
Співзасновник Microsoft Білл Гейтс запропонував свідомо зберігати частину професій за людьми навіть після того, як штучний інтелект та роботи зможуть виконувати відповідну роботу. Він також виступив за оподаткування ШІ-токенів та роботів і створення міжнародної системи управління ризиками технології.
Концепцію захищених від автоматизації видів діяльності Гейтс назвав Human Reserved. На його думку, розвиток ШІ призведе до зникнення частини професій, а одного перенавчання працівників може виявитися недостатньо.
Частина роботи залишать людям
Гейтс порівняв Human Reserved з природними заповідниками: суспільство технічно здатне автоматизувати певну діяльність, але свідомо відмовляється від цього через її людську цінність.
Як приклад він навів догляд за літніми людьми. В охороні здоров’я Гейтс вважає недоречною ситуацію, коли робот самостійно повідомляє пацієнту про невиліковну хворобу, навіть якщо технічно здатен це зробити.
В освіті та психіатричній допомозі, на його думку, ймовірніша змішана модель: фахівець залишиться головним, а ШІ розширить його можливості. Межі Human Reserved можуть відрізнятися між країнами залежно від демографії, культури та ситуації на ринку праці.
Гейтс допустив, що в найжорсткішому варіанті спочатку під такий захист може потрапити до 40% робочих місць. При цьому він не запропонував готових критеріїв відбору професій і визнав проблеми з контролем та міжнародною конкуренцією.
Сам Гейтс очікує, що найближчими роками ШІ особливо сильно зачепить офісні спеціальності. Пізніше конкуренція пошириться і на фізичну працю: за його прогнозом, до кінця десятиліття роботи почнуть конкурувати з людьми в окремих завданнях будівництва та готельного бізнесу.
Податок на ШІ-токени та роботів
Другою частиною плану стала реформа оподаткування праці та капіталу: Гейтс запропонував стягувати податки з ШІ-токенів та роботів. На його думку, нинішня фіскальна система створює додатковий стимул замінювати працівників машинами. При наймі людини роботодавець платить податки із зарплати, тоді як придбання обладнання зазвичай можна враховувати як витрати бізнесу.
Отримані кошти Гейтс запропонував спрямовувати на перенавчання, соціальну підтримку тих, хто втратив роботу, та допомогу регіонам, де автоматизація найсильніше вдарить по зайнятості. При цьому податок має бути влаштований так, щоб не гальмувати застосування ШІ у сферах, де технологія знижує вартість медичних чи освітніх послуг, наголосив він.
Для ШІ запропонували окрему міжнародну організацію
Гейтс вважає існуючу систему державного управління неготовою до масштабу змін. Штучний інтелект одночасно зачіпає зайнятість, освіту, податки, енергетику, вибори, охорону здоров’я, фінансову систему, правоохоронну діяльність та національну безпеку.
На національному рівні він запропонував створити органи, здатні координувати роботу різних відомств та враховувати сукупні ризики технології.
Паралельно Гейтс закликав сформувати міжнародну організацію для транскордонних загроз. Як можливі орієнтири він назвав системи інспекцій у ядерній сфері, регулювання міжнародної авіації та угоди щодо захисту озонового шару.
На його думку, така система вимагатиме співпраці США та Китаю. Країни, де знаходяться провідні ШІ-розробники та критичні елементи технологічного ланцюжка поставок, мають почати формувати спільні норми до посилення конкуренції.
Підприємець вважає перехід до епохи штучного інтелекту одним із наймасштабніших і найнестабільніших періодів в історії. На його думку, порівняння з попередніми технологічними революціями вводить в оману через швидкість поширення та здатність нейромереж замінювати людську когнітивну роботу.
Серед основних загроз він виділив втрату робочих місць, кібератаки, біологічні ризики та вплив ШІ-компаньйонів на дітей та соціальні зв’язки.
При цьому Гейтс не відмовився від позитивної оцінки технології. Він, як і раніше, очікує значного ефекту в медицині, освіті, енергетиці, сільському господарстві та наукових дослідженнях. На його думку, завдання полягає в тому, щоб переваги ШІ не розподілялися лише серед невеликої групи компаній та власників капіталу.
