10 липня Національний банк України презентував нову банкноту номіналом 2000 гривень. Вона вшановує памʼять українського поета, політв’язня СРСР, активного представника дисидентського руху та борця за незалежність України Василя Стуса, а також покоління шістдесятників, до яких він належав. Загалом банкнота сповнена символізму.
Що закодовано в ній? Чому банкноту випустили саме зараз? Кого ще потенційно розглядали, крім Стуса? Про це під час публічної дискусії одразу після презентації банкноти докладно розповіли голова Національного банку України Андрій Пишний і голова Інституту національної пам’яті України Олександр Алфьоров. У межах спільного проєкту LB.ua й НБУ «30 років гривні» публікуємо головне з цієї розмови.


Голова НБУ Андрій Пишний
Чому нову банкноту ввели саме зараз
Такі рішення, як введення нового грошового номіналу, Національний банк ніколи не ухвалює швидко, відзначив Андрій Пишний. Банкноту номіналом 2000 гривень ввели за результатами аналізу економічних чинників, після відповідної оцінки й дискусії.
«Команда Національного банку вже якийсь час тому сигналізувала, що відповідні економічні передумови вказують, що вже час. Вони складаються об’єктивно, бо українська економіка не статична.
Українська економіка живе разом з нами. Вона пережила наслідки коронакризи. Переживає наслідки повномасштабного вторгнення. На неї впливають глобальні економічні процеси, — пояснює керівник НБУ. — Ми повинні говорити в тому числі про те, що 2022 року основні торговельні партнери України зафіксували свої історичні інфляційні максимуми щонайменше за останні 20–25 років. І ці речі ретранслюються і в нашу економіку, окрім того, що є ще внутрішні процеси».

Голова НБУ Андрій Пишний
Наприклад, якщо у 2019 році, акцентує пан Пишний, середня заробітна плата становила 10 тисяч гривень, у 2026-му вона зросла до понад 30 тисяч. І якщо на момент введення банкноти 1000 грн для середньої заробітної плати готівкою потрібно було 10 банкнот найвищого номіналу, то тепер це щонайменше 30 (до введення 2000 гривень. — Ред.).
«Звісно, ми думали про те, коли саме найкраще ухвалити рішення ввести нову банкноту, за яких відповідних маркерів. І коли вся матриця склалась, зрозуміли, що тягнути далі не маємо підстав», — аргументував рішення Національного банку його очільник.
«Прізвище Стуса звучало скрізь»
Як розповів Андрій Пишний, пошук того, «хто повинен дивитися з цієї банкноти, які слова вона має нести, які символи», був тривалим і кропітким. Консультації проводили, зокрема, з фахівцями Національного банку, представниками культурного середовища, Інститутом національної пам’яті України, Інститутом історії України НАН, Міністерством культури. І майже в кожній розмові звучало прізвище Стуса.

Голова УІНП Олександр Алфьоров, голова НБУ Андрій Пишний і шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна
«Разом зі Стусом згадували Симона Петлюру, Павла Скоропадського, Соломію Крушельницьку. Можу сказати, що до повномасштабного вторгнення була ідея, що на новій банкноті вищого номіналу має бути Соломія Крушельницька, — відповів очільник Національного банку на питання про гендерний дисбаланс на українських грошах (на банкнотах представлена лише одна жінка — Леся Українка. — Ред.). — Але війна все змінила, тепер банкнота повинна відображати драматичний етап, який сьогодні проживають українці».
Окрім того, додав Андрій Пишний, свого часу Музей грошей НБУ провів масштабний конкурс дитячих малюнків: завданням було намалювати банкноту майбутнього. І найчастіше постаттю, яка має бути на грошах, діти зображали саме Василя Стуса.
«Василь Стус помер, коли йому було 47. Якби його не знищили, то, з високою вірогідністю, він разом з нами проживав би ті події, що відбуваються. Був би ровесником багатьох українців (він був молодшим, наприклад, за Ліну Костенко на 8 років. — Ред.). Відчував би ті самі біль, лють і солідарність, якби дожив до цього моменту. І відчуття того, що він, попри те, що загинув 4 вересня 1985 року, все ж ніби присутній з нами, на мою думку, виявилося одним з факторів на його користь… Василь Стус виявився саме тією особистістю, яка одномоментно поєднала в собі все», — пояснив керівник Національного банку.

Голова УІНП Олександр Алфьоров
Голова Інституту національної пам’яті України Олександр Алфьоров нагадав, що Стус загинув у час, коли в СРСР уже пів року як оголосили курс на лібералізацію.
«Горбачов проголошує демократизацію, лібералізацію, те, що ми назвемо гласністю. Але це лише слова клятої Російської імперії. За ними немає нічого. За ними та сама смерть, ті самі вбивства.
Стус убитий системою, не дивлячись на те, що вона промовляла всьому світові і всередині. Я народився, коли Стус уже був. Це не просто людина з іншої епохи, як було з попередніми постатями, зображеними на банкнотах гривні, це наш сучасник», — відзначив Алфьоров.
«Ми дуже багато працювали над тим, щоб зображення Василя Стуса було саме таким, яким він був. Ви навіть побачите в нього дві родимки. Передати їх на банкноті — це була окрема вправа, над якою працювали наші фахівці. Ми з величезною повагою поставилися до цього», — підкреслив Андрій Пишний.
«Зріз української історії ХХ століття»
Двохтисячна банкнота відрізняється від попередників кольором і розміром. Має понад 20 елементів захисту.

Гривня захищена на рівні євро й долара США. Деталі, яких ви не знаєте про українські гроші
«Вона красива. Мені здається, в ній дійсно більше простору. Вона більша за розміром, ніж решта. Це також свідомо, щоб зручніше користуватися готівкою та не плутати банкноти в гаманці. Крім того, вона відрізняється кольором — переважно синя», — розповів про фізичні характеристики банкноти Андрій Пишний.
Та вирізняється 2000-гривнева банкнота не лише зображенням Василя Стуса, розмірами й кольором. За словами очільника Національного банку, на ній немає жодного випадкового елемента, її можна читати як книгу, адже присутній цілий зріз української історії ХХ століття: шістдесятники, дисидентський рух, українська культура спротиву.

Зокрема, до таких символів належать:
Сокіл-боривітер з маріупольського панно Алли Горської
«Боривітер — це сокіл, який, незважаючи на спротив вітру і шторм, може тримати напрямок, висоту, ніколи не збивається з курсу. Це надзвичайно точна метафора шістдесятників. Вони стояли проти системи, яка здавалася всесильною, мали внутрішню свободу. І саме ця внутрішня свобода стала основою майбутньої незалежності України», — зазначив Андрій Пишний;

Зображення філологічного факультету Донецького національного університету
Це символічно не лише тому, що там навчався Василь Стус, а й у контексті нинішньої тимчасової окупації Донецької області. Такий крок схвалив й Інститут національної пам’яті України, розповів його керівник Олександр Алфьоров;
Сосни
Цей символ Андрій Пишний вважає найбільш недооціненим.

«Поруч з філологічним факультетом Донецького університету, який залишився на окупованій території, ми розмістили зображення сосни. Це саме те, що бачив, на мою думку, попри стіни ув’язнення Стус. Сосни — це щогли. Щогли — це вітрила. Вітрила — це простір. Це свобода. Це те, що несе тебе з того місця, де ти фізично присутній, туди, куди прагнеш. Де насправді є твоє життя і майбутнє. Це символічність», — розповів керівник Національного банку;
Рядок з вірша Василя Стуса «І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве»
Він написаний шрифтом, створеним за мотивами графіки Георгія Нарбута, автора перших гривень і шагів часів Української Народної Республіки;

голова НБУ Андрій Пишний
Напис «Слава Україні! Героям слава!»
Він уже присутній на модифікованих банкнотах інших номіналів, введених в обіг з 2024 року, однак залишається маркером і відображенням, як зазначив Андрій Пишний, «того драматичного етапу, який ми з вами проживаємо»;
Тризуб Симона Петлюри
Тризуб, який був на шевронах українських бійців у 1918–1920-х і є на шевронах ЗСУ зараз, зображений і на українських грошах.
«Це символ. І дуже вдале рішення, — вважає Олександр Алфьоров. — Це про те, що ми не забули, хто насправді тримає і цю гривню, і цей курс, і цю планету Земля в тому числі, — наша українська армія. І це подяка нашим військовим, Силам оборони.
Це символ, який зчитується як щось своє, рідне. Те, що промовлятиме всьому світові, що Україна — це не лише про події, явища; Україна – це про боротьбу за нашу державність».
Гривня — більше ніж гроші
Підсумовуючи розмову про банкноту, Андрій Пишний також зазначив, що вона перекидає місток між сьогоденням і минулим.

«Між людиною, яка зараз живе в Україні, бореться, потерпає, бачить тут своє майбутнє, робить усе для того, щоб тут бути. І вона бере до рук гроші, де зображений Василь Стус — людина, яка уособлює моральний абсолют, яка боролася за те, що було для нього важливим… Я переконаний, що, взявши до рук цю банкноту, кожен відчуватиме щось особисте», — вважає керівник Національного банку.
Олександр Алфьоров натомість зауважив, що український банкнотний ряд тепер, на його думку, повністю закрив історичну циклічність.
«Ми маємо в купюрах доторкнутися до тих людей, які були поруч з нами, щоб відчути спадкоємність. Ні в кого не викликає сумнів, що Стус — українець. Ні в кого не має виникати сумнів, що Володимир Великий (зображений на банкноті номіналом 1 гривня. — Ред.) — наш середньовічний український правитель.
Я переконаний, що ця купюра (номіналом 2000 гривень. — Ред.) отримає багато критики у країни-агресора. Але сьогодні ми бачимо повністю закритий історичний цикл», — наголосив Олександр Алфьоров.

«Гривня пішла не від чогось войовничого, вона пішла від жіночої прикраси. Мені здається, цей факт багато про що говорить»
Зрештою, резюмував Андрій Пишний, гривня сьогодні — це вже більше ніж гроші.
«Гривня — це одне з того, що сьогодні дає змогу Україні тримати фінансову стійкість в умовах повномасштабної війни. Наявність національної валюти, яка користується довірою, а гривня користується рекордною довірою (наприклад, у 7,5 раза зросли інвестиції в українські облігації внутрішньої державної позики, номіновані в гривні), дозволяє Україні багато в чому бути ефективною попри війну», — каже Андрій Пишний.
Нову банкноту номіналом 2000 гривень введуть в обіг 4 вересня — у день, коли 1965 року під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» Василь Стус з В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою провели перший публічний протест проти масових політичних репресій української інтелігенції. Також цього дня 1985 року Василь Стус загинув.
Що із шагом?
«Ніщо не зупинить ідею, час якої настав», — так словами Степана Бандери Андрій Пишний прокоментував питання зміни назви розмінної монети на шаг. Саме цей крок має стати наступним у контексті українських грошей, упевнений також очільник Інституту національної пам’яті України Олександр Алфьоров.

Голова УІНП Олександр Алфьоров
«Коли ми говоримо про потребу відмовитися від копійки на користь української питомої назви “шаг”, це розмова не про гроші і не про дрібну монету. Ми повинні повертати своє. Воно в нас є. Зверніть увагу, як багато всього ми сказали однією банкнотою: і про Стуса, і про Петлюру, і про сосни, і про ув’язнення поета, і про репресії, і про символізм. Така сама ситуація з шагами. Вони повинні відбутися, навіть якщо в обігу не буде жодної дрібної монети. Ми повинні вичистити цей бруд, залишки імперського впливу», — аргументував Андрій Пишний.
Законопроєкт про перейменування копійки на шаг ухвалили в першому читанні ще у грудні 2025 року. Відтоді він чекає на друге.
«Законопроєкт пройшов через профільний комітет. Що наразі заважає його подальшому розгляду, я не знаю, — сказав Андрій Пишний. — Та я вірю, що так само, як відбулися інші важливі події, однозначно відбудеться і ця».
Дизайн майбутнього шага, за його словами, не буде таким насиченим, як вийшло з банкнотою — монета не дає можливості розгулятися.
«Але там буде Нарбут, Українська Народна Республіка, буде також певний зв’язок між тією епохою і сьогоденням. Ми намагатимемося усе це сказати на невеличкому клаптику металу.
Але найбільше промовлятиме його імʼя. Самого факту, що в нас зʼявиться своя роздрібна монета, вже буде достатньо, щоб ми остаточно повернули собі гривню з усіма її атрибутами.
Дрібна монета — це одна сота фракції гривні. Це основа всього. У цьому суть», — резюмував Андрій Пишний.

