Мати власний легальний прибутковий бізнес у 16 реально. Українські закони дозволяють стати підприємцем саме з цього віку, і тисячі підлітків користуються цим. Дехто дуже успішно.
Наприклад, останніми роками помітно зростає кількість 16–17-річних ФОПів в ІТ і креативних індустріях. Виявляється, хлопцям і дівчатам у цьому віці офіційний статус підприємця вже стає у пригоді, щоб працювати на фрилансі з іноземними клієнтами, співпрацювати з українськими IT-компаніями, монетизувати власний контент на ютубі, тіктоку тощо, навіть продавати цифрові продукти й онлайн-послуги.
Розповідаємо, хто може стати юним підприємцем, що для цього потрібно, які підводні камені процесу і яким може бути результат.
У вісім робила безе, у 15 — власні майстеркласи
Роні-Віель Хасін — вісімнадцятирічна українка, яка присвятила улюбленій справі вже майже 10 років і сьогодні розвиває власний бізнес. Написала книгу, навчає на майстеркласах людей готувати смаколики, розробляє нові десерти для кафе й ресторанів.
Маленькою Роні допомагала мамі й бабусі готувати прості смаколики типу безе чи бісквіта, а років з восьми взялася до справи сама. Готувала за рецептами з книжок, журналів (у 2016 році кулінарний сегмент у ютубі й інстаграмі ще не був аж такий розвинений) шляхом спроб і помилок. «На око, за інтуїцією. Часом не виходило, а потім почало вимальовуватися. За два роки я усвідомила: це те, в чому хочу розвиватися», — розповідає дівчина.
Приблизно тоді відчула, що вік — серйозна перешкода для бізнесу. Багато студій, що проводять майстеркласи, вважають, що 9–10-річній дитині на заходах нічого робити. Зараз фішка її власних майстеркласів — їх можуть відвідувати люди будь-якого віку. «Борюся з упередженнями, що в 10 років дитина нічого не вміє: дехто в такому віці неймовірно талановитий, і в них є чого повчитися», — каже кондитерка.
Коли у 2020 році почався карантин, започаткувала кондитерський блог: з дитинства мріяла стати популярною і займатися бізнесом. Як вести соцмережі і що таке маркетинг, тоді ще не знала, але бажання розвиватись у кондитерській справі і показати це світові, каже, перемогло. Спочатку за нею стежили 50–60 підписників (здебільшого родичі та друзі), але сама не помітила, як аудиторія зросла і почали надходити запити на смаколики.
І Роні ступила на наступний щабель: почала приймати замовлення на зефір, маршмелоу, мінідесерти. Так напрактикувалась, що, коли з початком великої війни довелося виїхати ненадовго в Ізраїль, і там створила курси виготовлення безе з нуля, переглянула асортимент відповідно до запитів ринку і продовжила готувати. Ще й брала участь у благодійних ярмарках на користь ЗСУ. «Пишаюся, що у свої 14 могла приготувати 450 порцій десертів за два дні на домашній кухні», — каже Роні.
У 15, повернувшись додому, почала проводити майстеркласи в Києві і створювати десерти за власними рецептами. Цього року опублікувала книгу «Солодкі кроки до мрії», де ділиться думками, як досягати мети, й секретами-лайфхаками з власного досвіду. І, звісно, рецептами — авторськими й адаптованими родинними. «Перший наклад, 100 екземплярів, за місяць майже розійшовся», — розповідає кондитерка.
Знадобився потужний міксер і обмеження дозвілля
Шлях до успіху Роні не був казковим і потребував інвестицій. Довелось обирати: улюблене заняття, школа чи звичайне життя підлітка. У 9 класі вона перестала приймати замовлення: попит перевищував фізичні можливості. «Я мала обрати або школу, або розширити свої потужності. Обрала довчитись, бо вважаю, що освіта суперважлива», — пояснює вона.
Якщо є ціль, на неї можна знайти час, переконана дівчина. Роні часом доводилося відмовлятись від прогулянок з друзями, залипання в телефоні чи перегляду фільму, щоб викроїти час на свою справу. Пояснює: «Я знала, що це задля розвитку справи. І в довгостроковій перспективі відмова від короткочасних задоволень дасть мені набагато більше».
У певний момент стало зрозуміло, що улюблену роботу час узаконити: оформити ФОП. Ще років з дванадцяти дівчина розуміла, готуючись продавати десерти, що це справа відповідальна, радилася з батьками, як налагодити процес, щоб не бракувало часу.
«Моя порада всім молодим підприємцям: щоб не зіпсувати кар’єру, радьтеся з компетентною людиною, не обов’язково рідною. Сам можеш і не розібратися, — каже підприємиця. — Батьки ніколи не робили щось за мене, але завжди були поряд, підтримували найдивовижніші ідеї».
Вони ж подарували Роні на дванадцятиріччя потужний міксер для виготовлення зефіру. Основний інвентар, який їй знадобився на старті, коштував усього гривень 500 (з розвитком справи щось докуповувала, щось дарували). А головне — відразу довелося вдатися до фінансових розрахунків. Перший прорахунок собівартості товару дівчина зробила просто в нотатках. Прикинула, коли вийде на прибуток, але перші роки майже все вкладала в якісний інвентар, майстеркласи і курси. «Кондитерська сфера стрімко змінюється, і якщо в якийсь момент вирішиш, що все знаєш, залишишся позаду», — пояснює Роні.
Щоб розрахувати правильно, підписалась на десятки інших кондитерк в інстаграмі, розпитувала знайомих, шукала інформацію в мережі й домислювала самостійно. Не відразу здогадалась, що в собівартість закладають, зокрема, амортизацію обладнання і навіть час, витрачений на спілкування з клієнтом і доставку. «Поступово вдосконалювалась, нічого не вийшло відразу ідеально, — розповідає Роні. — Замовлення не впали лавиною, за успіхом — щоденна праця». Постійно треба розвивати сторінку в інстаграмі й канал на ютубі. Причому вже й англійською, щоб розширити аудиторію.
Плани: спочатку освіта, потім власна академія
Роні планує розвивати кондитерську сферу в Україні і світі. Хоче відкрити кондитерську мережу з «дуже-дуже цікавою концепцією, про яку поки промовчу, щоб не запозичили». І навіть більше: вона прагне допомагати іншим підліткам втілювати їхні ідеї. Створити кондитерську академію повного циклу, де навчатимуть з нуля й випускатимуть спеціалістів, які знаються не тільки на рецептах, а й на маркетингу, як продавати себе й оформити все юридично.
Роні має багато порад для підприємців-початківців і готова ділитися ними. Найперше брати передоплату. Якось приготувала величезний набір зефірних квітів, а клієнтка зникла. Коробку довелося віддати за собівартістю (в родині вже втомилися їсти зефір), а дівчина зробила для себе висновки.
Не можна вірити геть усьому, що розповідають на професійних лекціях і конференціях. Не слід погоджуватися на всі пропозиції партнерства. Скажімо, робити торт за відмітку на чиїйсь сторінці. «Якщо тільки починаєте чи це сторінка улюбленої співачки, то можна. А просто так не варто, бо вкладаєте свої енергію, знання і час, а це дорого коштує», — каже юна підприємиця.
Уже в 13 вона зрозуміла, що може статися вигорання і треба запобігти йому, шукаючи баланс. Підліток у запалі готовий трудитися 24/7, каже Роні, але організм цього не витримує. Рутину з роботою треба подружити так, щоб до двадцяти не зірватися зі шляху.
«Рухатися поступово, малими кроками, не думати, що ти є розумнішим і старшим, ніж насправді. Не знаєш — запитай, але й коли тебе знецінюють — не терпи», — радить дівчина. Каже, дотримується важливого принципу: залишатися чесною людиною і не чинити підло навіть у відповідь. «Усе, що могло трапитись першого дня продажу мого майстеркласу, трапилось: і сторінку намагалися знести, і атаку ботів організували дорослі (як я їх вважала) колеги. Але до цього рівня опускатися не можна», — впевнена Роні.
Попереду в неї навчання у виші, яке вона вважає необхідною базою.
«Я перетиналася з деякими такими “успішними”: зазвичай їм гроші або хтось дав, або то кредит, або зароблено не дуже чесними способами, — розповідає Роні. — Я проти таких легких прибутків: за них доведеться розрахуватися».
Відкрити ФОП легко, важче усвідомити відповідальність
Історія Роні яскрава. Не кожен підліток такий цілеспрямований і закоханий у якусь справу. Але якщо має бажання розвиватися в комерції, працювати по-дорослому, то такий інструмент є. Сьогодні серед напрямів, у яких 16–17-річні ФОПи можуть успішно працювати, — ІТ-послуги, цифровий фриланс, дизайн, онлайн-освіта (репетиторство), створення цифрового контенту й інші послуги, що не потребують ліцензування.
Офіційної статистики про розподіл неповнолітніх ФОПів за сферами, в яких вони працюють, в Україні не існує. Але є, наприклад, дослідження на кшталт «Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні», з яких зрозуміло, що для підлітків особливо привабливі ІТ, дизайн і креативні індустрії. Ще до повноліття вони можуть програмувати, займатися графічним дизайном, монтажем відео, перекладами й редактурою, фотозйомками чи продажем власних виробів. Головне — скерувати активність у правильне юридичне русло, розвивати самостійність і бізнес-жилку.
В Україні дитина може офіційно відкрити ФОП, тільки-но досягла 16-ліття. Але зі згоди батьків чи органу опіки та піклування, пояснюють фахівці ПриватБанку. Підлітки найчастіше обирають види бізнесу, які не вимагають складних процесів і великих капіталовкладень.
«В ідеалі це людина, яка вже здобула профтехосвіту і бере замовлення на свою роботу офіційно: проводить монтажні чи будівельні роботи, робить манікюр чи стриже, працює кур’єром служби доставки, — наводить приклад Юрій Єгоров, керівник управління координації процедур AML, комплаєнсу та фінансового моніторингу ПриватБанку.
Як зрозуміти, що заняття дитини потребує офіційного оформлення? Коли ця робота перестрибне межі друзів, родини, сусідів і знайомих, охопить зовнішню аудиторію, вона потребуватиме офіційної оплати за виконані роботи або послуги. До такої думки мають схиляти і в школі на уроках фінансової грамотності, і приклад родичів-підприємців, і загалом культура прозорого підприємництва в суспільстві, яку ще слід вибудувати.
Юрій Єгоров, керівник управління координації процедур AML, комплаєнсу та фінансового моніторингу ПриватБанку.
«Якщо тобі заходять гроші, треба подбати, щоб це відбувалося набіло. Це має бути аксіомою, — міркує Юрій Єгоров. — Або ж це пояснять компанії, з якими захоче співпрацювати підліток, які працюють тільки офіційно».
Відкрити ФОП нескладно. Це роблять за лічені хвилини через застосунок «Дія»; через нього ж можна подати заяву про закриття, якщо справа не пішла. Щоправда, якщо ФОП має хвости, позбутись їх одним кліком не вийде: пройдуть перевірки податкової, можуть нарахуватися штрафи, податки. «А навіть неповнолітній ФОП відповідає власним майном», — попереджає Юрій Єгоров.
Тому каже, що підприємництво — це відповідальність. Крім улюбленої справи, це ще й заповнення декларацій, підрахунки тощо. Але сучасні банки мають чимало пропозицій, які полегшують ведення ФОП: і онлайн-бухгалтерія, і календарі розрахунків, і автоматичне заповнення чи прорахунок проплат.
Мама — радник, опікун, але не бухгалтер
Але головний порадник для підлітка-підприємця — його батьки. Саме їм доведеться зі самого початку пояснювати дитині все про податки, відповідальність і базову фінансову грамотність. Бо вже з першого дня ведення бізнесу слід розуміти правила і наслідки, які можуть виникнути, якщо не дотримуватися законодавчих норм і правил підприємництва.
Батьки мусять переконатися, що в дитини є бізнес-план. Що вона може пояснити, в чому суть власної справи, яких юридичних дій і дозволів вимагає, які інвестиції необхідні, звідки їх узяти, хто і як вестиме офіційну бухгалтерську звітність. Саме вони мають підштовхувати до правильного прорахунку майбутніх витрат/інвестицій і фінансового планування. Прищеплювати навичку зважено й критично ставитися до неочікуваних пропозицій, уникати імпульсивних рішень. Учити дитину перевіряти інформацію про клієнтів/контрагентів, з якими вона працює. На живих прикладах пояснити найпоширеніші шахрайські схеми. І загалом навчити відповідальності.
У цій спільній роботі треба ще й уміти тримати баланс: привчити дитину консультуватися з батьками, але й дати їй волю ухвалювати бізнес-рішення. Бажання батьків контролювати всі дії дитини й генерувати всі рішення в бізнесі замість неї — найтиповіша помилка. Це виключає дитину з бізнес-процесів — вона є підприємцем лише номінально. Хоч якщо налаштувати все правильно, ранній досвід власної справи може допомогти в майбутньому, навіть якщо підлітковий бізнес не стане успішним.
Головне — зробити в родині правильні висновки, що стало причиною неуспішності, і не вішати на дитину провину.
Буває й таке, що дорослі використовують дітей для інших цілей. Наприклад, дроблення бізнесу батьків-ФОПів. І насправді батьки оформлюють ФОП «на дитину», щоб оптимізувати власну роботу, платити податки за зниженою ставкою. У такому разі батьки наражають себе і дитину на небезпеку штрафів, попереджають у ПриватБанку.
Якщо діти хочуть спробувати власні сили, від батьків потрібна підтримка. Якщо цілі зрозумілі й переконливі — чому ні? Але цікавитися справами дитячого бізнесу потрібно регулярно: так, як батьки час від часу переглядають шкільний щоденник, можна й виписку за рахунком переглядати, пояснює експерт.
«Щоб для батьків не стало шоком, що на рахунку гуляють скажені гроші, до яких підліток стосунку не має», — каже він. Таке може бути, якщо ФОП відкрили фіктивно й у дитини його перекупили за якісь кілька тисяч гривень зловмисники, щоб через чужі ФОПи розпорошувати, відмивати й виводити готівку. Це так звані дроп-схеми, які часто використовують криптообмінники. Ліві ФОПи залучають і до наркоторгівлі, фінансування тероризму й інших незаконних дій, пояснюють у банку. «Може виявитися, що у виписці фігуруватиме просто “оплата за товари і послуги”, а насправді ті товари заборонені законом. Тому важливо розповідати дітям про те, що такі схеми існують і що цей тип підробітку незаконний і може мати дуже погані наслідки: від блокування рахунків і штрафів до кримінальної відповідальності», — каже Єгоров.
Відповідальність і пильність, звісно, не тільки на батьках. Банк, у якому відкритий рахунок ФОПа, теж добре бачить, що з ним відбувається, і не стоїть осторонь. При відкритті рахунку вказують приблизний ліміт надходжень на місяць — і зрозуміло, що кур’єр фізично не наїздить більше за певні суми. Та й заробітки айтівця-початківця прогнозовані й не захмарні. «А якщо банк натомість фіксує підозрілі операції, виявляє ризики — запитує підтверджуючі документи, зупиняє конкретні операції, розриває ділові відносини. Ненадання відповіді банку завершується відмовою», — розповідає керівник управління. А в майбутньому зіпсована репутація обернеться проблемою, коли постане потреба наприклад у кредитах, іпотеці чи інших сервісах.
Тож щоб перший підлітковий бізнес був справді успішним, у банку радять ставитися до нього відповідально, розуміти, що є законним, а що порушує норми і яка відповідальність можлива для тих, хто користується рахунком для темних справ.
Якщо ж підходити до першої власної справи відповідально, то це може стати гарним стартом для дорослої бізнес-кар’єри.