Ощадбанк
Солом’янський районний суд Києва наказав Акціонерному товариству “Державний ощадний банк України” повернути кошти військовому пенсіонеру, який є учасником бойових дій та інвалідом II групи. Йдеться про майже 46 тисяч гривень, викрадені шахраями з його карток за чотири хвилини. Зловживання через додаток Ощад 24/7 набувають все більшої поширеності, і суди дедалі частіше стають на бік постраждалих клієнтів. Банк наполягав, що транзакції були виконані технічно бездоганно, а відповідальність лежить на самому клієнті. Суд відхилив ці аргументи та зобов’язав фінансову установу виплатити борг, пеню та відшкодування моральної шкоди.
Картка Ощадбанку Фото: Інформатор
Рішення у справі №760/18545/24 було винесено суддею Застрожніковою К.С. 3 липня 2026 року. Позивач, який є військовим пенсіонером, учасником бойових дій та інвалідом II групи, отримував пенсію та кошти за монетизацію житлово-комунальних послуг на рахунки в Ощадбанку. 4 травня 2024 року, з 09:40 до 09:44, зловмисники здійснили шість операцій, переказавши на картку ПАТ “БАНК ВОСТОК” такі суми:
- 15 000 грн плюс комісія 155 грн (09:40:49);
- 15 000 грн плюс комісія 155 грн (09:41:10);
- 9 000 грн плюс комісія 95 грн (09:41:38);
- 5 500 грн плюс комісія 60 грн (09:42:57);
- 480 грн плюс комісія 9,80 грн (09:44:12);
- 450 грн плюс комісія 9,50 грн (09:43:30).
Загальна сума завданих збитків, включаючи комісії, становила 45 914,3 грн. Позивач стверджував, що обидві картки перебували в нього весь цей час, і він не повідомляв нікому пін-коди, логіни чи паролі. Про викрадення коштів він дізнався випадково ввечері того ж дня; жодних SMS-повідомлень від Ощадбанку про списання коштів він не отримував. 6 травня 2024 року чоловік звернувся до Солом’янського УП ГУНП у м. Києві, і відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).
Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України”, представлене адвокатом Бершадською І.М., не визнало позов. Банк стверджував, що 27 квітня 2024 року мобільний додаток “Ощад 24/7” (Flumo) було перевстановлено з коректним використанням платіжних даних картки, пін-коду та одноразового коду, надісланого на фінансовий номер клієнта. Згідно з позицією банку, усі операції пройшли належну авторизацію, і відповідальність за них несе сам клієнт.
Проте дані оператора ПрАТ “Київстар” спростували це твердження. Розшифровка дзвінків та повідомлень на фінансовий номер позивача за період з 27 квітня по 6 травня 2024 року підтвердила: SMS-підтвердження про списання коштів 4 травня 2024 року до моменту крадіжки на телефон не надходили. Вхідний дзвінок з номера банку було зафіксовано лише 27 квітня о 19:48, у день перевстановлення додатку. Суд також встановив особу, яка отримала кошти: ПАТ “БАНК ВОСТОК” підтвердив, що картка, на яку надійшли гроші, була видана власнику рахунку, який є третьою особою у справі.
Рішення суду у справі проти Ощадбанку
Суд керувався правовою позицією Верховного Суду, згідно з якою сам факт коректного введення реквізитів не доводить, що саме клієнт ініціював операцію. Банк має довести, що користувач своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті чи розголошенню пін-коду, логіна, пароля чи іншої конфіденційної інформації. Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” не надало жодних доказів на підтвердження цього; посилання на умови Договору комплексного банківського обслуговування були розцінені судом як припущення без доказового обґрунтування.
Суддя Застрожнікова К.С. також нагадала, що у споживчих відносинах клієнт вважається “слабкою” стороною, і за відсутності доказів будь-які сумніви тлумачаться на його користь. Зрештою, суд частково задовольнив позов і стягнув з Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” на користь позивача:
- 45 914,3 грн – сума коштів, списаних без належного дозволу, з урахуванням комісій;
- 2 982,56 грн – пеня, розрахована як 3% річних за період з 4 травня 2024 року по 3 липня 2026 року;
- 5 000 грн – відшкодування моральної шкоди (позивач збирав кошти на ліки для доньки, яка страждає на алергію, і через крадіжку не зміг їх придбати вчасно).
Загалом з банку стягнуто 53 896,86 грн, а також судовий збір на користь держави у розмірі 1 211,20 грн. У задоволенні вимоги щодо визнання транзакцій протиправними суд відмовив, оскільки встановлення вини є прерогативою кримінального провадження. Банк отримав право пред’явити регресні вимоги до особи, яка отримала кошти, – третьої особи у справі.
Шахрайські операції з картками Ощадбанку – судова тенденція
15 квітня 2024 року невідомі особи шляхом шахрайських дій отримали доступ до додатку “Ощад24” та переказали з карткових рахунків клієнтки на картку іншого банку кошти в розмірі 57 670 гривень (плюс комісія 473 гривні). Суд встановив, що клієнтка не сприяла своїми діями чи бездіяльністю втраті персонального ідентифікаційного номера чи іншої інформації, яка дозволяє ініціювати платіжні операції – списання коштів відбулося не за її розпорядженням, і вона не несе відповідальності за такі операції.
В іншій справі, 18 серпня 2024 року, з карткового рахунку жінки треті особи протиправно здійснили перекази на 50 тисяч гривень, а з іншої картки – на 20 тисяч гривень на рахунки в ПАТ “Кредит Дніпро”. Ощадбанк вважав, що клієнтка своїми діями сприяла переказам коштів з її рахунків, тому відповідальність за списання не може бути покладена на банк. У цьому випадку суд відмовив у позові, визнавши доведеною вину самої клієнтки.