У другій половині 2023-го кадровий голод у всіх гілках влади став помітним неозброєним оком. Якщо на початку каденції президент міг дозволити собі перезавантажувати цілі уряди, то зараз нові призначення обмежуються ротацією з однієї посади на іншу. Чому на державній службі майже немає нових облич?
Тільки три дні даруємо 500 грн знижки на річну диджитал-підписку на сайт Forbes. Оформлюйте зараз за промокодом F500. Підписуйтесь за цим посиланням
«Що стосується моєї команди – це пʼять-шість менеджерів», – казав під час останньої пресконференції у грудні 2023-го президент Володимир Зеленський. Насправді людей, яких за останні місяці знайшов, «екзаменував» і призначив президент, стає дедалі більше. Так було не завжди.
Кадрову політику шостого президента можна поділити на умовні три етапи. На початку своєї каденції Зеленський намагався підходити до кадрів максимально інклюзивно. В травні 2019-го запустили програму пошуку кандидатів на держпосади LIFT, де будь-хто міг подати своє резюме. Паралельно команда Зеленського залучила до співпраці кілька провідних рекрутингових компаній.
«Вони [Офіс президента] дали достатньо великий пул кандидатів на кожну ОДА, були конкурси, інтерв’ю», – розповідає Forbes керуючий партнер компанії з підбору управлінського персоналу Boyden Global Executive Search Олексій Долгіх. У підсумку це ні до чого не призвело, і процес ухвалення рішень пішов іншим шляхом, додає він.
Замість рекрутерів кандидатів на важливі посади підбирали керівники Офісу президента (ОП), розповідають два співрозмовники в Кабміні та антикорупційних органах, які погодилися спілкуватися на умовах анонімності. «Спочатку з кадрами Зеленському допомагав Андрій Богдан (колишній голова ОП. – Forbes), потім співбесіди проводив Андрій Єрмак», – каже один із них.
На другому році війни Зеленський більшою мірою самостійно визначає, хто очолить вакантні посади. Чим керується президент при відборі кадрів, як так сталося, що на вагомих державних посадах майже немає нових облич і чому люди з бізнесу більше не готові працювати на державу?
Пропозиція, від якої неможливо відмовитися
До початку повномасштабної війни президент встиг звільнити уряд Олексія Гончарука і змінити більшу частину міністрів у Кабміні Дениса Шмигаля. Після 24 лютого Офіс президента утримується від різких кроків: якщо влітку 2022 року були принаймні ідеї про перезавантаження Кабміну, то наразі про це не йдеться. Остання відносно велика кадрова чистка була в січні 2023-го, коли Зеленський після низки корупційних скандалів звільнив заступника голови ОП Кирила Тимошенка, пʼять керівників ОДА та чотирьох заступників міністрів.
Заміну Тимошенку знайшли в регіонах – новим заступником голови ОП став колишній керівник Київської ОДА Олексій Кулеба. «Зараз державна служба подібна до військової – призначення не обговорюються», – розповідав в інтервʼю Forbes у квітні 2023-го Кулеба. Схожі тези в розмові з Forbes озвучували ще два новопризначені високопосадовці, які спілкувалися на умовах анонімності.
Перейти до ОП йому запропонував Єрмак, потім була окрема розмова із Зеленським, розповідав Кулеба. У частині подальших призначень президент одноосібно приймав кадрові рішення та обирав людей, з якими знайомий особисто, кажуть два депутати з фінансового та економічного комітетів ВР та один із членів уряду.
«Важко сказати, що вплинуло на це більше – корупційні скандали чи побоювання втратити контроль над ситуацією», – каже співрозмовник у Кабміні. Централізація кадрової політики зумовлена більше першим фактором, вважає депутат із президентської партії. Якщо на початку року про корупцію говорили частіше в контексті закупівель Міноборони та відбудови країни, то вже влітку скандал виник і навколо заступника голови ОП Ростислава Шурми через платежі енергокомпанії його брата.
Володимир Зеленський, голова ОП Андрій Єрмак та колишній заступник голови ОП Кирило Тимошенко Фото Getty Images
Кадровий фокус президента змістився на людей із регіональної влади. Наприкінці серпня 2023-го під час однієї з доповідей очільника Донецької ОДА Павла Кириленка Зеленський запропонував тому очолити Антимонопольний комітет. Розмова була виключно з президентом, до неї не були долучені інші представники ОП, розповідав Кириленко в інтервʼю Forbes у листопаді 2023-го.
У тому ж місяці отримав підвищення та очолив Фонд державного майна голова Рівненської ОДА Віталій Коваль. «У парламенті вже жартують, що ще декілька призначень і області залишаться без керівників», – каже депутат з економічного комітету ВР.
Така тенденція не випадкова – очолюють ОДА люди, з якими Зеленський перебуває на постійному звʼязку, тож знає їх особисто, пояснюють три нардепи з економічного та фінансового комітету ВР.
«Критерій «хороший хлопець» буває важливішим, ніж наявність досвіду та професійних якостей», – каже співрозмовник в антикорупційних органах, що спілкувався на правах анонімності.
Для президента дійсно важливим є персональний звʼязок, коли він знає чого чекати від людини, каже один із членів Кабміну. Особистим вибором Зеленського є і нинішній міністр оборони Рустем Умєров, кажуть три депутати у фінансовому, бюджетному та антикорупційному комітетах Ради.
Велика кадрова криза
Президентський фільтр, відсутність у влади кадрової стратегії та небажання професіоналів іти на держслужбу призвели до того, що зараз людей у держсекторі не вистачає на усіх рівнях. У президента й керівництва ОП немає часу на спілкування з великим колом людей. «Тенденція останнього року: чим менше людей, думку яких Офісу треба враховувати при прийнятті рішень, тим краще», – каже депутат близький до керівництва «Слуга народу».
«У нас немає очільників на понад 20 ключових підприємств, і це якщо не рахувати дипломатичні посади», – каже депутат, близький до керівництва президентської партії.
Керівники у статусі в.о. є на митниці, у податковій, Бюро економічної безпеки (БЕБ). Без постійного очільника і кілька міністерств – культури й молоді та спорту. «Людей туди, здається, вже взагалі не шукають, бо в близькому оточенні [президента] немає охочих, а зі сторони брати не хочуть», – каже депутат з економічного комітету ВР.
Володимир Зеленський, голова ОП Андрій Єрмак та його заступник Ігор Жовква Фото Getty Images
Проблема з кадрами існує і на рівні середнього менеджменту в Кабміні. «У нашому міністерстві – великий кадровий голод, ми не можемо закрити велику кількість посад», – казала в інтервʼю Forbes у жовтні 2023 року міністерка соцполітики Оксана Жолнович. Про аналогічний стан речей у їхніх міністерствах кажуть ще три співрозмовники в уряді. Проблема поглиблюється через те, що з початку минулого року співробітникам міністерств перестали виплачувати всі надбавки.
У Верховній Раді також неспокійно. Багато депутатів хочуть піти, сказав голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія в ефірі телемарафону «Єдині новини». «Ми вже не відпускаємо людей. Ми говоримо, що просто не будемо за це голосувати, бо люди мають досидіти до кінця (нинішньої каденції Верховної Ради. – Forbes) й ухвалювати необхідні для держави закони», – сказав Арахамія.
Багато роботи й у дипломатичному блоці. «Перша проблема – фаховість дипломатів, друга – відсутність людей у ключових країнах», – каже нардеп, близький до керівництва президентської партії. У Великій Британії вже навіть почали обурюватися відсутністю посла, а це один із ключових партнерів України, додає він.
Чому Зеленський звільнив колишнього посла у Великій Британії
(Натисність «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
У липні 2023 року Зеленський звільнив Вадима Пристайка з посади посла у Великій Британії, на якій той перебував три роки. Цьому передувала подія на саміті НАТО у Вільнюсі, який відбувся кількома днями раніше. На ньому міністр оборони Великої Британії Бен Воллес заявив, що Україні варто висловлювати більше вдячності за надану допомогу озброєнням.
Зеленський на пресконференції після саміту запевнив, що Україна вдячна за допомогу, але не втримався від емоційної реакції на заяву Воллеса. «Можемо зранку прокидатися й дякувати міністру особисто», – сказав Зеленський.
Наступного дня Пристайко в інтервʼю Sky News назвав такий сарказм Зеленського нездоровим. «Ми не маємо показувати росіянам, що є щось, щось між нами. Вони мають знати, що ми працюємо разом», – додав він.
Пристайко не виключає, що саме це інтервʼю могло підштовхнути Зеленського до його відставки. «Не здивуюсь, що якщо цей конкретний випадок був останнім у цілій мережі якихось речей, які призвели до звільнення», – сказав він в інтервʼю «Радіо Свобода» в грудні 2023-го.
Читати більше Згорнути
Ще на першому році війни Зеленський відсилав послами в різні країни звільнених держслужбовців. Так, послом у Швейцарії стала колишній генпрокурор Ірина Венедиктова, а послом у Китаї – ексміністр стратегічних галузей промисловості Павло Рябікін. Дипломатичну посаду отримав колишній міністр оборони Андрій Таран, який полишив пост міністра в липні 2021-го. Тоді головною причиною його відставки назвали провал оборонних замовлень.
Зараз від такої практики відмовились. Українських послів немає в низці країн Латинської Америки та Африки, а також у Чехії, Нідерландах тощо.
Певну незалежність у кадрових призначеннях зберігає частина уряду. У Кабміні є кілька міністрів, які можуть формувати свої команди самостійно. Це віцепремʼєри Юлія Свириденко, Михайло Федоров і Олександр Кубраков, міністр стратегічних галузей Олександр Камишин та міністр фінансів Сергій Марченко, кажуть три співрозмовники в Кабінеті міністрів та ВР.
Останній приклад – призначення в 2023-му міністром освіти Оксена Лісового. Його кандидатуру запропонував Федоров, розповідали Forbes у березні два співрозмовники в ОП.
Люди з бізнесу сидіти не готові
Приватний бізнес та think tanks стали вагомим джерелом кадрів після Революції гідності, але зараз на них не доводиться розразовувати. У ділових колах важко знайти людину, яка б навіть тимчасово погодилася перейти на державну службу.
Серед 10 топменеджерів та власників бізнесу в фінансовій, банковій, траспортній, енергетичній, телеком та ІТ-сфері, з якими спілкувався Forbes, девʼять сказали, що не зробили б цього за будь-яких умов, лише один розглянув би таку можливість.
Серед головних причин більшість тих, хто відмовився, називали обовʼязкове декларування, статус ПЕП (politically exposed persons), велику бюрократію та ризики опинитися на лаві підсудних навіть за правильні та логічні рішення.
«Тут не працює логіка бізнесу, навіть якщо держава від певного процесу/реформи отримає прибуток або відкриє новий ринок, чи бізнес почне платити більше податків, – пояснює очільник однієї з найбільших інвестиційних компаній. – Це ще не гарантія, що тобі скажуть «дякую», а не вручать підозру».
«У США або Європі після завершення державної служби тебе запросять викладати в престижних вишах, а в Україні – на допит до правоохоронних органів», – каже CEO однієї з найбільших державних логістичних компаній.
Ексміністр інфраструктури Андрій Пивоварський Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
Найчастіше бізнесмени згадують у цьому контексті дві історії: колишнього очільника «Нафтогазу» Олексія Коболєва та ексміністра інфраструктури Андрія Пивоварського. Того року обидва отримали підозри від Національного антикорупційного бюро.
Кримінальні справи проти Коболєва та Пивоварського стали точкою, що розвернули систему, погоджується керуючий директор Korn Ferry Ukraine Роман Бондар. «Після цього притомні люди думають: я готовий пожертвувати доходом, я готовий до важкої роботи, готовий багато до чого, але я не готовий сідати до в’язниці», – додає він.
Це порожня трата часу – намагатись натягнути принципи бізнесу на політичні ігри, закони підбору кадрів у політиці зовсім інші, каже Долгіх із Boyden Global. «Люди з бізнесу – це про ціль, про результат, про правила гри, в політиці все інакше», – вважає він.
Зеленський, який сам прийшов до влади з бізнесу, через чотири роки президентства нагадує тренера, що опинився в надскладній ситуауції. Він змушений або переводити захисників у напад, або ж випускати на поле гравців, яких сам вивів із гри в попередньому таймі. Інших кандидатів на лаві запасних у нього вже не лишилось.