Приблизно дві сотні автозаправних станцій зазнали пошкоджень за останні три місяці. Росія активізувала удари по АЗС у прикордонних та прифронтових регіонах, очевидно, прагнучи помститися за успішні українські обстріли її нафтопереробної галузі, що спричинили паливну кризу в РФ. Удари по українських АЗС стали пріоритетом, оскільки Москві потрібна яскрава картинка для власної пропаганди.
Не всі заправки повністю знищені, але збитки в мереж значні
Від російських ударів постраждали до двохсот заправок, свідчать підрахунки Консалтингової групи А-95. Наприклад, державна «Укрнафта» має 12 пошкоджених АЗС, мережа WOG — майже удвічі більше (22 обʼєкти), ОККО — вісім заправок та чотири нафтобази. Загалом збитки від російських дронових атак відчули практично всі гравці ринку.
Водночас не можна сказати, що всі АЗС зруйновані: там, де дозволяє безпекова ситуація, частину оперативно відновлюють.
«Я думаю, що від цих атак будуть наслідки і для конкретних регіонів, і для країни загалом. З одного боку, у прифронтових регіонах ситуація дуже складна. Але з іншого — уже два місяці триває ця атака, ринок до всього звикає. Зрозуміло, що повноцінної роботи більше не буде. Тепер заправка вже не місце, щоб попити каву. Але основну функцію можна зберегти. Перевага АЗС — це підземне зберігання пального», — розповідає Сергій Куюн.
Однак експерт переконаний: ситуація з обстрілами заправок не вплине на ціну пального. Причина в сильній конкуренції на ринку: якщо одна мережа підвищить ціни, споживач може перейти до іншої.
Саме резервуари під землею, як правило, залишаються цілими навіть після ударів «шахедами». У таких випадках мережам доводиться міняти самі колонки заправки та думати про безпеку персоналу й водіїв.
Навесні 2022 року український ринок нафтопродуктів пережив кардинальні зміни. По-перше, дилери зуміли диверсифікувати постачання і тепер торгують із десятками постачальників, що зменшує ризики під час війни. По-друге, Україна практично втратила нафтопереробку: росіяни знищили НПЗ і регулярно цілять по нафтобазах.
«Найголовніше, чого ми змогли досягти з 2022 року, — децентралізоване постачання палива. Як раніше було: кожна мережа мала величезні гуртові хаби, які були цілями перших місяців війни. Зараз ми перейшли на механізм постачання «з коліс», який нівелює цей момент. Проблем із пальним не буде», — каже економіст Олег Пендзин.
Не про паливну, а про кризу ритейлу пише в соцмережах директор групи компаній Prime Дмитро Льоушкін. Експерт ринку вважає, що повністю убезпечити АЗС від російських обстрілів неможливо, а про цілодобовий режим роботи вже й годі говорити. Частину заправок у найнебезпечніших регіонах узагалі доведеться закрити.
«У нашій країні близько п’яти тисяч АЗС, половина з яких — у потенційно небезпечних районах, а надалі всі АЗС можуть опинитися в небезпечних районах. Так, це така помста нам за черги за бензином «там». Ми не зупинимося, і вони теж», — вважає Дмитро Льоушкін.
Аналітики Центру Разумкова також говорять про приблизно дві сотні пошкоджених або знищених заправок. Особливо складна ситуація в Нікополі, Тростянці та на Донеччині. Керівник енергетичних програм Володимир Омельченко вважає, що проблема поступово сягає рівня національної безпеки, позаяк удари по заправках і їхня зупинка сильно впливають на роботу соціальної сфери, правоохоронних органів і медицини.
«Що робити терміново? Перше: внести зміни до нормативних актів і дозволити працювати мобільним заправкам, їх набагато важче уразити. Друге: скасувати авансовий платіж на прибуток для всіх мереж у прифронтових областях. Цей податок дуже сильно б’є по малому бізнесу. Високі ризики, низький рівень продажів, ще й цей платіж», — вважає Володимир Омельченко.
Уряд зустрівся з гравцями ринку, рішення ще готують
Про спеціальний режим регулювання роботи галузі у прифронтових і прикордонних регіонах говорить і фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев. Він вважає, що уряд зобов’язаний спростити умови ведення бізнесу для цих територій. Однак поки немає ознак, що Кабмін готовий іти на такі заходи — принаймні публічних заяв не було.
«У нас прифронтові регіони так само регулюють, як умовно тилові. А там мають бути інші правила. Якщо в тебе більш ніж 200 літрів палива на зберігання, то треба ліцензію брати. Щоб його продавати — треба заплатити цей авансовий платіж, мінімально 30 тисяч грн на місяць. Це ускладнює розв’язання проблеми», — пояснює фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Водночас Сергій Куюн вважає, що мобільні заправні комплекси не вирішують проблеми. Експерт переконаний, що це доволі легка мішень для росіян. Фахівець наголошує, що зараз найважливіше — захистити працівників АЗС та убезпечити водіїв.
Наприклад, на Дніпропетровщині вже змінюють правила роботи заправок: категорично заборонено скупчувати автомобілі в чергах до них.
А от на Київщині під час підвищеної небезпеки балістичних і дронових ударів деякі мережі закривають заправки на ніч. У цій ситуації Кабінет Міністрів не дає відповіді на найважливіше запитання: де безпечно зберігати запаси.
Сергій Куюн також різко критикує урядову ідею запровадити закон про мінімальні запаси нафти й нафтопродуктів. На тлі російських ударів експерт називає такі дії щонайменше недоречними.
Однак урядова ідея цілком зрозуміла — держава повинна мати запаси нафтопродуктів на випадок непередбачуваних ситуацій.
«Вільних резервуарів немає. Це великі гроші, хто таке буде будувати без гарантії завантаження? Те, що є — без логістики, без колій, які ще треба спорудити. У тій самій Польщі українській компанії, щоб зберігати пальне, треба спробувати отримати ліцензію на імпорт і гуртову торгівлю: нас там чекають, ми це знаємо», — упевнений Сергій Куюн.
Уряд вже проводив спеціальну зустріч із гравцями паливного ринку. Представники мереж АЗС запевнили, що готові працювати. Щоправда, зараз їм потрібен час для розробки нових детальних безпекових протоколів. Наприклад, дилери вже взялися обладнувати операторські спеціальними бетонними блоками.
«Що робити мережам із пошкодженнями заправок? Якщо відновлювати, то це великий ризик. А витратити треба мільйони, іноді й доларів», — каже Володимир Омельченко.
Урядовці також пообіцяли підключити мережі АЗС до спеціальної системи оповіщення про рух російських ударних дронів. Раннє попередження дозволило б оперативно закривати заправку і ховатися від небезпеки.
Однак у розпал кризи президент затіяв великі зміни в уряді. Як це може вплинути на взаємодію з гравцями ринку — наразі складно оцінити.
«У нас залишається ще питання з бензовозами. На них теж полюють, і водії не хочуть їхати в небезпечні регіони. Обіцяють до цього залучити військових. Але проблема ще залишається, важко це», — пояснює Сергій Куюн.
Удари задля пропаганди
За удари по українських заправках відповідає російський спеціальний підрозділ «Варяг». Про це в ефірі марафону «Єдині новини» розповів речник Сил оборони Півдня України Владислав Волошин. За його словами, ця структура спеціалізується на ударах у глибину української оборони. «Варяг» доволі активно діє на Придніпровському й Запорізькому напрямках.
«Йдеться про 50-ту бригаду Сил безпілотних систем Російської Федерації. Це резерв верховного головнокомандувача, тобто Путіна. Їм зараз потрібні якісь яскраві історії та швидкі показники для їхнього населення, що Росія так відповідає на удари по НПЗ», — пояснює капітан І рангу запасу ВМС України Андрій Риженко.
Військовий додає: Кремль робить серйозну ставку на роботу «Варяга». Саме тому цей підрозділ забезпечують найкращими ресурсами: людьми і фінансами. Для ударів вони використовують, зокрема, оптоволоконні дрони, додає Андрій Риженко.
Однак значну частину АЗС вороги уражають «Шахедами». Тому обстріли заправок — це робота не лише «Варяга».
«Дрони перебувають ледь не на прямому контролі російського оператора через існування MESH-систем», — каже військовий оглядач Василь Пехньо.
Вороги активно б’ють по українських заправках останні два місяці. Однак готуватися до цієї кампанії терору почали ще раніше, розповідає керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко. Перші АЗС росіяни знищили в Херсоні.
«Ще пів року тому вони почали їх прицільно виносити. Причому намагалися підловити час, коли там було багато цивільного транспорту. Ще тоді мали бути висновки регіональної влади в Донецькій, Запорізькій та інших областях», — переконує Петро Андрющенко.
Росіяни не зупиняться і намагатимуться розширити зону ураження українських заправок, вважають у Центрі вивчення енергетики. Ворог діє за принципом «випаленої землі». Однак це не означає, що всю територію України накриє паливна криза — для цього немає підстав. Хоча проблеми в галузі накопичуються, бо відновлення знищених АЗС — це справа самих мереж.
«Росіяни хочуть знищити АЗС, енергетику, критичну інфраструктуру в зоні 70–100 км від лінії фронту й кордону, вони атакують усе. Нам треба вже думати, як захищати АЗС. Так само, як зараз роблять фізичний захист на трансформаторах», — вважає Олександр Харченко.
Попри удари, український ринок залишається стабільним
Ціни на пальне в Україні останніми тижнями практично не змінилися. Коливання вартості бензину, дизелю й автогазу — в межах одного відсотка. Ситуація з ударами по АЗС не впливає на цінники.
Ринок добре переживає і запровадження норми про 10 % біоетанолу (спирту) в бензині. Такий вид пального поступово з’являється на українських заправках. Ситуація стабільна: немає ані зростання цін, ані скарг від водіїв.
Проблема в іншому — новація не виконує однієї важливої функції. Норму про спирт запроваджували, зокрема, щоб підтримати аграрну галузь і в дечому збільшити енергонезалежність. Однак дилери не ризикують змішувати суміш в Україні, здебільшого її імпортують уже готовою (95 % поставок).
Вартість бензину, солярки й автомобільного газу в Україні цілком залежить від світового ринку. А там знову панує невизначеність, яка для України шкідлива.
Відновлення війни між США та Іраном і блокада Ормузької протоки можуть спровокувати стрибок цін. І на цьому знову заробила б Росія.
«Нафта вже не реагує так різко на всі ці історії. Ціни значно знизилися від пікових. Московія опинилася в дуже неприємній ситуації. Вони вимушені дешево експортувати нафту й дорого імпортувати нафтопродукти. Немає дешевого джерела. Ні Білорусь, ні Казахстан не можуть покрити їхні потреби, якщо ми триматимемо неробочими 20–25 % російської переробки», — пояснює Олександр Харченко.
Липень-вересень — це піковий сезон споживання пального в Росії. Саме тому Москва особливо болісно відчуває українські удари саме зараз. Важливо не припиняти цих обстрілів.
Російський уряд вже стикнувся із серйозною проблемою, однак справжня паливна криза ще попереду, каже Олександр Харченко. А друзі Кремля (як-от Індія та Китай) не поспішають робити знижки на нафтопродукти.
Що більше грошей Росія витрачає на імпорт дорогого пального, то менше їх буде на війну.