Дистриб’ютори імпортних товарів, а не продуктовий ритейл, ймовірно, стануть основними бенефіціарами пільгової оренди державних складів. Таку думку висловив СЕО Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко, коментуючи ініціативу уряду щодо підтримки бізнесу, який постраждав від російських атак.
Глава уряду Сергій Корецький доручив Міністерству економіки, Національному агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) та Фонду державного майна (ФДМ) підготувати перелік державних складських площ для великих ритейлерів та логістичних компаній, які зазнали збитків через ворожі обстріли.
За інформацією джерела, йдеться про майже 190 тис. кв. м складських приміщень, розташованих у Хмельницькій, Івано-Франківській, Рівненській та Чернівецькій областях. Ці об’єкти пропонуватимуть постраждалому бізнесу за символічну орендну плату в 1 гривню.
Олександр Бондаренко назвав цю пропозицію “жестом символічної підтримки”.
“Ми всі усвідомлюємо стан державних активів, як тих, що перебувають під управлінням АРМА, так і Фонду держмайна. Йдеться про застаріле обладнання, приміщення часто найнижчої категорії якості (клас Д). Із заявлених 190 тис. кв. м, у найкращому разі половина потребуватиме додаткового обладнання. Водночас, цього року було знищено близько 500 тис. кв. м логістичних потужностей. Отже, навіть за найоптимістичнішого сценарію, державна пропозиція покриє лише п’яту частину реальних потреб. Важливий фактор – склади та логістичні термінали мають бути розташовані поблизу споживачів”, – зазначив експерт.
Він наголосив, що для продуктового ритейлу ця ініціатива буде малоефективною. За його словами, доставка “п’яти палет до кожного магазину у столиці чи Дніпрі Чернівецької області” є економічно невигідною. Для ефективної логістики складські приміщення мають знаходитись не далі ніж за 50 км від основних споживачів.
“Перенесення логістичних хабів може бути доцільним для створення проміжних складів для ритейлерів та дистриб’юторів імпортної продукції. Однак, слід враховувати, що для них надзвичайно важлива якість приміщень, наявність додаткового обладнання, достатня потужність електроенергії, налагоджені комунікації тощо. Це потребуватиме значних додаткових інвестицій та часу”, – пояснив Бондаренко.