Народні депутати вагаються щодо підтримки законопроєкту про фінансовий моніторинг політично значущих осіб (Politically Exposed Persons, РЕРs). Це останній закон, який парламент має прийняти для відкриття перемовин щодо вступу України до Європейського Союзу, а також один зі структурних маяків Міжнародного валютного фонду. Чи вистачить у ВР голосів та навколо чого дискутують нардепи.
Вже цього тижня має розглянути у другому читанні законопроєкт №9269-д про фінмоніторинг політично значущих осіб (Politically Exposed Persons, РЕРs). Сьогодні, 16 жовтня, його лише з другої спроби підтримав профільний фінансовий комітет ВР.
Головна ідея – нардепи хочуть повернути довічний статус РЕР для топпосадовців. Минулого року парламент обмежив його трьома роками. Відновлення більш жорсткого нагляду за статками українських чиновників – останній крок, який має зробити парламент для початку перемовин про членство України у ЄС та один зі структурних маяків МВФ. Парламент мав виконати його ще до кінця вересня.
Попри важливість законопроєкту далеко не всі нардепи готові погодитися на довічний статус РЕР. Одна з причин – можливі проблеми з банківським обслуговуванням.
Що змінилося у законі до другого читання та чи готова ВР його прийняти?
Що таке фінмоніторинг РЕР
Закон про фінансовий моніторинг топпосадовців парламент ухвалив ще у 2020 році. Він передбачає, що чиновники «категорії А», а також їх найближчі родичі мають проходити більш ретельну перевірку у фінансових установах та надавати документи щодо джерел своїх статків.
«Ідея закону в тому, щоб ті хто незаконно збагатились під час роботи на державу, не змогли витрачати ці кошти», – пояснює нардеп фінансового комітету Ольга Василевська-Смаглюк.
Але статус РЕР обернувся для посадовців проблемами з обслуговуванням у банках, які або затримують операції або взагалі відмовляють в обслуговуванні чи блокують рахунки, кажуть два нардепи з фінансового та економічного комітетів ВР. «Для банків це додаткове навантаження і вони просто відмовляють в обслуговуванні РЕР», – каже нардеп з економічного комітету в ВР Олексій Мовчан.
Минулорічне рішення нардепів обмежили дію статусу РЕР трьома роками обурило міжнародних партнерів України, які виділяли кошти на цю реформу, каже Василевська-Смаглюк. До того ж це поставило під сумів перспективи вступу України до ЄС, додає вона.
Що передбачає закон про довічний статус PEP для топпосадовців
Оновлена редакція закону передбачає, що у разі неправомірної відмови в обслуговуванні на банк можна подати скаргу та у разі встановлення порушення Нацбанк зобовʼязаний буде накласти штраф у розмірі 100 000 неоподаткованих мінімумів (1,7 млн грн). «Це зміни на краще, бо закон прибирає дискрецію банку та можливість обслуговувати РЕР на його розсуд», – каже заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк.
Крім штрафу потрібна ще додаткова апеляція, вважає Мовчан. «Бо банки можуть піти шляхом не відмови, а значного затягування процедури оплати по рахунках тощо», – вказує Мовчан.
В законопроєкті також є норма, що після року, як топпосадовець не обіймає державні посади, а банк після проведення перевірки не вбачає ризиків повʼязаних з РЕР, така людина може не проходити посилений моніторинг та обслуговуватися як і решта клієнтів.
Логічно було б також обмежити статус РЕР певним терміном після того, як банк проведе серйозну перевірку статків особи, вважає Мовчан.
Обмеження статус РЕР на рік або три роки не має сенсу, вважає Железняк. «Українських чиновників за кордоном будуть у будь-якому разі перевіряти більш ретельно навіть без статусу РЕР», – каже нардеп.
Технічна зміна, яка відбулась до другого читання – відмова від реєстру РЕР. «Він мав корупціогенні ризики, адже помилка у прізвищі призводила до виключення особи з реєстру», – пояснює Василевська-Смаглюк.
Який опір чекає на законопроєкт про PEP у залі голосувань ВР
Складнощі з ухваленням законопроєкту почалися вже на рівні профільного комітету – 13 жовтня фінкомітет ухвалив законопроєкт з правкою, що норми щодо РЕР почнуть діяти після вступу України до ЄС (правка нардепа від партії «Слуга народу» Максима Бужанського, – Forbes).
З другої спроби комітет таки прийняв редакцію, яка відповідає вимогам ЄС та МВФ, каже голова фінансового комітету Данило Гетманцев. «Але не включаю, що правку поставлять на голосування повторно у залі», – додає він.
Наразі до законопроєкту подано понад 100 правок, каже Василевська-Смаглюк. Закон потрібно приймати у редакції, яку підтримав комітет, вважає Гетманцев. «Тут немає предмета для дискусій, йдеться про членство країни в ЄС. У цьому випадку колеги можуть пожертвувати своїми інтересами та піти на певні незручності», – вважає голова фінансового комітету.
Мінімальна кількість голосів на підтримку закону є, вважають три нардепи з фінансового комітету. Втім є і суттєва кількість противників. Нардепи від «Батьківщини», «Європейської солідарності», «Розумної політики» (міжфракційне обʼєднання на чолі з Дмитром Разумковим) не підтримали законопроєкт під час голосування на комітеті, каже Василевська-Смаглюк.
Інший можливий сценарій – нардепи можуть підтримати закон зараз, а вже потім вносити до нього зміни, вважає Мовчан з економічного комітету.