Українці витрачають значно більшу частку своїх доходів на базові потреби порівняно з мешканцями більшості європейських країн. Це засвідчує дослідження Deloitte Ukraine, яке порівнює структуру місячних витрат українців із бюджетами європейських громадян.
Згідно з результатами опитування, українці витрачають 84% свого місячного бюджету на товари та послуги першої необхідності. Для порівняння, у Німеччині та Нідерландах цей показник становить 56-59%.
Натомість на дозвілля українці виділяють лише 1% своїх витрат, тоді як у європейських країнах ця частка сягає близько 16-17%.
Українці прагнуть більше заощаджувати та відпочивати
Попри поточну структуру витрат, українці хотіли б змінити розподіл свого бюджету. У бажаній моделі споживачі прагнуть менше витрачати на базові потреби та більше коштів спрямовувати на якість життя.
Згідно з опитуванням, бажаний розподіл доходів українців виглядає так:
- 46% бюджету — на базові потреби. Це майже вдвічі менше, ніж поточна ситуація, коли левова частка доходів йде на необхідні витрати.
- 19% — на дозвілля, та ще 19% — на заощадження й інвестиції. Такий баланс наближає бажану модель українців до структури витрат у країнах з вищим рівнем доходів.
Дослідження також показало, що при здійсненні покупок українці дедалі частіше враховують не лише ціну товару, а й позицію компанії.
Поведінка споживачів зазнає змін під впливом війни. Значна частина громадян оцінює, чи підтримує бізнес Україну, та чи продовжує працювати на російському ринку.
Серед ключових тенденцій:
- 62% українців відмовляються купувати товари компаній, які не пішли з ринку росії.
- 52% вважають, що бізнес має підтримувати Збройні Сили України та допомагати долати наслідки війни.
- 27% готові купувати продукцію компаній, що роблять внески на потреби ЗСУ, навіть за вищою ціною.
Споживання з урахуванням цінностей
Фінансова підтримка армії залишається важливою складовою поведінки українців. У 2025 році 88% опитаних здійснили внески на допомогу ЗСУ або постраждалим від війни.
Найбільшу довіру викликають збори, організовані знайомими, друзями чи колегами. На такі збори донатять понад 69% респондентів, а середній внесок становить 209 грн.
Культурні чинники також впливають на вибір покупців. 24% українців вважають, що використання національних символів у дизайні товарів сприяє підтримці української культури та зміцненню ідентичності.
Структура витрат українців залишається одним із показників економічних наслідків війни. Висока частка витрат на базові потреби обмежує можливості для накопичень, інвестицій та витрат на послуги, які не є першочерговими.
Нагадаємо
Як раніше повідомляв Мінфін, згідно з опитуванням Rakuten Viber, у якому взяли участь понад 42 тисячі користувачів, значна частина громадян обирає стратегію накопичення, а не споживання.
Близько половини українців взагалі не планують великих витрат: 22% планують більше відкладати, ніж витрачати, а 28% взагалі не мають наміру в щось інвестувати. Натомість 16% планують витрати на здоров’я та спорт, ще 12% — на відпочинок або хобі.