Великі російські банки почали вимагати від клієнтів-юросіб пояснень щодо операцій із USDT та іншими криптовалютами. Це стосується і компаній, які не входять до експериментально-правового режиму (ЕПР). Про посилення перевірок РБК повідомили два джерела на банківському ринку, джерело в сегменті криптообмінників і Совкомбанк.
Окрім стандартних перевірок у рамках 115-ФЗ, банки почали вимагати пояснити економічний зміст купівлі USDT, а також підтвердити, що контрагент включений до реєстру операторів обміну цифрових валют Банку Росії та дотримується вимог щодо AML/FT. Такого реєстру поки що не існує.
Дерискінг, а не інструкція
Криптоексперт Віктор Першиков заявив, що банки діють не за прямою інструкцією регулятора, а в логіці самострахування.
«До підписання закону про цифрові валюти існувала «пісочниця» регулятора під назвою ЕПР, де банки та учасники ЗЕД навчалися взаємодіяти на стику крипта/фіат. Тепер криптовалюта стає цілком регульованим фінансовим інструментом, що підвищує кількість запитів та занепокоєння з боку комплаєнсу банків щодо її природи, походження, а також джерела коштів», — пояснив він.
За припущенням низки Telegram-каналів, банки могли діяти на підставі листа ЦБ. Першиков із цією версією не згоден. За його оцінкою, ініціатива походить радше від Росфінмоніторингу — відомства, відповідального за правозастосування, — а не від Центробанку, який видає нормативні акти. Правових ризиків для банків, які висувають вимоги до того, чого ще немає, Першиков не бачить: усі їхні дії підпадають під 115-ФЗ.
«Вони мають повне право запитувати хоч про джерело криптовалюти, хоч про те, хто такий Сатоші Накамото насправді», — додав експерт.
Реєстр з’явиться восени і буде засекречений
Реєстр операторів обміну цифрових валют ЦБ РФ планують створити восени цього року. За словами Першикова, його ключова властивість — максимальна закритість.
При цьому детальні вимоги до реєстру, лімітів та правил роботи обмінників ЦБ встановлюватиме окремими підзаконними актами. Саме це пояснює, чому банки нині діють в умовах невизначеності — регуляторна рамка прийнята, але її зміст ще не заповнений.
Що компанії можуть надати просто зараз
Окрім базових документів щодо AML/FT та оцінки ризиків, юрособи-клієнти банків, які беруть участь в ЕПР, муситимуть розкривати природу та ланцюжок появи криптовалюти у себе: де вона купується, яким є джерело коштів. Крім того, потрібно буде забезпечити прозорість відносин із власними клієнтами, які використовують цифрові активи для вирішення своїх завдань.
«Очевидно, що паперової роботи у співробітників комплаєнсу ЕПР-компаній побільшає», — констатував Першиков.
Робота з USDT поза ЕПР: не просто сіра зона
Компанії, що надають криптопослуги в рамках ЗЕД без включення до реєстру та без ліцензії обмінника за новими законами, ризикують зіткнутися з кримінальними наслідками — не просто із забороною. Паралельно ухвалюється законопроєкт №1193493-8, що вводить кримінальну та адміністративну відповідальність за незаконний обіг криптовалют — із конфіскацією незаконно обміняного.
Виняток передбачено для тих, хто використовує криптовалюту відповідно до умов зовнішньоторговельних договорів або з метою виконання зобов’язань за ними. Для невеликих гравців передбачено окремий поріг: при обороті нижче 3,5 млн рублів на місяць включення до реєстру не вимагається. Але й вони мусять десь купувати криптовалюту — що автоматично формує запитання до джерела коштів.
Закон як відповідь на запитання
Окрема проблема — у компаній, які використовують USDT не за вибором, а тому, що SWIFT-канал закритий через санкції. Зараз їм потрібно пояснити банку економічний зміст операції, і чесна відповідь документує санкційний контекст — хай і в межах легальної схеми. На думку Першикова, ухвалений закон знімає цю колізію: з 1 вересня ЗЕД-розрахунки в криптовалюті стають повноцінним правовим інструментом, а не винятком із «пісочниці». Банки за наявності документів у порядку будуть зобов’язані обслуговувати такі операції.
«Банки муситимуть, у разі якщо всі документи їхнього клієнта в порядку, обслуговувати такі історії, оскільки федеральний закон підписаний і скоро набуде чинності», — зазначив експерт.
Нагадаємо, закон «Про цифрову валюту та цифрові права» набуває чинності 1 вересня. Перехідний період триватиме до 1 липня 2027 року.