Пенсіонерка Фото: Інформатор
Полтавський окружний адміністративний суд визнав неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке відхилило прохання жінки про призначення пенсії через скорочене ім’я в архівній довідці та неповні записи у трудовій книжці колгоспниці. Аналогічні випадки вже траплялися: судові інстанції ставали на бік позивачів у подібних спорах з Фондом. Суддя дійшов висновку, що неточності в документах, допущені роботодавцем чи архівом, не повинні мати негативних наслідків для особи. Пенсійний фонд був зобов’язаний повторно розглянути звернення жінки, врахувавши зарахований трудовий стаж.
Гроші Фото: Інформатор
Згідно з матеріалами справи № 440/6940/24, громадянка звернулася до ПФУ в Полтавській області у березні 2024 року з проханням про призначення пенсії за віком. Після реєстрації, заява за принципом екстериторіальності була передана до Головного управління ПФУ в Житомирській області, яке у квітні 2024 року винесло рішення про відмову, зафіксоване в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Причинами стали дві обставини:
- у трудовій книжці колгоспниці за період роботи з 02.08.1982 по 26.01.1984 відсутні відомості про встановлений річний мінімум трудової участі;
- в архівній довідці КЗ “Машівський трудовий архів” від 06.03.2024 ім’я вказано як “Люба”, тоді як у паспорті громадянки записано “Любов” – ПФУ вважав, що це різні особи.
Жінка оскаржила це рішення в суді, вказавши, що вона не може нести відповідальність за те, як роботодавець чи архів оформлювали документи.
Що встановив суд
Суд дослідив трудову книжку колгоспниці та архівні довідки і встановив наступне:
- трудова книжка містить записи про прийняття жінки на роботу в колгосп ім. Гоголя 02.08.1982 на посаду художника-оформлювача та про звільнення 26.01.1984 – з посиланням на відповідні накази;
- у розділі “Трудова участь у громадському господарстві” за 1982 рік вказано, що жінка відпрацювала 131 людино-день, хоча графа про встановлений мінімум не заповнена;
- архівна довідка підтверджує: у 1982 році встановлений мінімум трудоднів – 131, відпрацьовано 125 людино-днів; у 1983 році – мінімум 283, відпрацьовано 250 людино-днів;
- прізвище та по батькові в усіх документах збігаються, а “Люба” є скороченою формою від “Любов”, що стосується однієї й тієї ж особи.
Суд зазначив, що відсутність запису про встановлений мінімум у трудовій книжці не свідчить про невиконання цього мінімуму, якщо графа виконання заповнена. Стосовно розбіжності в імені, суддя наголосив: архівна установа не могла вказувати інформацію, відмінну від тієї, що їй передав роботодавець – і саме роботодавець міг записати ім’я у скороченому вигляді. Суд також послався на позицію Верховного Суду у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а. Вона підтверджує: неточні записи в документах, до заповнення яких працівник не мав відношення, не є підставою для виключення відповідного періоду з трудового стажу.
Як зазначено в рішенні суду:
Невиконання іншими особами своїх зобов’язань, включаючи некоректне ведення роботодавцем трудових книжок та зазначення імені скорочено чи спрощено, не повинно мати негативних наслідків для позивача.
За результатами розгляду суд задовольнив позов повністю. Рішення Головного управління ПФУ в Житомирській області від 02.04.2024 № 164350004808 визнано неправомірним та скасованим. Фонд зобов’язали зарахувати до страхового стажу жінки період роботи в колгоспі ім. Гоголя з 02.08.1982 по 26.01.1984 та повторно розглянути її заяву про призначення пенсії. Судовий збір у розмірі 1 211,20 грн стягнуто з бюджетних асигнувань ПФУ на користь позивачки. Рішення набуло законної сили у вересні 2024 року.
Чому це рішення має значення
Справа ілюструє поширену проблему: при підтвердженні стажу до 2004 року люди стикаються з розбіжностями в архівних документах, які утворилися десятиліттями раніше. Суд підкреслив, що трудова книжка є основним документом для підтвердження стажу, а архівні довідки відіграють допоміжну роль – і лише за умови, що трудова книжка відсутня або не містить відповідних записів. Якщо обидва документи в сукупності вказують на одну людину та на факт її роботи, формальні розбіжності у написанні імені не можуть слугувати підставою для відмови.
Рішення також уточнює процедурний момент: у системі екстериторіального розгляду заяв саме той підрозділ ПФУ, якому доручено розгляд справи, зобов’язаний її завершити – незалежно від місця реєстрації заявника. Після призначення пенсії електронна справа передається до органу за місцем проживання особи для здійснення виплат.
Стаж до 2004 року і вимоги до призначення пенсії
Починаючи з 2018 року норма тривалості стажу щорічно збільшується на один рік: якщо у 2018 році вона становила 25 років, то з 1 січня 2024 року для призначення пенсії за віком при досягненні 60 років необхідно мати не менше 31 року, про що детальніше йдеться у матеріалі про вимоги до страхового стажу у 2024 році. Саме тому кожен рік роботи, зафіксований у документах радянського періоду, може відігравати вирішальну роль.
Набутий після 01.01.2004 стаж обчислюється за даними реєстру застрахованих осіб, а про те, як відбувається підтвердження стажу до 2004 року, розповідає окремий матеріал. Якщо в документах того часу виявляються неточності у написанні імені – суди дедалі частіше стають на бік заявників.