Від 1 січня 2025 року в Україні офіційно запроваджено професійне лобіювання, проте нормативний акт діє без підтримуючих механізмів: Реєстр прозорості планують активувати до вересня, а фінансові санкції за порушення у цій сфері можуть бути відтерміновані до 2026 року.
Юлія Маліч, керівниця публічної політики Bolt та представниця ГО «Українська асоціація лобіювання» (ULA), пояснює, які виклики виникли через новий закон та які дії можливі в умовах правової невизначеності.
Оформлюйте річну підписку на шість випусків Forbes Ukraine за вартістю чотирьох. Для тих, хто цінує експертність, ґрунтовність та практичний досвід, ця пропозиція ідеально підійде.
В Україні недарма жартують: «лобізм існує, але формально його немає». З 1 січня 2025-го це вже не гумор: набув чинності закон №3606-IX «Про лобіювання». Це перший акт, який легалізує діяльність лобістів та виводить її з тіні.
Однак іронія полягає в тому, що закон активовано без функціонуючої інфраструктури. Систему НАЗК, що вимагатиме публікації даних про клієнтів, витрати та діяльність лобістів, планують запустити до 1 вересня, а штрафи за правопорушення пропонують відкласти до вересня 2026-го.
Популярне Категорія Інновації Дата 26 серпня Електроенергія і підтримка – понад $200 000 на рік. Мінцифри будує ШІ-фабрику за $5,4 млн. Навіщо вона, хто підрядник і які труднощі
Таким чином, ми отримали рік «перехідного періоду» для адаптації до нових норм.
У Брюсселі без реєстрації в EU Transparency Registry ви не потрапите навіть до першого поверху європарламенту. Система функціонує понад десятиліття, фіксуючи всі деталі – від клієнтів до фінансів та розкладів зустрічей.
Українське законодавство наближає нас до цих стандартів. Для тих, хто вважає звітність тягарем, це насправді квиток до європейського політичного простору.
Що означає «звітувати»
Згідно з законом, лобісти зобов’язані надавати дані кожні шість місяців: інформацію про клієнтів, інтереси, бюджети та контакти з посадовцями. Навіть п’ятихвилинна онлайн-зустріч підлягає фіксації.
Термін «зустрічі та інші форми комунікації» залишає простір для інтерпретацій. Дзвінки, листування, неформальні бесіди – все це потенційно може вимагати звітності. Де межа?
Закон не конкретизує, а офіційних інструкцій від НАЗК поки немає. Вирішення цього питання покладається на компанії та фізичних осіб.
Також зрозуміло, що до звітів мають входити витрати на лобістську діяльність. Але які саме: організація заходів, дослідження чи інші інструменти впливу?
Чи стосується це лише центральних органів?
Об’єктами регулювання є всі суб’єкти, що формують нормативні акти: від уряду до місцевих органів влади. Київський архітектурний департамент, обласні адміністрації чи сільські ради – усі підпадають під звітність. Ключовим є не географія чи рівень, а наявність повноважень у нормотворенні.
Як бути, наприклад, з іноземним директором, який контактує з українським міністром щодо інвестиційного проекту?
Закон не вимагає резидентства, тому така особа має або зареєструватися самостійно, або передати повноваження місцевому представнику. Але юридичні механізми цього процесу поки не зрозумілі.
Реєстр прозорості: поточний стан
Восени 2024-го Кабмін затвердив положення про реєстр. Документ описує структуру бази, але не пояснює її функціонування.
Чи буде API для інтеграції, які формати підтримуватимуться, чи можна тестувати масове завантаження даних? НАЗК обіцяє зручний інтерфейс, але поки доступні лише заяви та обіцянки.
Відкриті питання:
- Конфіденційність клієнтів. Як поєднувати вимогу розкриття бенефіціарів з угодами про нерозголошення?
- Неформальні бесіди. Чи вважається small talk лобіюванням? За версією НАЗК – так, якщо присутні суб’єкт, об’єкт та предмет впливу.
- Міжнародні комунікації. Чи фіксувати онлайн-дзвінки між закордонними фахівцями? Так, за умови наявності трьох критеріїв.
Чому важливий діалог із регулятором
У липні 2025-го відбулася дискусія між НАЗК та ULA. Узгоджено підготовку роз’яснень та навчальних заходів. Виявилося, що закон передбачає відповідальність за нелегальну діяльність. Більше того – соцмережі можуть стати джерелом інформації про порушників.
Парламент двічі відкладав питання: спочатку дію закону, потім штрафи. Це дає час на адаптацію, але зменшує стимули для реєстрації.
Ризик полягає в замкнутому колі: без реєстрацій система не функціонує, без системи – немає кого контролювати.
Досвід ЄС також недосконалий. У 2024-му аудитори виявили прогалини в Transparency Register. Це навчальний приклад для України: ефективність залежить від відкритості календарів чиновників та їхньої готовності працювати через реєстр.
Три кроки для бізнесу:
- Проаналізуйте всі взаємодії з посадовцями за минулий рік – включно з онлайн-комунікацією.
- Оновіть договори з клієнтами, додавши умови про розкриття бенефіціарів.
- Створіть систему обліку контактів (CRM або таблицю) для фіксації деталей спілкування.
- Розробити внутрішні правила дотримання лобістських норм із визначенням «сірих зон» та процедур звітності.
Прозорість – ознака зрілої демократії. Лобісти не бояться відкритої роботи, але потребують чітких правил. Поки йде уточнення закону та розробка інструментів, ключове – сформувати внутрішні стандарти до старту системи.
Функціональний Реєстр прозорості стане кроком до підзвітного політичного процесу. А лобісти зможуть говорити: «Так, ми впливаємо на рішення. І робимо це відкрито».