Нещодавно у facebook розгорівся черговий скандал. Причиною став допис юриста Клима Братківського щодо зовнішності в.о. гендиректорки Національного музею Голодомору-геноциду Лесі Гасиджак як «не відповідної до посади». У коментарях дописувачі звинуватили Братківського у бодішеймінгу та порушенні принципу толерантності. Гасиждак вже відмітила, що готує позов до суду через образу честі та гідності. Forbes попросив адвокаток юридичної компанії «Міллер» Альону Бондар та Тетяну Піхновську розповісти, чи передбачена законом процедура покарання за бодішейминг, ейджизм або ж харасмент.
Головні матеріали Forbes Ukraine у розсилці від digital шеф-редактора Віктора Кіщака. Раз на тиждень на вашій пошті.
Дякуємо за підписку Підписатися
Конституцією України та іншими законами закріплено право кожного на повагу до його гідності та честі, а також заборону посягань на такі права з боку інших. Гідність та честь особи є недоторканими.
Однак, такі слова як: бодішейминг, ейджизм, сталкінг, слатшейминг, харасмент ми чуємо все частіше і частіше. При цьому людина, яка стикається з такими недопустимими проявами з боку інших, безумовно, зазнає психологічного та морального тиску та має можливість звернутись до суду за захистом своїх прав.
Широке висвітлення цих гострих тем свідчить про те, що українське суспільство розвивається і стає все свідомішим. Соціум засуджує дії кривдників та намагається усіма способами підтримати тих, хто став жертвою цькувальників. З кожним роком кількість заяв до суду щодо захисту честі та гідності зростає.
Експертиза тексту
Попри те, що законами захищається наше право на честь і гідність, довести факт їх порушення доволі складно — порушення таких прав непросто підтвердити матеріальними доказами.
У справах із захисту честі та гідності важливу роль відіграє висновок експерта. При дослідженні тексту (висловлювання кривдника) експерт визначає:
- чи можна розцінити такий вислів саме як факт та твердження;
- чи має вислів характер такого, що може вплинути на психологічний стан людини та образити її. Не будь-яка образа у ваш бік буде сприйматись як приниження честі та гідності.
Щодо першого критерію оцінки, то варто звернути увагу, що Україна гарантує свободу слова та думки, які не можуть бути обмеженими. Таке твердження неодноразово висловлювали у рішеннях Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Так, у справі «Дюльдін і Кіслов проти Росії» ЄСПЛ зазначив: «Суд знову повторює, що свобода вираження являє собою одну з найважливіших основ демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу».
Отже, у цьому випадку стикаються та конкурують два гарантовані людині права: «право на повагу до його гідності та честі» та «право на свободу слова та думки».
Другий критерій дослідження також відіграє важливу роль. Якщо вислів був оцінювальним судженням, однак висловлений у брутальній, принизливий чи непристойній формі, він може завдати моральної шкоди людині. І, як результат, кривдник буде зобов’язаний компенсувати завдану шкоду.
Для встановлення таких фактів варто проводити лінгвістичну експертизу.