Головні меседжі російської пропаганди в Україні за останній місяць
- Влада навмисно усуває компетентних фахівців, бо боїться змін.
- Протести проти відставки міністра оборони є проплаченими.
- В українській армії діють «концтабори» та «загороджувальні загони».
- Європейський Союз готує депортацію українських біженців.
- Польща має територіальні претензії до західних областей України.
- Українські спецслужби організовують терористичні акти в європейських столицях.
Цього місяця пропагандистам майже не довелося вигадувати нові наративи — вони активно використовували реальні події. Відставка міністра оборони, протести в українських містах, розслідування смертей у навчальних центрах, нові правила перебування для українців у ЄС, резолюція Європарламенту щодо УПА — все це стало ґрунтом для поширення шкідливих меседжів.
Злочини конкретних командирів чи посадовців у пропагандистських коментарях і публікаціях подаються як доказ того, що вся держава свідомо нищить власних громадян. Зміни в уряді називають «зачисткою всіх компетентних», а нові правила ЄС — «підготовкою до депортацій». Спростовувати таке важче, ніж прямий фейк, адже майже все написане є правдою, за винятком емоцій, коментарів чи висновків, які додають пропагандисти.
«Картонний майдан»
Неподання Президентом кандидатури Михайла Федорова на повторне призначення міністром оборони спричинило акції протесту в багатьох обласних центрах. Стало відомо про конфлікт між екcміністром та ексголовкомом Сирським. Федоров на посаді міністра оборони намагався боротися з бюрократією та впроваджувати зміни в ЗСУ, спрямовані на збереження життів бійців. Це відчули на власному досвіді люди, пов’язані з обороною, і сприйняли його відставку як втрату надії на перемогу.
Саме ці теми почала експлуатувати російська дезінформаційна машина. Канали взялися знецінювати протести, називаючи учасників проплаченою масовкою, а акції — імітацією. Поширювали також залякування про арешти та стеження СБУ й розвідки за учасниками. Ці два меседжі суперечать один одному, але аудиторії пояснюють, що протест несправжній, і водночас попереджають про реальну відповідальність за участь у ньому.
Тему мітингів інтегрували в стару конструкцію про зовнішнє управління. Слово «соросята» з’являється у 73 публікаціях на 20 каналах. Канал «ЗеРада» подавав це як «бунт соросятини в Україні поставив Зеленського на розтяжку», додаючи цифри без джерела. «Легитимный» повідомляв, що «на медіакампанію проти Федорова Банкова виділила понад $10 млн», а деякі публічні особи нібито отримують по $3 тис. за допис.
Окремий напрям — головнокомандувач ЗСУ. Канали пропонували кілька пояснень. «Резидент» писав, що «Сирський почав кампанію проти Федорова, використовуючи тиск на всіх акторів» і що головком «виявився набагато хитрішим за молодого функціонера». Також розганяли інформацію про російське походження ексголовкома, виводячи з правдивої біографічної деталі неправдивий висновок про лояльність до ворога.
Обґрунтовані обурення кадровими рішеннями Зеленського в українському суспільстві є реальними, як і критика влади. Більшість людей вийшли на площі з власних переконань. Деструктивні канали не вигадали цей конфлікт, але підхопили його, намагаючись схилити до потрібних висновків: держава нібито свідомо позбувається компетентних, а будь-яка громадянська активність — проплачена. Емоційна, а подекуди агресивна риторика деструктивних каналів робить суспільну дискусію різкішою, ніж вона є насправді. Саме така поляризація та тригерні меседжі вигідні російській пропаганді.
Принизлива лексика на адресу мітингувальників у коментарях
З коментарів під відео українських ютуб-каналів зібрали негативні слова, якими називали учасників акцій. Найпоширеніший прийом — зневага за віком: «діти», «молодь», «малолітки», «студенти», «баришні молодого віку». Це перетворювало присутність молодих людей на мітингу на доказ несерйозності їхніх вимог.
Інша частина ярликів мала переконати, що люди зібралися не з власної волі («проплачені»). Також учасникам протестів приписували причетність до опозиції («порохоботи», «шоколадна вата»). Ще їх називали «стрибунцями», «кухарками», «ухилянтами», «стадом». Мета — знецінити активних громадян, спровокувати напруженість і внутрішні сварки.
Аналізуючи масив коментарів, виявили групи майже ідентичних повідомлень на тему протестів. Текст із дрібними змінами з’являється під десятком різних відео на кількох каналах.
Один акаунт — десяток коментарів
Така поведінка нетипова для реальних користувачів. Людина, яку зачепила новина, залишає один коментар під конкретним відео, а не десять переписаних варіантів на п’яти каналах одночасно. Це схоже на активність ботів і тролів. Наприклад, акаунт @colonel-1605 називав Федорова «шмаркачем» під 10 відео на 6 каналах, а @olga-p5u8y під 9 відео на 5 каналах писала на його підтримку довгий текст, стверджуючи, що відставка означає «смерть мобілізації» та «знищення військового хайтеку».
Критика влади чи звільненого міністра не є автоматично російським слідом. Однак коли один акаунт розносить десяток переписаних варіантів одного тексту, це вже не думка глядача, а, ймовірно, діяльність зловмисних акторів. Зміст коментарів шкідливий: країна безнадійна, влада ворожа, а виходу немає. Це топить будь-який запит на рішення в потоці агресії.
«М’ясні полки» і «концтабори»
Ще одна тема, яку активно підхопили деструктивні канали, — розслідування «Бабеля» про 425-й окремий штурмовий полк «Скеля».
Претензії до командування через штурмові полки стали важливою частиною внутрішньої дискусії. Деструктивні канали використовували це для поширення дезінформації.
«Резидент» надав історії персоналізації: «Сирський будує ЗСУ за подобою м’ясних полків». «Легитимный» написав: «Є приховані “концтабори”, куди відправляють тих, кого треба зламати»; «У “Скелі” є свої загородзагони, які знищують тих, хто хоче відступати», а також власні «ліквідатори» для усунення незручних людей усередині країни.
Згодом той самий канал поширив таку конструкцію на все військо, повідомивши, що «у багатьох підрозділах ЗСУ існують такі табори примусу та “перевиховання”, де кріпаків ламають».
Такі публікації не мають на меті розібратися, хто винний. Жоден із цих каналів не вимагав розслідування, не називав посадовців, які мають відповісти, і не стежив за перебігом справи. Болючу тему використали як паливо: що сильніша лють читача, то більше він ведеться на черговий вкид. Замість запиту на рішення аудиторія отримує відчуття, що рішень не буде взагалі.
Розслідування описує злочини в конкретному підрозділі й порушує питання про відповідальність командирів. Тоді як канали стверджують, що держава свідомо створила систему знищення власних громадян, а отже, служити — означає загинути не від ворога. Це наратив російської пропаганди.
У середині липня тему підживила нова реальна подія: десятьом військовим, зокрема колишньому командирові 155-ї бригади Станіславу Лучанову, повідомили підозру у викраденні та вбивстві двох братів через побутовий конфлікт. Канали так само переказували матеріали слідства, додаючи емоції й узагальнення про те, що так поводиться вся армія.
Однакові коментарі про «Скелю» та справу Лучанова
У ютуб-коментарях на цю тему знайшли групу майже ідентичних повідомлень під 11 відео на 2 каналах, але вже не від одного акаунту, а від п’яти з показовими іменами @Ivan-tot-samui, @Ivan-tot-samjy, @Рюмка_заупокой_украины, @Зеля-черрт і @Зеля-клоун-г. Назви перших двох різняться однією літерою.
Текст щоразу однаковий: «Расскажите, пожалуйста, о кандале вокруг расследования о смертях 3е-мобилизованных в подразделении ВСУ “скала”. избиения, пытки, вымогательство, 26 смертей в учебке за полгода». В усіх варіантах повторюється однакова одруківка в слові «скандал», а конструкція з частки «Зе» та «мобілізація» написана через цифру — «3емобилизованных». Однакова помилка в коментарях від різних акаунтів — це ще один індикатор, що свідчить про неорганічну активність.
Орден, Волинь і «депортації»
Значна частина публікацій за досліджуваний період присвячена темі сварки України з Польщею через УПА. Приводи були справжні: президент Польщі позбавив Володимира Зеленського ордена Білого орла, а Європарламент у резолюції щодо вступу України до ЄС назвав присвоєння підрозділу імені героїв УПА непотрібною ескалацією.
Деструктивні канали використали це, щоб доводити українцям: Польща ніколи не була другом і чекає слушного моменту, щоб забрати своє. «В Польше уже делят Западную Украину», — писав канал Діани Панченко, а далі розгортав тезу: «Польша никогда не откажется от своих имперских планов. И от территорий, потерянных в 1939 году». Пропагандисти ділилися з читачами своїми мріями, що «совсем скоро поляков будут ненавидеть больше, чем русских».
Мета очевидна: підняти старі травми, викликати гострі емоції й посварити Україну та Польщу.
Канали з нашої вибірки процитували навіть спільну доповідь Європейської служби зовнішніх справ і Центру протидії дезінформації про те, що Росія використовує пам’ять про Волинь для сварки двох народів, подавши цей висновок із насмішкою.
Друга частина теми стосується українських біженців у Європі. Пропагандисти мали за що зачепитися: країни ЄС продовжили тимчасовий захист до березня 2028 року, але новим заявникам згодом доведеться підтверджувати, що вони виконали військовий обов’язок.
Нові умови процедури канали піднесли як «початок депортацій». На каналі Шарія писали: «Украинцы, необходимые для участия в войне, больше не смогут въехать в ЕС».
«Підірвати могли тільки українські спецслужби»
Понад 400 публікацій місяця формували образ українських спецслужб як структури, яка діє поза законом і небезпечна для власних громадян та Європи. Приводом стали два реальні кримінальні сюжети.
Перший — вибух складу боєприпасів у Вишневому після російського удару, внаслідок якого загинули люди й були зруйновані будинки. Згодом СБУ повідомила про підозру гендиректорові оборонного підприємства та його заступникові: за версією слідства, боєприпаси незаконно зберігали в непристосованих ангарах поруч із житлом.
«Легитимный» переказав це так, ніби держава карає не за загибель людей, а за розголос: «Звільнення йдуть не за те, що постраждали люди, а за те, що склад було виявлено і він не був добре замаскований».
Далі з’явилася теза, що склади розміщують серед житлових кварталів навмисно, за вказівкою згори. А деякі канали додали деталь, якої немає в жодному офіційному повідомленні: нібито в Києві розлетілися «снаряди зі збагаченим ураном». Так справу, яку розслідує прокуратура, перетворили спершу на свідомий намір прикриватися цивільними, а потім ще й на радіаційну загрозу.
Схожим чином подавали й вибух у Монако, внаслідок якого постраждав дніпровський бізнесмен Вадим Єрмолаєв. Згодом в Україні було вбито підозрювану в замаху, а потім затримано працівника ГУР. Ще до будь-яких висновків слідства канал Шарія писав про «людину, яку могли підірвати тільки українські спецслужби», а невдовзі вже стверджував, що «операція з убивства Єрмолаєва розроблялася Головним управлінням розвідки».
Слідство справді триває, і затримання працівника розвідки реальне. Але перевірка причетності конкретної людини й твердження, що українська розвідка влаштовує теракти в європейських столицях, — це спроба показати один випадок як тенденцію.
Методологія
Період дослідження: 21 червня — 20 липня 2026 року.
Для моніторингу дезінформації ми сформували вибірку з 50 телеграм-каналів, які публікують деструктивний, антисистемний чи дезінформаційний контент і таргетуються саме на українську аудиторію.
Тексти постів кластеризували за допомогою моделі тематичного моделювання BERTopic, яка автоматично виявляє схожі за змістом публікації. Кожному кластеру вручну присвоїли тему і наратив (конкретний меседж). Кластери, не пов’язані з дезінформацією чи пропагандою, з аналізу виключали.
Щоб виявити, як наративи з телеграм-каналів перетікають на Ютуб, відібрали 25 популярних українських новинних та інформаційних ютуб-каналів і проаналізували коментарі під відео. Сукупна аудиторія цих каналів перевищує 1 млн підписників.