“>
Народні обранці подали на розгляд Верховної Ради законопроєкт №15431 “Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин”, який покликаний замінити застарілий попередній закон. Метою також є цифровізація галузі через створення Єдиного мисливського реєстру, впровадження “планів сталого використання” замість централізованих лімітів та узгодження законодавства з нормами Європейського Союзу.
Як зазначено у пояснювальній записці на сайті парламенту, реформа також передбачає залучення інвестицій, розвиток мисливського туризму, впорядкування угод про оренду мисливських угідь та створення спеціалізованого центрального органу виконавчої влади (агентства) для контролю та розвитку цієї сфери.
Ініціаторами документа виступають народні депутати Ігор Марчук (голова підкомітету з питань взаємодії держави та бізнесу й інвестицій Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, фракція “Слуга народу”), Давид Арахамія (голова фракції “Слуга народу”), Олег Бондаренко (голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування), Олександр Корнієнко (перший заступник голови Верховної Ради) та Олександр Гайду (голова Комітету Ради з питань аграрної та земельної політики).
Автори документа наголошують, що запропонована реформа сприятиме залученню інвестицій, зменшенню бюрократичних перепон, приведенню українського законодавства у відповідність до стандартів ЄС, а також врахуванню впливу війни та кліматичних змін на природні ресурси.
Однак, низка впливових зоозахисних та природоохоронних організацій, серед яких UAnimals, Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ), “Зелена сила” та Асоціація зоозахисних організацій України, висловили свою незгоду з законопроєктом і закликали народних депутатів відхилити законопроєкт №15431 під час першого читання.
Активісти наголошують, що стаття 1 документа визначає полювання як “вид активного відпочинку”, а частини тварин, такі як шкури, роги та ікла, – як “мисливські трофеї”. На їхню думку, це фактично легалізує знищення тварин задля розваги та естетичних міркувань.
Серед ключових зауважень організацій до тексту законопроєкту: фактичне скасування “сезону тиші”, оскільки перехідні положення дозволяють полювати на самця козулі з 1 травня, коли відбувається народження та вигодовування потомства; розширення переліку дозволених знарядь та методів добування тварин, зокрема використання пристроїв нічного бачення, тепловізорів, дронів, акустичних пристроїв, а також дозвіл на нічне полювання на кабана, вовка, лисицю, шакала та єнотоподібного собаку.
Також зоозахисники виступають проти дозволу на “canned hunting” (полювання в штучно огороджених вольєрах або напіввільних умовах).
Зоозахисники не погоджуються і з тим, що до переліку “небажаних тварин” включаються не лише дикі хижаки, але й безпритульні або домашні собаки та коти, які опинилися в мисливських угіддях без нагляду. Це, на їхню думку, дозволяє їхній відстріл або вилучення під приводом регулювання чисельності.
Крім того, як зазначається в заявах організацій, зменшення мінімальної площі мисливських угідь з 3 тисяч гектарів до 500 гектарів та низькі ставки орендної плати за лісові угіддя можуть призвести до приватизації лісових масивів обмеженим колом осіб.