Україна на шляху до членства в Євросоюзі. Переважна частина галузей буде під непрямим впливом через угоду про вступ – від умов руху капіталу, сталих практик, моніторингу та обмежень у фінансових угодах, руху робочої сили та до стандартів обслуговування споживачів. Як адвокатувати свій бізнес у ЄС, розповідає Ольга Бєлькова, ексдиректорка з регуляторних та міжнародних питань ОГТСУ.
Що допомагає українському бізнесу відштовхнутися від дна? 22 березня на «Саміті експортерів» від Forbes топкомпанії поділяться інструментами та прогнозами з розвитку експорту. Спікери з «Метінвест», Kernel, Nemiroff, «Біосфери» та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Схвалення Євросоюзом допомоги Україні в розмірі €50 млрд та протести фермерів – дві події, що демонструють, якими засобами та з яким ефектом зацікавлені сторони можуть впливати на рішення ключових інституцій ЄС.
Протест фермерів показує, як директиви та загальні стандарти ЄС докорінно змінюють бізнес в кожній його країні-члені. Донедавна аграрії Бельгії, Нідерландів, Франції, Іспанії та інших країн мало цікавились деталями Європейської зеленої угоди (Green Deal) та торгових угод ЄС. Сьогодні ж виявили, що «зелений перехід» на сталіші методи виробництва обходиться їм досить дорого. Вже рік фермери активно протестують, але наскільки це ефективно?
Маємо й протилежний кейс – оновлення європейського регламенту ЄС щодо зберігання газу дозволило Україні долучитись до формування стратегічних запасів газу ЄС. У 2022 році, вже після початку повномасштабного вторгнення РФ, Європарламент дозволив країнам – членам ЄС зберігати свої запаси у газосховищах держав-договірних сторін Energy Community. Саме такий статус має Україна. Тож до кінця 2022 року європейські трейдери завели в Україну понад 0,7 млрд куб. м газу, а за підсумками 2023 року Україна зберігала понад 3 млрд куб. м газу.
Українські компанії не перекривали «газову трубу», щоб донести свої думки до європейців. Натомість користуючись моментом, емпатією та альянсом із Секретаріатом Енергоспівтовариства, Україна домоглася рішення, яке закладає засади на мільйони євро доходів українській економіці, і затвердило Україну як частину енергетичної безпеки Європи в оновлених регламентах ЄС.
Що ці кейси означають для української економіки та кожної конкретної компанії?
Українські промислові та аграрні компанії мають вже зараз зрозуміти, як працює лобізм в ЄС. Навіть якщо ваша компанія не планує виходити на ринки ЄС, європейські регуляції вже впливають на український ринок. Хай і у зворотному порядку – разом із продукцією європейських конкурентів. А з початком офіційних перемовин України щодо вступу в ЄС, європейське регулювання для українських товарів і послуг стає неминучим.
Особливості адвокації в ЄС
Адвокація інтересів бізнесу в ЄС — це норма, але без чітких правил.
Європейці використовують різні назви — «лобізм», «адвокація», «стратегічні комунікації». Але всі вони означають одне – захист і відстоювання бізнесу або суспільного інтересу.
Адвокація регулюється переважно традиціями та певними кодексами етики, більше ніж єдиним законом. В окремих країнах є також національне законодавство.
На рівні ЄС єдиного прямого законодавства для всіх інститутів про лобізм поки немає. Але є добровільний реєстр прозорості взаємодії із деякими європейськими інституціями. Є процедури і практика цього процесу, описані в статутах асоціацій, є законодавство про прозорість та підзвітність, якому мають відповідати всі компанії.
Якщо компанія чи установа планує самостійно звертатися в Європейську комісію чи парламент, зареєструйтеся в реєстрі прозорості. Якщо плануєте займатися опосередкованим лобізмом через інші установи, треба зрозуміти, які канали будуть для вас ефективнішими, чи мають вони реєстрацію і яку.
Складність і тривалість процесу
В ЄС багато різних органів, які опікуються вашими питаннями. Не всі вони будуть зацікавлені в тому, що важливо вам. Ще менше органів реально мають повноваження чи можливості зробити щось, окрім як вислухати.
Єврокомісія та її співробітники, євродепутати, суди або інші інституції чітко слідують кожен своєму мандату і процедурам. Процедура прийняття і зміни законодавства чітко визначена регламентом, від якого майже ніколи не відходять. Навіть для допомоги Україні, яка є безпрецедентним випадком, дотримуються всіх процедур.
Не мрійте, що зустріч із якимось євродепутатом в ніч перед прийняттям рішення чи голосуванням в парламенті вам принесе необхідний результат. Всі процеси в ЄС тривають довго, включають багато різних обговорень з асоціаціями, лобістськими групами, think-tanks, депутатськими групами, політичними партіями, експертами та комісіями.
Ви маєте готуватися до марафону, а не до спринту у два візити. Лише для встановлення контакту та початкової довіри може знадобитись три-п’ять візитів.
Тим більше, що директиви передбачають визначення загальних підходів, а вже кожна країна визначає конкретну форму їх реалізації в національному законодавстві. І після перемоги чи поразки на рівні директив відкривається поле битви у ключових країнах збуту.
Колективна vs індивідуальна адвокація
Компанії в ЄС дуже активно відстоюють свої інтереси через цілу низку каналів:
- посадовці, відповідальні за європейські регуляції на рівні головних офісів компаній;
- власні представники в Брюсселі;
- членство в галузевих асоціаціях;
- адвокаційні галузеві ситуативні групи;
- неурядові організації;
- контракти із комунікаційними компаніями чи індивідуальними консультантами.
Найбільші асоціації в ЄС займаються як загальними питаннями бізнесу, так і вузькогалузевими. Як їх член ви маєте спочатку домогтися, щоб асоціація та конкуренти з інших країн прийняли вашу позицію, а вже потім вона буде представлена ЄС.
Членство в асоціаціях є дуже ефективним для відстоювання спільних інтересів з іншими компаніями, але буде мало результативним, якщо у вас немає вправного представника, щоб активно працювати у різних комітетах.
Неурядові (громадські) організації (НГО) є як можливими союзниками, так і можливими опонентами змін, які ви пропонуєте. Вони часто виокремлюють себе від лобізму і говорять, що займаються адвокацією суспільних інтересів.
Але правда також в тому, що в кожної найблагороднішої ідеї є теж спонсори та бенефіціари, чий бізнес посилиться або буде створено завдяки адвокації НГО, і ті, чий бізнес зникне. Найкращий приклад – групи захисту клімату. Залежно від радикальності цих НГО як мінімум в енергетиків та аграріїв багато що стоїть на кону.
Комунікаційні консультаційні кампанії (або офіційні лобісти) є надзвичайно корисними на старті в новому середовищі або у роботі над індивідуальним проєктом. Ви можете звернутись до них за інформацією, моніторингом ситуації, загальними порадами щодо можливих каналів комунікації і допомогою у побудові стратегії донесення своїх проблем. Ця опція підійде компаніям, які мають власне розуміння проблематики та бачать більш індивідуальне рішення на боці ЄС.
Окремі представники компаній в Брюсселі є у багатьох міжнародних корпорацій. Це доволі дорогий канал просування інтересів для українського бізнесу, але може підійти тим, хто орієнтується переважно на європейський ринок і діяльність якого суттєво пов’язана із регуляціями ЄС. Ці представники замість вас ходять на зустрічі асоціацій, комісії, слухання в парламенті, працюють із лобістами і збирають інформацію від першоджерел.
У кожного каналу є багато переваг та недоліків, однак важливо розуміти, що їх ефективність та вартість використання залежать від конкретних завдань компанії. Ці всі види адвокації взаємодоповнюючі.
Уряд та компанії
Багато компаній покладаються на адвокацію українського уряду. Але не забуваймо, що в уряду завжди ширший порядок денний: представити одночасно споживачів, інвесторів, ще й опікуватись питаннями національної безпеки.
Українському уряду в часи війни є багато про що говорити із колегами із ЄС. Навіть ідеальний уряд та українські дипломати не зможуть та не повинні собою замінити адвокацію інтересів конкретної компанії чи галузі.
Уряд та дипломати точно будуть ситуативним союзником і посилять ваш голос, якщо ви про це подбаєте і дасте їм правильні матеріали. Але основна робота за вами.
З чого почати захист свої галузевих інтересів в ЄС
Аналіз власних інтересів і мапу регуляторних та політичних рішень
- Чи є в компанії люди, які системно займаються моніторингом руху законодавчого поля в Україні та ЄС? Це має бути рівень директорів, які розуміють стратегічні інтереси розвитку бізнесу на п’ять-десять років.
- Чи маєте ви вже чітку власну позицію щодо ключових проблемних питань? А саме в комунікаційних та юридичних нормах, статистиці, якісних аргументах?
Пошук партнерів та побудова альянсів
- Чи є ви членом асоціацій галузевих в Україні? Чи вважаєте їх правильними для відстоювання за вас інтересів в ЄС? Які галузеві асоціації є потужними в ЄС? Чи не варто залучитися до їх роботи прямо?
- Наскільки загрозливим або бажаним для вашого бізнесу є прихід на український ринок європейських конкурентів? Як ви плануєте захищати власні позиції на ринку? Чи є можливість для нових спільних проєктів?
Узгодити із позицією уряду та підготувати офіційних перемовників
- Чи є ваші питання частиною майбутніх перемовин із ЄС? Чи довели ви свою позицію в аргументованому вигляді нашому уряду?
- Чи розумієте як готувалися до вступу в ЄС ваші колеги по цеху в інших країнах (наші сусіди, країни Прибалтики і т. д.)? Чи отримували якісь особливі умови? На чому ґрунтувалися рішення ЄС?
- Чи є в планах уряду внесення нових галузевих стандартів, які впливають на ваш бізнес, вже найближчим часом? Чи ви готові на них?
- Чи треба змінювати або посилювати позицію нашого уряду?
Потрібно сформувати стратегічний план комунікацій по кожному із пунктів вище і почати його виконувати.
Не всі питання вашого бізнесу є у сфері уваги інституцій ЄС. Однак переважна частина галузей буде під непрямим впливом через угоду про вступ України в ЄС – від умов руху капіталу, сталих практик, моніторингу та обмежень у фінансових угодах, руху робочої сили та до стандартів обслуговування споживачів.
Якщо ваша компанія – це велике промислове підприємство або ж ви продаєте свою продукцію в ЄС, то 100% ви маєте розуміти, як регуляції ЄС змінять ваш бізнес і про що буде домовлятися український уряд.