Через аномальну спеку та обміління Дунаю єдина румунська АЕС зменшила потужність, вимкнувши один атомний блок. У зв’язку з дефіцитом електроенергії в країні запровадили надзвичайний стан. Румунія звернулася по допомогу до сусідів, і Україна висловила готовність постачати електроенергію в денні години.
Очікується, що цього місяця співпраця між двома країнами в енергетичній сфері значно активізується. Київ зацікавлений у цьому, особливо з огляду на наближення опалювального сезону. Україна готова допомагати Румунії влітку, сподіваючись на дзеркальні дії взимку.
Для України важливе збільшення потужностей імпорту електроенергії з румунської системи. Крім того, Бухарест посилює енергонезалежність Молдови, що також є надзвичайно вигідним для України.
Не виключено, що вже наступного року Румунія перетвориться на великий газовий хаб Європи.
Нові міждержавні ЛЕП — пріоритет для співпраці з Румунією
Україна зацікавлена у розширенні потужностей імпорту електроенергії. Минулого року країна закупила 3 мільярди МВт-год в країнах ЄС. Залежність від імпорту зберігатиметься і в наступному опалювальному сезоні. Очевидно, що Україна не зможе самотужки покрити пікове споживання, особливо в умовах можливих російських атак. Побудувати достатньо нової генерації до листопада неможливо.
Структура імпорту електроенергії в червні дещо змінилася: частка закупівель у Румунії зросла. За даними Аналітичного центру DiXi Group, ця країна посіла третє місце з показником майже 70 тис. МВт-год, що становить приблизно 23 % від загального обсягу імпорту.
Румунія значно обігнала Польщу, але поступилася Словаччині та Угорщині. Постачання з угорської енергосистеми приблизно вдвічі більше, ніж з румунського напрямку.
Співпраця з Румунією в електроенергетиці є пріоритетною для України. Перші кроки для збільшення технічних імпортних спроможностей вже зроблені. Навесні президент Володимир Зеленський відвідав Бухарест, де зустрівся з Нікушором Даном. Лідери двох держав підписали рамкові домовленості у сфері енергетики.
Країни планують побудувати нову високовольтну повітряну лінію між Чернівцями та Сучавою. Незабаром має запрацювати ще одна ЛЕП – Порубне – Сірет, яка також розташована на Буковині.
Однак співпраця з Румунією не повинна обмежуватися лише західними регіонами. Для України важливо посилити енергопостачання Одещини, яка є однією з найпроблемніших областей з точки зору електропостачання, особливо її південної частини.
Наразі головною перепоною для розширення співпраці залишається обмежена потужність міждержавного перетину, яка становить орієнтовно 400 МВт, тоді як потрібно приблизно втричі більше.
«Новий інтерконектор з Румунією особливо важливий для заживлення півдня. Але в ширшому контексті, до повномасштабної війни, Україна розглядала себе як потенційного великого експортера електроенергії до країн ЄС», — пояснює заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебренніков.
Тобто нова лінія могла б не просто посилити імпорт електроенергії з Румунії. Після завершення бойових дій та відновлення енергетики України, вона мала б стати великим експортним коридором: від Південноукраїнської АЕС через Арциз до румунської Ісакчі.
Україна та Румунія входять до Європейської мережі операторів систем передачі ENTSO-E. У рамках цієї організації країни погоджують так звані проєкти взаємного інтересу. У питаннях побудови нових міждержавних ЛЕП потрібна сувора координація, адже енергосистема континенту є цілісною і не терпить анархії.
Наразі не передбачено проєктів, які суттєво розширили б потужності перетину електроенергії між Україною та Румунією на півдні. Причина зрозуміла — постійні російські удари.
Однак робота триває: оператори енергосистем України й Румунії розробляють технічні плани, що також потребує значних часових та ресурсних затрат.
Вже у серпні процес може прискоритися.
Європу знову накрила аномальна спека, і Румунія не є винятком. Високі температури не лише підвищують споживання електроенергії, а й негативно впливають на її генерацію.
Наприклад, румунський оператор енергосистеми мусив зупинити один реактор атомної електростанції в Чернаводі через нестачу води в Дунаї. Річка обміліла, і в енергетиці країни оголосили надзвичайний стан. Румунія попросила допомоги в сусідів, зокрема в України.
Річ у тім, що у спекотні дні українська енергосистема має профіцит електроенергії, тобто її виробляють більше, ніж споживають. Тому Україна може експортувати її сусідам без шкоди для вітчизняних споживачів.
«У рамках нашого стратегічного партнерства в травні президенти домовилися про будівництво лінії електропередачі високої напруги 400 кВ між нашими країнами, і сьогодні ми маємо ще один приклад користі об’єднання енергетичних мереж як Румунії, так і України, а також ринків ЄС, оскільки енергетика, безперечно, є життєво важливим елементом наших економік і безпосередньо впливає на витрати і якість життя громадян», — написала в соцмережах міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою.
Посилення енергосистеми Молдови допоможе Україні наступної зими
Молдова критично залежить від постачань електроенергії з Румунії. Завдяки імпорту Кишинів покриває до 70 % свого споживання. Внутрішньої генерації в державі недостатньо, особливо взимку, коли сонячні станції працюють на мінімальному річному рівні генерації.
Імпорт з України дуже спорадичний — лише в профіцитні години української енергосистеми.
Правобережжя Молдови більше не купує електроенергію в окупованого росіянами Придністров’я. Тамтешня районна державна електростанція колись була головним джерелом генерації для країни.
Молдова має кілька ЛЕП, що з’єднують її енергосистему з румунською. Більшість з них малі — по 110 кВ, перекинуті через річку Прут. Основна потужна лінія розташована на півдні.
Високовольтна лінія Ісакча — Вулканешти на 400 кВ є головним шляхом постачання румунської електроенергії. Водночас це слабка енергетична точка Молдови.
Перш ніж потрапити на молдовську територію, ця лінія кілька разів проходить територією України. У Кремлі це добре розуміють і вже кілька разів переривали її роботу. Востаннє росіяни зробили це наприкінці березня, коли Молдова була за крок від запровадження графіків знеструмлення. Саме тому Кишинів розглядає будівництво нової високовольтної ЛЕП.
«Нам потрібні додаткові лінії, цієї вже замало, на імпорт є ліміт. До речі, ця квота виділяється Молдові разом з Україною, ми її ділимо. Зараз вже завершується тендер на будівництво північного з’єднання Бєльці — Сучава. Його побудують упродовж двох років, і тоді в нас вже буде краще: потужність там до 400 кВ, і це багато», — каже фахівець у галузі енергетики організації Watchdog.md Серджіу Тофілат.
Єдиний ліміт імпорту електроенергії з ЄС на дві держави становить 2.45 ГВт, лише до 20 % квоти припадають на Молдову. Тому Україна також зацікавлена, щоб Кишинів ще тісніше співпрацював з Бухарестом.
Бо будь-яка серйозна аварія в Молдові може суттєво впливати на ситуацію в енергосистемі України, провокуючи відключення світла для сотень тисяч споживачів.
Паралельно Молдова завершує модернізацію поточної головної лінії імпорту з Румунії. Ця ЛЕП починається в румунській Ісакчі, проходить територією самопроголошеного Придністров’я, а також кілька разів заходить на територію України.
Тобто, перш ніж потрапити, скажімо, до Кишинева, румунська електроенергія проходить через Молдовську ДРЕС — об’єкт, що цілковито контролюється росіянами.
«Ми зможемо обійти цей регіон, який створює вразливість у нашій енергетичній системі. Так ми готуємося до наступного зимового сезону», — розповів LB.ua міністр енергетики Молдови Дорін Жунгієту.
Уже до кінця літа світло на Кишинів має піти коротшим маршрутом (в обхід Придністровського регіону): з румунської Ісакчі — до станції у Вулканештах і далі напряму до молдовської столиці. Проєкт профінансував Світовий банк.
Підстанцію у Вулканештах вже встановили. Лінію тестують і мали запустити ще минулого місяця.
«Проросійські сили в Молдові намагаються спекулювати цим, мовляв, нічого не вдасться. Я запевняю — ми на фінішній прямій. Виникли певні проблеми з трансформатором біля Кишинева», — пояснив Серджіу Тофілат.
Румунія перетворюється на великий газовий хаб Європи
Компанії OMV Petrom і Romgaz встановили газову платформу в Чорному морі. Румунія розпочала фінальну реалізацію великого енергетичного проєкту Neptun Deep. Йдеться про видобуток газу з надпотужного морського родовища в країнах Європейського Союзу. Його запаси оцінюють у 100 мільярдів кубів.
Проєкт має запрацювати вже наступного року, і якщо все вдасться, то Румунія подвоїть обсяги видобутку та стане великою країною-експортером. Усе це на тлі повної відмови ЄС від російського газу вже з наступного року.
Німеччина, Молдова і Словаччина вже ведуть переговори з Румунією. Neptun Deep — це проєкт компанії OMV Petrom, яку контролюють австрійський бізнес і румунське державне підприємство Romgaz.
Компанії прокладають трубопровід завдовжки 160 км: від родовища в морі до узбережжя, де вже зводять газовимірювальну станцію. Проєкт Neptun Deep передбачає буріння шести глибоководних свердловин. Газові платформи для них будують в Індонезії та Італії. Техніку мають доставити в Чорне море до кінця цього року.
«Neptun Deep — це стратегічний проєкт для Румунії, який сприятиме енергетичній безпеці країни та зменшить залежність від імпорту», — каже генеральна директорка нафтогазової компанії OMV Petrom Христина Вершер.
Україна також зацікавлена в успішній реалізації нового газового проєкту. По-перше, румунське паливо може стати вдалою альтернативою російському. Воно має очевидний економічний зиск для покупців з ЄС, адже транспортні витрати будуть не дуже високими.
По-друге, Україна залишається імпортером палива: держава мусить купувати за кордоном 4–6 млрд кубометрів.
По-третє, наша країна в перспективі також планує розробляти шельф Чорного моря. Наприклад, у 2020 році Нафтогаз вів активні консультації з румунсько-австрійською компанією OMV Petrom щодо розвідки та розробки чорноморських газових родовищ. Це був один з ключових пунктів енергетичної стратегії України, яку докорінно змінило повномасштабне вторгнення РФ 2022 року.