ПриватБанк
Харківський районний суд Києва задовольнив претензії клієнтки ПриватБанку, яка протягом тривалого часу, понад рік, не отримувала інформації про стан своїх особистих рахунків та ОВДП загальною вартістю близько 4 мільйонів гривень, після того, як банк несподівано припинив ділові стосунки з нею. Подібні спори між ПриватБанком та його клієнтами, що стосуються блокування рахунків та розірвання договірних відносин, регулярно розглядаються в судових інстанціях України. Рішення у цій справі було винесено 15 червня 2026 року.
ОВДП
21 березня 2024 року, одразу після придбання клієнткою нового пакету облігацій внутрішньої державної позики, вона отримала телефонний дзвінок від представників банку з повідомленням про припинення співпраці. Судом було встановлено обставини справи на основі документів, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Доступ до сервісу Приват24 було обмежено як у мобільному додатку, так і у веб-інтерфейсі. Служба підтримки за номером 3700 автоматично інформувала, що номер клієнтки більше не обслуговується. На той момент на карткових рахунках жінки знаходилися десятки тисяч гривень, а на рахунку цінних паперів обліковувалися ОВДП номінальною вартістю майже 4 мільйони гривень із дохідністю 15,84% річних та виплатою відсотків кожні півроку.
Суд визначив перелік рахунків, доступ до інформації про які банк відмовлявся надавати:
- картка “Для виплат”;
- дві картки “Універсальна”;
- рахунок цінних паперів (ОВДП).
У квітні 2024 року жінка подала запит на ім’я голови правління ПриватБанку з проханням надати деталізований список усіх своїх карткових рахунків, інформацію про баланси та історію транзакцій починаючи з 1 січня 2024 року. Банк одержав запит 11 квітня, проте у травні надав відповідь, що виписку можна отримати через гарячу лінію або онлайн-чат. Однак клієнтка не мала можливості скористатися ані лінією 3700, ані чатом, оскільки її номер вже не обслуговувався.
У вересні 2024 року жінка повторно надіслала звернення електронною поштою, засвідчене “Дія.Підписом”. У жовтні банк відповів, що співробітники головного офісу “здійснюють пошук інформації в архівах”. Одночасно, у внутрішній системі банку, без відома клієнтки, було зареєстровано повідомлення з рекомендацією звернутися до відділення для переведення залишку на інший рахунок. Проте, попри численні звернення жінки з наданням реквізитів для переказу, банк не виконав жодного переказу. У лютому 2025 року вона особисто, у супроводі чоловіка та адвоката, звернулася до відділення банку за адресою майдан Конституції, 21/2 у Харкові – але представники відділення заявили про незнання ситуації та відсутність доступу до даних щодо сум, які підлягають виплаті.
Представник ПриватБанку в суді, Захаров М.І., зазначив, що банк не заперечує право позивачки на отримання коштів та пропонував надання реквізитів для переказу. Однак, він не зміг представити жодних доказів, що підтверджують відповідь на звернення або фактичне здійснення переказу коштів.
Рішення суду у справі
Суд визнав бездіяльність ПриватБанку щодо ненадання інформації про рахунки порушенням прав споживача. Позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Згідно з рішенням, банк зобов’язаний здійснити наступні дії:
- надати детальний перелік усіх банківських карток та рахунків у національній та іноземній валюті, а також цінних паперах, відкритих на ім’я позивачки станом на 21 березня 2024 року;
- надати інформацію про залишки коштів на кожному з рахунків станом на зазначену дату;
- надати виписку про рух коштів та цінних паперів за період з 1 січня 2024 року до дня фактичного надання інформації.
Суд керувався статтею 1074 Цивільного кодексу України, яка забороняє обмеження прав клієнта щодо розпорядження коштами на рахунку, окрім випадків, чітко передбачених законом, зокрема, у зв’язку з фінансовим моніторингом. Однак, банк не надав доказів застосування саме таких підстав у цій ситуації. Суд також нагадав, що внутрішні правила ПриватБанку, зокрема пункт 1.1.3.1.9.4, зобов’язують банк надавати відомості про кожну транзакцію за рахунком клієнта через Приват24 цілодобово та безкоштовно.
З ПриватБанку на користь держави було стягнуто судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. Питання відшкодування витрат на юридичну допомогу залишається невирішеним – позивачка має можливість подати окрему заяву щодо додаткового рішення. Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів.
Схожі ситуації мали різний результат
Подільський районний суд Києва у справі щодо закритих рахунків військовослужбовця визнав дії банку формальними та непропорційними. Суд зазначив, що банк не довів наявності критеріїв надмірно високого ризику та не надав відповідного обґрунтування, тому зобов’язав ПриватБанк відновити обслуговування. Це рішення підтверджує: суди аналізують не тільки формальне право банку розривати відносини, а й обґрунтованість конкретних рішень щодо окремих клієнтів.
В іншій справі суд визнав дії ПриватБанку з ненадання відповіді на запит клієнтки неправомірними – навіть за наявності законних підстав для блокування рахунку. Ігнорування письмових запитів власника рахунку суд розцінив як окреме порушення прав споживача. Справа з Харкова підтверджує цей підхід: право клієнта на отримання виписки за власним рахунком не втрачається навіть після розірвання договору банківського обслуговування.