Чоловік і жінка Фото: Інформатор
Українські жінки недоотримують кошти ще до першої комунікації з роботодавцем. Дані Держстату щодо заробітних плат зафіксували, що в першому кварталі 2026 року середня заробітна плата чоловіків становила 33 798 грн, тоді як жінок — лише 24 791 грн, а розбіжність сягнула 9 007 грн, або майже 27%. Проблема нерідко закладається самими кандидатками ще на етапі формування резюме.
Фахівці robota.ua провели аналіз понад 1,15 мільйона значень заробітних плат з вакансій, резюме та анкет користувачів сервісу “Прозора робота” за перше півріччя 2026 року. Дослідження охопило 864 позиції та понад 3 700 міст і населених пунктів. Результат виявився однозначним: чоловіки в середньому зазначають у резюме бажану заробітну плату 30 000 грн, тоді як жінки — 20 000 грн. Різниця становить 10 000 грн, і вона виникає до будь-яких переговорів із потенційним роботодавцем.
Таблиця robota.ua
Дослідження виявило картину по галузях. Розбіжність не є однаковою у різних сферах:
- IT та технології — найбільша різниця: жінки очікують у середньому 37 537 грн, чоловіки — 49 096 грн (різниця понад 11 500 грн).
- Медицина та фармацевтика — жінки (10 136 резюме) очікують 20 000 грн, чоловіки — 25 000 грн.
- Топменеджмент — жінки-керівниці вказують медіанну заробітну плату 61 320 грн, чоловіки на аналогічних посадах — 70 000 грн.
- Бухгалтерія — попри домінування жінок (12 966 резюме проти 2 037 чоловічих), зарплатні очікування обох статей збігаються.
- HR, юриспруденція, спорт та краса — гендерний розрив в очікуваннях практично не зафіксовано.
Занижена цифра в резюме обернулася меншим доходом назавжди
Графа “бажана заробітна плата” в резюме часто слугує відправною точкою для переговорів із роботодавцем. Якщо кандидат від самого початку називає меншу суму, це може позначитися не лише на першій пропозиції, а й на подальшому зростанні доходу. Недооцінка себе в резюме — це не просто психологічна особливість, а фінансовий ризик на багато років уперед.
Гендерний розрив в оплаті праці існує майже в усіх секторах економіки. Приблизно 24% цього розриву пов’язано з тим, що жінки надмірно представлені у відносно низькооплачуваних сферах — освіті, охороні здоров’я та догляді. Проте дані robota.ua свідчать: навіть у традиційно “жіночих” галузях, де позиції є порівнянними, різниця в очікуваннях зберігається.
У першому кварталі 2026 року середня заробітна плата жінок становила 24 731 грн проти 33 798 грн у чоловіків. Хоча заробітні плати жінок зростали швидше (+11,3% проти +10,5%), у гривневому еквіваленті різниця за квартал збільшилася ще на 700 грн. Це означає, що навіть вищий темп зростання не компенсує абсолютного відставання.
Найбільший розрив зафіксовано у сферах мистецтва (47%), фінансів (39%) та ІТ (38%). У KSE зазначили, що в цих галузях спостерігається висока залученість жінок. Вирішальним є те, хто саме обіймає найбільш оплачувані та керівні позиції.
Для порівняння: середній гендерний розрив в оплаті праці в країнах Євросоюзу становить близько 13%. Україна з показником 27% значно перевищує цей рівень. Уряд ухвалив Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці до 2030 року, мета якої — досягти скорочення розриву до 13,6%.
Нерівність у доходах стала ширшою проблемою ринку праці
Дослідження robota.ua показують тенденцію, яку фіксують і роботодавці. Більшість компаній не бачить різниці в зарплатних очікуваннях чоловіків та жінок. Лише кожна п’ята організація фіксує гендерну нерівність у побажаннях розміру окладів — проблема часто залишається непоміченою на рівні HR-процесів.
“Жіночі” категорії — це часто низькооплачувана робота (вчительки, медичні сестри тощо), натомість “чоловічі” — висококваліфікований топменеджмент та робітничі спеціальності. Щоб уникнути заниженого старту, перед заповненням резюме рекомендують спершу вивчити актуальний рівень заробітних плат у своїй професії. Об’єктивна оцінка власного досвіду та навичок допоможе назвати адекватну суму.
Що варто знати про зарплатну нерівність в Україні
Проблема заниженої самооцінки жінок на ринку праці має глибші психологічні та соціальні підстави. Суспільні стереотипи, як пояснювали аналітики в матеріалі про причини нижчих зарплатних очікувань у жінок, формують занижену планку ще з юного віку. Це призводить до того, що навіть висококваліфіковані фахівчині оцінюють себе скромніше за чоловіків із подібним досвідом. Розуміння цього механізму — перший крок до свідомої зміни поведінки під час пошуку роботи.
Водночас ринок праці пропонує жінкам реальні можливості для збільшення доходу. Матеріал про традиційно чоловічі спеціальності з високими зарплатами зафіксував зростаючий попит на жінок у технічних та робітничих галузях. Свідоме освоєння нових напрямків та адекватна самооцінка здатні суттєво скоротити цю різницю.