>
Згідно з дослідженням аналітичного центру міжнародної HR-компанії Gremi Personal, українці демонструють найбільшу культурну близькість до поляків серед основних груп іноземних працівників.
“За результатами дослідження, що аналізує особливості роботи мультикультурних колективів у Європі, українці виявилися найближчими до польської моделі за культурними показниками, набравши 13 балів зі 100. Далі йдуть білоруси (17 балів), грузини (24), філіппінці (38) та колумбійці (44). Аналітики підкреслюють, що завдяки схожим культурним моделям українці та білоруси, як правило, легше інтегруються в польські робочі колективи”, – зазначається у звіті.
На думку розробників дослідження, здатність ефективно взаємодіяти в різноманітному культурному середовищі в найближчі роки стане одним із вирішальних критеріїв успіху як для фахівців, так і для компаній, які прагнуть досягти домінування на європейському ринку.
Наприклад, результати свідчать, що навіть між українцями та поляками існують відмінності, здатні впливати на щоденну робочу діяльність. Зокрема, українці в неформальному спілкуванні висловлюються досить прямо, проте при взаємодії з керівництвом нерідко уникають висловлення відкритої незгоди. Критика часто сприймається ними особисто, а від керівника очікується не тільки контроль, але й підтримка команди. Сім’я залишається одним із першочергових життєвих пріоритетів, що також позначається на організації робочих процесів.
Тому, віцепрезидентка Gremi Personal Галина Кіріченко, попереджає, що навіть незначні культурні відмінності можуть вплинути на продуктивність команд, рівень мотивації працівників та ступінь довіри всередині підприємства. “Кроскультурна компетентність перестає бути виключною перевагою окремих міжнародних корпорацій, перетворюючись на базову професійну навичку”.
Водночас, за оцінками експертів, найбільші виклики виникають не через мовні бар’єри, а через різне розуміння функцій керівника, методів надання зворотного зв’язку, ставлення до конфліктних ситуацій, традицій та взаємних домовленостей на роботі. “Здатність компаній керувати цим розмаїттям все більше визначатиме їхню конкурентоспроможність. Для українського бізнесу, який діє або планує виходити на європейські ринки, кроскультурна компетентність поступово стає такою ж важливою, як професійна кваліфікація чи знання іноземних мов”, – зазначає Кіріченко.
У зв’язку з цим, на основі проведеного дослідження було сформульовано рекомендації для роботодавців. Серед них: уніфікація домовленостей, адаптація стилю надання зворотного зв’язку, врахування культурного календаря при плануванні змін та відпусток, сприяння інтеграції багатонаціональних команд та запобігання утворенню відокремлених національних груп у межах колективів.
У Gremi Personal наголошують, що результати дослідження демонструють, що управління кроскультурними взаємодіями вже виходить за межі компетенції HR-відділів і стає чинником операційної ефективності та конкурентних переваг компаній.
Дослідження охопило п’ять найчисленніших категорій іноземних працівників у Польщі. Кожну культуру аналітики оцінювали за десятьма критеріями: п’ять комунікативних та п’ять соціально-релігійних, використовуючи шкалу від -10 до +10 відносно польської культурної норми. На основі отриманих даних був розроблений “Індекс культурної відмінності” (від 0 до 100), який відображає рівень культурної дистанції та потенційні операційні ризики для бізнесу.