Національний банк України прогнозує зростання цін на продукти харчування в Україні на 0,5-1,5% протягом року. Це пов’язано з обстрілами продовольчих складів та перебудовою логістичних ланцюгів, які тривають з 5 серпня. Для окремих торговельних мереж, що втратили основні розподільчі центри, витрати можуть зрости ще більше.
За даними НБУ, у серпні вже подорожчали м’ясо (особливо свинина та курятина), а також макаронні вироби і крупи. Хоча зростання цін на м’ясо в серпні є типовим сезонним явищем. Молоко, навпаки, подешевшало, а кисломолочна продукція суттєво не змінилася в ціні.
“Частина цінового ефекту може проявитися із лагом у наступні місяці”, – зазначили у Національному банку України.
Масштаби руйнувань складської інфраструктури та адаптація бізнесу до нових умов можуть вплинути на річну інфляцію на кінець року приблизно на 0,4-0,6 відсоткового пункту. В НБУ пояснюють, що цей ефект може бути відносно обмеженим, оскільки логістика і зберігання становлять лише близько 8% середньої споживчої ціни товару. Крім того, пошкодження складів стосуються лише частини товарів і торговельних мереж, а роздріб може перекладати зростання витрат у ціни лише частково через конкуренцію та слабкий попит.
Ритейл перейшов на прямі поставки без великих складів
Наслідки логістичних проблем, найімовірніше, проявляться не у різкому зростанні базових цін, а у звуженні асортименту та скороченні промоакцій, прогнозують у НБУ. Перехід до децентралізованої логістики збільшує транспортні та складські витрати, однак, за оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства, подорожчання продуктів не має перевищити 2,5%.
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький пояснював, що нова модель постачання передбачає формування невеликих партій продукції та її пряму доставку від виробників до місць реалізації, минаючи великі розподільчі центри. Така децентралізація має зменшити ризик одночасного знищення значних обсягів товару та забезпечити стабільніше постачання. За словами міністра, магазини можуть мати менший асортимент окремих видів продукції, але це не означає її дефіциту, а Україна має достатні потужності для зберігання овочів.
Раніше повідомлялося, що Мінагрополітики просить не скуповувати продукти попри удари по складах, оскільки довгострокового дефіциту продовольства не очікується. Тарас Висоцький тоді наголошував, що ситуація суттєво відрізняється від кризи 2022 року. Базовий запас продуктів на місяць залишається достатнім орієнтиром для родини. Також зазначалося, що найбільше складів постраждало на Київщині та Дніпропетровщині — саме ці регіони мають ключове значення для логістики продовольства по всій країні, а загальні збитки від ударів можуть сягати десятків мільярдів гривень.