Шахрайство Фото: Getty Images
Троє осіб, ув’язнених у Чернігівському слідчому ізоляторі, протягом кількох місяців обдурювали українських військових, їхніх рідних, волонтерів та інших громадян, діючи безпосередньо з камер. Суд виніс обвинувальний вирок трьом аферистам 3 червня 2026 року. “Інформатор” звернувся до Мін’юсту із запитом, щоб з’ясувати, чи будуть притягнуті до відповідальності співробітники Чернігівського СІЗО, поряд з якими тривалий час діяли ці злочинці. Відповідь відомства виявилася несподіваною: підстав для дисциплінарного покарання персоналу не знайдено.
Шахрайство
Зловмисники, які перебували в Чернігівському СІЗО, використовуючи мобільний телефон Xiaomi Redmi 8A, розміщували на веб-ресурсах OLX, AutoRia та DomRia фіктивні оголошення про продаж автомобілів з “знижкою для військових” та пропозиції оренди житла, вимагаючи при цьому попередню оплату. Для своїх шахрайських оголошень вони брали фотографії з інтернету. Отримані кошти надходили на банківські картки їхніх знайомих. Ця схема діяла з січня по квітень 2023 року і принесла злочинцям щонайменше 70 тисяч гривень. Ця сума була озвучена на момент винесення вироку, але фактично може бути вищою.
У відповіді на запит “Інформатора” заступник начальника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України Дмитро Штутман зазначив, що оперативний підрозділ Чернігівського СІЗО діяв відповідно до законодавства. Відомство повідомило, що 27 квітня 2023 року, за ініціативою оперативної групи установи, було проведено санкціонований обшук у певних камерах на підставі ухвали Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області. Під час обшуку було вилучено предмети та документи, що мали доказове значення у кримінальному провадженні за ознаками шахрайства. Перевірки не виявили жодних фактів бездіяльності чи порушень з боку персоналу.
Заступник керівника Департаменту Дмитро Штутман підкреслив:
Під час проведених перевірок не виявлено фактів бездіяльності, неналежного виконання службових обов’язків, порушення вимог законодавства чи службової дисципліни працівниками Установи (Чернігівського СІЗО, – прим. авт.). У зв’язку з вищезазначеним, підстав для притягнення працівників Установи до дисциплінарної або іншої юридичної відповідальності не встановлено.
Отже, згідно з версією відомства, персонал СІЗО діяв належним чином: зафіксував злочин, співпрацював зі слідством та провів обшук. Той факт, що засуджені мали можливість протягом тривалого часу займатися шахрайством безпосередньо з камер ізолятора, у відповіді Мін’юсту залишився поза увагою.
Що встановив суд у справі трьох аферистів із СІЗО
Кримінальне провадження щодо трьох ув’язнених Чернігівського СІЗО було внесено до реєстру ще 14 грудня 2022 року, що свідчить про тривалість злочинної діяльності щонайменше кілька місяців. Засуджених звинуватили за частинами 3 та 4 статті 190 Кримінального кодексу України – шахрайство, вчинене групою осіб у великих розмірах. Жертвами цієї схеми ставали військовослужбовці, волонтери та пересічні українці, яких обманювали під виглядом продажу автомобілів та оренди житла.
Чернігівський районний суд виніс вирок 3 червня 2026 року. Тимура Кімлика засудили до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Максим Ізотов отримав найсуворіше покарання – 10 років. Денис Іваненко, який виступав як пособник, проведе за ґратами 7 років. Усі троє мали попередні судимості, причому один із обвинувачених мав їх кілька.
Кримінальне провадження було відкрито саме через те, що ув’язнені мали доступ до мобільних телефонів та засобів зв’язку, перебуваючи в стінах установи. Під час обшуку в квітні 2023 року було вилучено телефони з доказами листування, чорнові записи з реквізитами карток та SIM-карти. Те, яким чином засоби зв’язку потрапили до камер і хто їх туди пропустив, у відповіді Мін’юсту не було роз’яснено.
З відповіді заступника начальника департаменту Мін’юсту на запит Інформатора
Шахрайство з камери та захист від нього
Чернігівський СІЗО – не перший і не єдиний випадок, коли ув’язнені обманюють військових і волонтерів, находячись у місцях позбавлення волі. Схема доволі проста: зловмисники публікують оголошення про продаж товарів чи послуг у соціальних мережах, отримують передоплату і зникають. Особливо вразливою цільовою аудиторією під час війни стають ті, хто шукає автомобілі чи спорядження для фронту – довіра до “продавців” зростає, якщо вони апелюють до патріотичних почуттів покупців.
Телефонне шахрайство з використанням соціальних мереж та месенджерів залишається однією з найпоширеніших схем обману в Україні. Популярні методи шахрайства через телефон включають десятки різних способів – від фальшивих оголошень до фішингу та створення підроблених акаунтів. Правоохоронці радять ретельно перевіряти продавців, утримуватися від переказу коштів на банківські картки до отримання товару та повідомляти про підозрілі оголошення до кіберполіції.