Рік, що минає, став одним із найгірших для українських аграріїв. Сектор прогнозує $3,3 млрд збитку за підсумками 2023-го. Причини не тільки зовнішні, а й внутрішні: тяганина на Одеській митниці та неповоротка «Укрзалізниця»
«Блокують з усіх боків», – не приховує свій розпач у бесіді з Forbes Валерій Куліч, співвласник чернігівської агрокомпанії «Форсаж» із земельним банком 30 000 га. «Одеська митниця затримує з погодженнями, що виливається у сотні тисяч гривень збитків на день, «Укрзалізниця» штучно створює дефіцит вагонів, щоб додатково заробити», – перелічує він.
Кейс Куліча не поодинокий. З подібними проблемами зіткнулись п’ятеро з шести співрозмовників на агроринку, з якими при написанні цього матеріалу говорив Forbes. «Українські чиновники роблять нам гірше, ніж поляки з їхньою блокадою кордону», – каже Куліч.
Аграрій має причини для невдоволення. 2023 рік – найгірший в історії для українського АПК, каже Марія Ревенко, заступниця гендиректора Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ). За розрахунками УКАБ, цьогоріч українські аграрії отримають збиток $3,3 млрд.
Без проблем із митницею і УЗ – щонайменше вийшли б в нуль. Тільки неквапливість «Укрзалізниці» завдає галузі щомісяця $200 млн збитків, підрахували в УКАБ.
У чому проблема та як її вирішити?
Несприятлива конʼюнктура
До війни АПК забезпечував українській економіці понад 10% ВВП та 40% експорту – найвищі показники серед усіх секторів економіки. У 2022-му аграрії стикнулися з морською блокадою, замінованими полями та втратою 6 млн га земель через російську окупацію та бойові дії. Пройти минулий рік сектору дала змогу накопичена фінансова подушка у сприятливому 2021-му із рекордним в історії врожаєм. «Після вичерпання фінансових запасів галузі в 2022 році колосальні втрати у 2023-му стануть поштовхом до неминучого банкрутства низки українських агрокомпаній», – прогнозує Ревенко з УКАБ.
Причин, за її словами, декілька:
- падіння світових цін на агропродукцію;
- бойові дії;
- обмеження від «Укрзалізниці»;
- постійні зміни законодавства.
Порівняно з лютим 2022 року світові закупівельні ціни на пшеницю впали на 44%, каже Ревенко. При цьому логістичні витрати через війну зросли у 5–7 разів, говорив гендиректор агрохолдингу «Нібулон» Андрій Вадатурський 13 грудня під час «Business Breakfast із Володимиром Федоріним».
Проте внутрішні фактори турбують українських аграріїв не менше за зовнішні.
Колосальні втрати у 2023-му стануть поштовхом до неминучого банкрутства низки українських агрокомпаній
Казус Одеської митниці
В середині серпня Одеська митниця запровадила наказ №19, яким повністю змінили правила експорту агропродукції через морські порти Великої Одеси – єдині, які працюють у межах українського морського коридору.
Наказ, що діє по сьогодні, анулював норми податкового кодексу та змусив аграріїв реєструвати податкові накладні для експорту ще до митного оформлення. До цього на реєстрацію податкової накладної їм було дано 30 днів після проходження всіх митних формальностей.
Нові правила затримують експорт в середньому на 6–10 днів, каже Юрій Скичко, генеральний директор компанії «Гермес-Трейдинг». Найбільша тяганина з податковою, яка не працює у вихідні, пояснює він. «Це затримує обробку документів далі у ланцюжку – з боку митників та під час перевалки в портах, які працюють без вихідних», – розповідає Скичко.
Ціна одного дня простою — близько $17 000, каже Куліч із «Форсажу». «У листопаді чотири дні простою судна, яке чекало довантаження нашим зерном в порту «Південний» обійшлось нам у $69 000», – уточнює він. Виторг групи «Форсаж» склав торік 782 млн грн, свідчать дані YouControl.
Зміну правил Одеська ОВА пояснювала боротьбою з експортом «чорного» зерна – коли для експорту та виведення валюти за кордон компанії купують зерно у фермерів за готівку без документів та сплати податків, а вже завантажене на судно зерно може по кілька разів змінювати власників. На думку БЕБ, це дозволяло уникати сплати податків.
У листопаді для боротьби з «чорним» зерном нові правила запровадив уряд. Вони передбачають два шляхи для агроекспортерів:
- компанії, які працювали до 23 лютого 2022 року, мають зареєструватися у системі Державного аграрного реєстру (ДАР);
- нові компанії мають отримати ліцензію на експорт в Мінекономіки.
«Урядові зміни принесли оздоровчий ефект для ринку», – каже Андрій Бут, директор зовнішньоекономічного департаменту групи «Агротрейд».
Проте наказ Одеської митниці не був скасований. Чому? «Так, Одеська податкова вручну вирішує, хто буде завантажений, а хто ні», – каже Куліч. Це, за його словами, створює корупційні ризики.
Некваплива «Укрзалізниця»
За 11 місяців 2023 року УЗ перевезла на експорт понад 20 млн т зернових, із них 12 млн т – у напрямку портів. У листопаді частка перевезень зернових у напрямку портів перевищила 70%.
У листопаді частка перевезень УЗ зернових у напрямку портів перевищила 70%
Проте аграрії впевнені – УЗ недопрацьовує. «Укрзалізниця» притримує зерновози – тим самим створює на ринку штучний дефіцит та розганяє ціни», – каже Скичко із «Гермес-Трейдинг».
УЗ, за його словами, виставляє на аукціони 500–750 зерновозів. Цього замало, тому ціни йдуть вгору. Вартість користування вагоном-зерновозом зросла в 19 разів – з 204 грн/добу в жовтні до 3879 грн/добу в грудні, каже Ревенко.
«Укрзалізниця» підтверджує факт підвищення цін та пояснює його сезонністю. «Різке зростання попиту ми бачимо з жовтня цього року після відкриття українського морського коридору», – йдеться у відповіді пресслужби УЗ на запит Forbes. Максимально ціна за добу оренди зерновоза УЗ сягала 4700 грн – у листопаді, повідомила пресслужба.
Проте держкомпанія заперечує закиди щодо створення штучного дефіциту. «Зараз УЗ виставляє на аукціони щотижня 2000 зерновозів, або 100% фактичного парку», – йдеться у відповіді пресслужби. Всього УЗ має 5702 зерновози, проте на тиждень може виставляти лише меншу половину парку, оскільки решта в цей час знаходиться в роботі.
Також у пресслужбі підкреслили, що УЗ має лише 21% всіх зерновозів у країні. Парк вагонів у руках приватних компаній – 20 000.
«Як ми можемо використовувати власний вагонний парк без локомотивів, які монопольно належать УЗ», – заочно апелює Куліч.
УЗ готова до співпраці та діалогу з ринком, повідомили в компанії. У 2024 році компанія запропонує річні контракти з усередненою за роком ціною та зобовʼязаннями клієнтів забирати законтрактований парк, додали в «Укрзалізниці».