>
Угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною повинна сприйматися як підготовчий етап до значно повнішого відкриття ринку в разі майбутнього вступу України до Європейського Союзу, вважає директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, керівниця Центру економічних досліджень Вероніка Мовчан.
“Цю угоду можна розглядати як підготовку до значно ширшого відкриття ринку в рамках членства в Європейському Союзі. До того часу, як ми станемо членами ЄС, ми якраз наблизимося до завершення перехідних періодів у цій угоді. Туреччина буде змушена набагато більше відкрити свій ринок для нас, і ми також відкриємо те, що зараз перебуває у перехідних періодах або залишається закритим”, – заявила вона агентству “Інтерфакс-Україна”.
Водночас Мовчан зазначила, що ризики для українського агросектору є обмеженими, оскільки угода не передбачає повного відкриття аграрного ринку.
“Якщо говорити про ризики для агросектору, то рівень захисту українського агросектору порівняно з іншими партнерами, зокрема Туреччиною, є доволі невисоким. У нас там є тільки кілька піків, наприклад, 50% на цукор, але загалом ставки відносно низькі. Плюс угода з обох боків містить тарифні квоти, вилучення або неповне відкриття, як-от зниження на 20%, для багатьох товарів”, – пояснила експертка.
За її оцінкою, навіть за повного скасування всіх бар’єрів у торгівлі аграрною продукцією зростання імпорту з Туреччини було б відносно помірним – приблизно 15%. Основними товарами, за якими можливе зростання поставок, є фрукти, овочі та насіння соняшнику для сівби.
Вона також звернула увагу на те, що Україна не змогла добитися суттєвого відкриття турецького ринку для низки ключових аграрних товарів.
“Наприклад, та сама кукурудза вилучена з тарифного розкладу в рамках ЗВТ. Тобто там зниження не буде, режим залишиться таким, як є. При тому, що для України саме експорт кукурудзи зараз є найбільшим на ринок Туреччини”, – сказала експертка.
За словами Мовчан, структура імпорту України з Туреччини також свідчить про те, що основний вплив угоди не буде пов’язаний із різким збільшенням поставок готової продукції.
“Ми імпортуємо з Туреччини не лише готові товари, а й багато товарів проміжного споживання, які використовуються українськими виробниками, наприклад, енергоносії, метал, а зараз також товари військового або подвійного призначення, як-от радіонавігаційні прилади”, – зазначила Мовчан.
Вона наголосила, що відкриття торгівлі не стане “кардинальною зміною правил гри”, яка призведе до вибухового зростання імпорту. Водночас, за її словами, найбільший вплив від набуття чинності ЗВТ очікується у сфері легкої промисловості.
Як повідомлялося, Верховна Рада 14 липня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною, підписану в лютому 2022 року. Документ набуде чинності після завершення внутрішньодержавних процедур та обміну ратифікаційними грамотами між сторонами.