Із проблемою компенсації сплаченого акцизу за імпортовані підакцизні товари, які були знищені до продажу, стикнулися представники бізнесу. На онлайн-зустрічі, організованій парламентським комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики, вони звернулися до Міністерства фінансів. У відомстві повідомили, що працюють над цим питанням, але воно є складним у вирішенні.
«Ми зараз напрацьовуємо це рішення. Це дуже складне рішення і воно просто так не робиться», – зазначила заступниця міністра фінансів Світлана Воробей на зустрічі 10 серпня.
Вона пояснила, що Податковий кодекс передбачає можливість заліку податкових зобов’язань з акцизу, якщо продукція не вийшла зі складу, але були придбані підакцизні марки. Однак, чинний порядок застосовується лише до вітчизняної продукції.
«Можна формально розповсюдити ті правила, які є для вітчизняної продукції, але там трошки по-іншому: там немає сплати, а тут є вже сплата податку. Коротше, я не готова зараз вам видати рішення, але ми над цим працюємо», – додала Воробей.
Питання порушила генеральна директорка асоціації «Укртютюн» Наталія Фесюн, наголосивши, що в собівартості знищеного на складах товару акцизний податок становить 70-75%.
На її думку, акциз є податком на споживання. Якщо товар знищено, незадоволений попит буде задоволений новим виробництвом чи імпортом. Тому, якщо держава надасть можливість врахувати цей акциз при наступному імпорті, це не призведе до втрати надходжень.
Воробей уточнила, що з цією проблемою звернулася компанія «Філіп Морріс», склади якої в Україні постраждали від російських обстрілів. Вартість знищеного товару включала акциз на суму $10 млн.
«Це одне бомбардування останнє. Тому це будуть дуже великі суми, їх треба порахувати і зрозуміти, чи бюджет взагалі витримає чи ні… Це не може бути зроблено для одного підприємства, це має бути зроблено для всієї підакцизної продукції, … в тому числі тієї, яка лежить у магазинах», – сказала заступниця міністра.
Голова парламентського комітету Данило Гетманцев підтримав позицію бізнесу, зазначивши, що вони мають право на повернення цих коштів, якщо товар не було продано. Він запропонував розповсюдити чинний порядок для вітчизняної підакцизної продукції на імпорт та, за необхідності, внести відповідні законодавчі пропозиції.
«Я погоджуюся із галуззю, що імпортована продукція не може бути об’єктом оподаткування, якщо вона знищена», – зазначив депутат.
Заступник генерального директора з корпоративних зв’язків «Філіп Морріс Україна» Михайло Поляков уточнив, що йдеться про продукцію самого імпортера, яку він завіз в Україну і ще не передав дистриб’юторам. Це аналогічно до ситуації з вітчизняною продукцією, яка знищена на складі.
«Виглядає так, що практика досить різна, тому що, за нашою інформацією, є випадки, коли імпортерам алкогольної продукції повертався акциз, тобто давалось право на коригування. В нашому випадку ми отримали відповідь, що поки це складно», – описав він ситуацію.
На думку Полякова, для уникнення різночитань було б доцільно внести зміни до Податкового кодексу.
«Тому що, на жаль, скоріш за все, це не останній приліт по складам і бажано, щоб було чітко прописано в законодавстві», – пояснив свою позицію представник «Філіп Морріс Україна».
Гендиректорка «Укртютюна» Наталія Фесюн також запропонувала на період воєнного стану скасувати вимогу відеоспостереження на складах. На її думку, ця норма ускладнює оперативне вивезення продукції з уражених складів або завезення на нові, які ще не обладнані системою відеоспостереження.
Гетманцев нагадав, що свого часу саме представники легального бізнесу просили про запровадження цієї норми. Він запропонував отримати позицію Мінфіну та Державної податкової служби з цього питання, перш ніж ухвалювати рішення.