Посадовці задекларували майже ₴839 мільйонів у криптовалюті – НАЗК 25.07.2026 06:45 Укрінформ
За підсумками аналізу декларацій за 2025 рік Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило, що службовці та члени їхніх родин задекларували криптоактиви на загальну суму близько 839 млн грн, причому найцінніші цифрові активи зафіксовано у столичних посадовців.
Як інформує Укрінформ, цю інформацію надала пресслужба НАЗК, спираючись на результати оцінки ризиків декларацій, поданих за 2025 рік, шляхом логічного та арифметичного контролю.
“Криптовалюта є віртуальним активом, що підлягає декларуванню. Службовці повідомили, що станом на кінець 2025 року володіли криптовалютами на загальну суму близько 839 млн грн. До п’ятірки найпопулярніших криптовалют серед декларантів увійшли: Tether (USDT) – задекларовано на понад 278 млн грн; Bitcoin – на понад 150 млн грн; Ethereum – на понад 100 млн грн; Ripple – на понад 46 млн грн; та Binance Coin (BNB) – на понад 9 млн грн”, – наголошується у повідомленні.
Власниками криптовалют були державні службовці категорій: В (понад 109 млн грн), Б (понад 52 млн грн) та А (понад 19 млн грн), а також службовці п’ятої категорії в органах місцевого самоврядування (понад 14 млн грн).
Хабарі на кордоні: завершилося слідство стосовно ексголови та посадовців ДПСУ
Найбільш вартісні криптоактиви задекларовано посадовцями столиці – на суму майже 265 млн грн. Також значні суми задекларовано посадовцями Одеської (понад 99 млн грн), Київської (понад 70 млн грн), Дніпропетровської (понад 63 млн грн) та Закарпатської (понад 57 млн грн) областей.
НАЗК також досліджувало видатки посадовців, здійснені за кордоном протягом 2025 року. Агентство визначило країни, де були витрачені найбільші суми коштів. Зокрема, перше місце у цьому рейтингу посіла Туреччина – понад 1,15 млрд грн. До трійки лідерів увійшли також Австрія (698,3 млн грн) та Сполучені Штати Америки (296,9 млн грн).
У відомстві зазначають, що найбільші обсяги готівки декларанти та члени їхніх сімей традиційно зберігають у національній валюті. Водночас серед іноземних валют беззаперечними лідерами залишаються долар США та євро. Декларації також містять інформацію про готівку в майже 90 світових валютах. До п’ятірки валют за обсягами готівкових заощаджень, вказаних у деклараціях, увійшли також угорський форинт та японська єна.
Водночас аналіз декларацій за 2025 рік виявив, що декларанти та їхні родини задекларували за межами України 3 904 об’єкти нерухомості, що перебувають у їхній власності, загальною вартістю понад 4,1 млрд грн.
До п’ятірки країн за кількістю задекларованих об’єктів нерухомості входять Німеччина — 757, Польща — 503 та Іспанія — 282.
У НАЗК додають, що понад три чверті всіх задекларованих об’єктів становлять квартири — 3 064. На другому місці — житлові будинки – 362. Більша кількість об’єктів оформлена на членів сімей декларантів. Найдорожча закордонна нерухомість за сукупною задекларованою вартістю розташована в Іспанії, Великій Британії, Польщі, США та Болгарії.
В агентстві повідомляють, що вартість задекларованих дорогоцінних металів посадовців та членів їхніх сімей сукупно сягає понад 1,2 млрд грн. Із цієї суми самі декларанти зазначили власні дорогоцінні метали на суму понад 952,5 млн грн, а члени їхніх сімей — на суму понад 247,9 млн грн.
Логічний та арифметичний контроль (ЛАК) аналізує дані, зазначені в декларації, та автоматично звіряє їх з інформацією з державних реєстрів та інших інформаційних систем. Однак, він не може виявити активи чи об’єкти, якими декларант або члени його сім’ї фактично користуються, якщо відповідні права не підлягають державній реєстрації або відсутні в офіційних реєстрах. Тому, за словами НАЗК, ЛАК є лише одним з елементів системи фінансового контролю. Для комплексного збору інформації, що підлягає декларуванню, відомство також застосовує повні перевірки та моніторинг способу життя.
Декларації з найвищими показниками рейтингу ризику, визначеними ЛАК, відбираються для проведення повної перевірки. Наразі НАЗК продовжує перевірку декларацій за попередні звітні періоди. Водночас уже розпочато повні перевірки декларацій, поданих за 2025 рік.
Декларації з низьким показником рейтингу ризику мали можливість пройти автоматизовану перевірку. З числа поданих за 2025 рік таку перевірку пройшло 40,3% декларацій, від тих, які мали таку можливість.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів затвердив розпорядження “Про схвалення Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на 2026–2030 роки та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2026–2028 роках”.