понад 4 мільярди гривень. Лише за перші одинадцять місяців 2025 року БЕБ ідентифікувало ризики ухилення від оподаткування через дроблення бізнесу на суму 4,8 мільярда гривень.
Які наслідки для бізнесу це несе?
За словами адвоката, наслідки для підприємця значною мірою залежать від того, на якому рівні було виявлено порушення та наскільки далеко зайшов процес.
- Якщо виявлення відбувається на етапі банківського моніторингу — найменш суворий сценарій передбачає письмовий запит із вимогою надати роз’яснення та підтверджуючі документи щодо характеру операцій та джерел походження коштів. Якщо банк не задовольняє надані пояснення — можливе призупинення конкретних операцій, а надалі — одностороннє розірвання договору банківського обслуговування.
- Якщо справа доходить до рівня ДПС — призначається позапланова документальна перевірка, за результатами якої складається акт із донарахуванням податкових зобов’язань за весь перевіряємий період, а також штрафних санкцій та пені. Окремо, незалежно від суми донарахованих податків, застосовується штраф за кожного найманого працівника, якого перевірка визнає таким, що фактично працює без офіційного оформлення. Розмір штрафу становить 30 мінімальних заробітних плат, що у 2026 році сягає близько 260 тисяч гривень за одну особу. У схемах дроблення таких «прихованих працівників» може бути значна кількість.
- Якщо до справи залучається БЕБ — розпочинається кримінальне провадження за статтею 212 Кримінального кодексу України. Суб’єктом цього злочину може бути як посадова особа підприємства, так і фізична особа — підприємець або будь-яка інша особа, яка зобов’язана сплачувати податки.
“Санкція диференційована залежно від суми несплачених коштів: при значному розмірі — штраф від п’яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або без такого додаткового покарання; при великому розмірі або вчиненні за попередньою змовою групою осіб — штраф від десяти до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів з аналогічним додатковим покаранням; при особливо великому розмірі або рецидиві — штраф від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів з конфіскацією майна. Важливо зазначити, що значний розмір у розумінні примітки до статті — це сума, що у три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, великий — у п’ять тисяч разів, особливо великий — у сім тисяч разів. Стаття також передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності: якщо до притягнення особа повністю сплатила несплачені податки та відшкодувала завдану державі шкоду, включаючи фінансові санкції та пеню. Однак, це вже питання індивідуальної стратегії захисту та своєчасності прийнятого рішення”, — наголошує Дарина Косінова.
Де проходить межа між законною оптимізацією та злочинною схемою?
Це питання має найбільше практичне значення, і відповідь на нього, з огляду на відсутність законодавчого визначення, залишається дискусійною. Контролюючі органи послідовно дотримуються позиції, що сама по собі реєстрація кількох ФОП не є порушенням. Порушенням вважається відсутність реальної, самостійної підприємницької діяльності кожного з них.
“Якщо кожен підприємець має власних клієнтів, власний персонал, власні активи, самостійно приймає рішення та несе ризики — то схема дроблення відсутня. Однак, якщо всі вони фактично працюють на одного бенефіціара, використовують спільну інфраструктуру, і грошові потоки між ними розподіляються лише формально — це вже стає підставою для претензій”, — зазначає Дарина Косінова.
Як ми вже повідомляли, Податкова служба спільно з банківським фінмоніторингом дедалі активніше виявляє схеми подрібнення бізнесу, коли один реальний бізнес штучно розбивається на кілька ФОП з метою зменшення податкового навантаження. Наслідки виявлення таких схем є серйозними: донарахування податків, штрафи та пені за весь період, а в окремих випадках — кримінальна відповідальність. Складнощі полягають у тому, що межа між законною оптимізацією та незаконним дробленням є розмитою. Кілька ФОП в одній сім’ї чи партнерстві — це ще не є порушенням. Однак, якщо податкова служба бачить сукупність певних ознак, розпочинається перевірка. Адвокат Богдан Янків підготував повний чек-лист ознак, на які орієнтуються контролюючі органи при виявленні дроблення ФОП.