>
Фото: https://interpipe.biz/
Україна повинна продовжувати відстоювати доступ своїх експортерів до зовнішніх ринків, особливо до ринку ЄС, наголосила GR-директорка компанії “Інтерпайп” Наталія Сидорук під час онлайн-заходу “Від зими до зими: як українська економіка відновлюється?”, організованого Центром економічної стратегії (Centre for Economic Strategy).
Як зазначає компанія, протягом повномасштабної війни український промисловий гігант “Інтерпайп” був змушений постійно пристосовуватися до численних викликів: від військових загроз, пов’язаних із близькістю лінії фронту, до енергетичних проблем та нестачі кваліфікованих кадрів. З 1 липня цього року, з введенням Євросоюзом нової системи тарифних квот на імпорт сталі, для групи розпочався новий етап випробувань.
Уточнюється, що за перші 22 дні липня компанія вже використала значну частину своєї квартальної квоти на експорт безшовних труб до ЄС. Ймовірно, вже наступного місяця безмитна квота буде вичерпана, і для продовження поставок до Європи доведеться сплачувати мито у розмірі 50%. Тому “Інтерпайп” знову закликає Єврокомісію якнайшвидше виправити технічну помилку, що виникла через використання даних Євростату, відмінних від офіційних, при прийнятті регламенту. Внаслідок цього річна квота України для безшовних труб виявилася заниженою щонайменше на 30% порівняно з тією, яка б була при використанні коректних даних.
“Компанія досить стримано оцінює перспективи переорієнтації поставок на альтернативні ринки. Китайські виробники безшовних труб вже повністю вичерпали свої квоти в ЄС і спрямовують надлишкову продукцію на інші ринки, створюючи там додаткову конкуренцію. Крім того, викликає значне занепокоєння постійне посилення логістичних обмежень через систематичні обстріли українських морських портів”, – зазначила Сидорук.
Вона висловила надію, що український уряд, незважаючи на нещодавні кадрові зміни, продовжить захищати доступ експортерів на зовнішні ринки та врегулює діяльність Торгового представника.
“Україні необхідно поповнювати державну скарбницю за рахунок надходжень у валюті, а ці кошти країна може отримати в першу чергу на зовнішніх ринках”, – підсумувала топ-менеджер.
Як раніше повідомлялося, “Інтерпайп” вважає квоти ЄС на поставку безшовних труб заниженими на 30% через статистичну помилку і сподівається на їх корекцію до кінця третього кварталу поточного року. Відповідно до заяви компанії, через статистичну помилку та невиконані зобов’язання, “Інтерпайп” вказує на заниження євроквоти на безшовні труби для України на 30%. При цьому нагадується, що з 1 липня 2026 року в ЄС набув повної чинності новий механізм захисту ринку сталі. Імплементаційний регламент, опублікований 30 червня 2026 року, передбачає виділення для України окремої тарифної квоти в дев’яти категоріях продукції загальним обсягом 1 млн 49,960 тис. тонн на рік.
“Українська промислова компанія “Інтерпайп” вважає, що значна статистична помилка негативно вплинула на обсяг квоти, виділеної для продуктової категорії безшовних труб України. Крім того, згідно з власними розрахунками компанії, квота не відображає преференційного режиму для України, передбаченого регламентом, прийнятим Європейським Парламентом 19 травня 2026 року”, – йдеться у заяві.
Також уточнювалося, що в продуктовій категорії безшовних труб Україні було виділено річну квоту у розмірі 80,670 тис. тонн. Однак протягом усього процесу консультацій українські урядові органи неодноразово інформували Єврокомісію, що ця цифра ґрунтується на помилці в даних: значна частина українського експорту до ЄС у 2022-2024 роках, як підтвердив Євростат, не була повною мірою врахована в базових розрахунках. Як наслідок, квота України для цієї продуктової категорії занижена щонайменше на 30% порівняно з тим, якби використовувалися коректні дані.
Крім цієї технічної проблеми, “Інтерпайп” вважає, що імплементаційний регламент не повністю забезпечує преференційний режим для України, країни-кандидата на вступ до ЄС, яка переживає виняткову безпекову ситуацію, що було передбачено регламентом. Зокрема, при розрахунку частини квот, що застосовується до режиму найбільшого сприяння, до України застосовувалися ті ж самі умови, що й до основних світових експортерів, включаючи країни з документально підтвердженими надлишковими неринковими потужностями. Аналогічно до України застосовувалася та сама методологія, що й до інших партнерів по ЗВТ, без диференціації, прямо передбаченої регламентом.
“Інтерпайп” розглядає поточний обсяг євроквот на сталь як серйозний удар по Україні та українській металургійній промисловості, яка продовжує функціонувати в прифронтових регіонах в умовах воєнного стану. Крім того, розподіл цих квот не враховує значних соціальних та економічних наслідків для тисяч працівників, їхніх сімей та громад, які залежать від української металургії. Метою нового захисного механізму є вирішення проблеми глобальних неринкових надлишкових потужностей з виробництва сталі. В цьому аспекті Україна явно не є частиною проблеми”, – заявив генеральний директор “Інтерпайпу” Лука Занотті.
Він, як керівник компанії “Інтерпайп”, яка страждає від війни, очікує, що Єврокомісія скоригує дані в категорії безшовних труб для України до кінця третього кварталу 2026 року, “що є єдиним справедливим способом виправити допущені помилки”.
“Інтерпайп” – це українська промислова компанія, що спеціалізується на виробництві сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії експортується до понад 50 країн світу через мережу торгових представництв, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи.
До структури компанії входять шість промислових об’єктів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет”, електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь” та трубний завод у Румунії Interpipe Roman. Загальна кількість співробітників компанії становить близько 9,5 тисяч осіб. Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен і меценат Віктор Пінчук та члени його родини.