“>
До 21-го пакету санкцій Європейського Союзу потрапили одразу 17 компаній, які «надають послуги, пов’язані з криптоактивами чи платежами, створені за межами ЄС і суттєво перешкоджають виконанню заборон». 14 з них — це криптосервіси, зареєстровані в Грузії, Панамі, ОАЕ, на Маршаллових островах, у Киргизстані та Білорусі. Про це повідомляє РБК Crypto.
Серед цих компаній — криптобіржі HTX (HUOBI GLOBAL SA) та EXMO, обмінні сервіси Rapira, ABCeX, BitPapa, агрегатор обмінників Exnode, а також білоруська компанія WhiteBird. Обмеження ЄС для цих майданчиків набудуть чинності з 23 серпня 2026 року.
Крім того, Євросоюз додав до санкційного списку чотири компанії, пов’язані з мережею A7, зокрема A7 Nigeria та A7 Africa. Ці обмеження набудуть чинності 13 серпня. Під персональні санкції потрапив Леонід Шумаков — керівник проєкту A7A5, який випускає однойменний рублевий стейблкоїн. Блок вважає, що його використовують для обходу санкцій. Раніше проти Шумакова та низки криптобірж вже вводила санкції Велика Британія. У травні Лондон додав HTX до чорного списку.
Нові санкції також забороняють громадянам та резидентам Білорусі володіти, контролювати або управляти компаніями з ЄС, що регулюються європейською директивою MiCA.
«Ризик стає конкретним»
Європейські обмеження тепер спрямовані не лише на окремі російські майданчики чи конкретні криптоактиви, а й на інфраструктуру, яка може використовуватися для російських транскордонних розрахунків, прокоментувала 21-й пакет ЄС юристка White Stone Єлизавета Лобутева. За її словами, ЄС передбачив механізм, що дозволяє забороняти операції між європейськими особами та криптопровайдерами з третіх країн, якщо такі майданчики використовуються Росією для обходу санкцій.
Такий підхід суттєво змінює оцінку ризиків для компаній з третіх країн, зазначає експертка. Вона пояснила, що іноземний криптопровайдер, який обслуговує російські транскордонні розрахунки, тепер може стати самостійним об’єктом обмежувальних заходів ЄС.
«Йдеться не про класичний ризик вторинних санкцій: ЄС створює прямий механізм, який дозволяє забороняти європейським компаніям, банкам та іншим особам будь-які операції з криптоплатформами з третіх країн, якщо вони використовуються Росією для обходу санкцій», — сказала Лобутева.
Вона уточнила, що раніше контрагенти з третіх країн могли відмовлятися від співпраці з такими платформами переважно з репутаційних та комплаєнс-причин — через ризик посилених перевірок, погіршення відносин з європейськими банками або можливе подальше включення платформи до санкційних переліків. Тепер цей ризик стає значно конкретнішим: продовження роботи з російськими користувачами та участь у транскордонних крипторозрахунках може призвести до прямої заборони на взаємодію з європейським ринком, пояснила юристка.
«На практиці це, ймовірно, призведе до того, що все більше іноземних криптоплатформ обмежуватимуть або повністю припинятимуть обслуговування російських користувачів, щоб зберегти доступ до європейських банків, інвесторів та контрагентів», — вважає Лобутева.