Справа «Карфагена» свідчить про глибоку кризу прокуратури, яку центральна влада багато років використовує для знищення політичних опонентів та ворогів. Зокрема, саме Офіс генпрокурора та особисто його тодішній очільник Руслан Кравченко були ключовими виконавцями атаки на НАБУ та САП минулого літа, коли на Банковій намагалися повністю знищити антикорупційні органи. Про це заявив політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда.
«Кейс „Карфагена“ ще раз довів існування глибокої кризи прокуратури, яку багато років використовують як примітивну зброю для знищення „ворогів“ влади. Зазвичай це караючий меч президента. За це прокурорським було дозволено майже все. Саме Офіс генпрокурора був торпедою у спробі знищення НАБУ та САП минулого літа. Горезвісну пресконференцію Кравченка пам’ятають усі. Лише завдяки тому, що на владу натиснули вулиця та західні партнери, антикорупційні органи сьогодні працюють. І працюють добре», — заявив Євген Магда.
Крім того, як зазначив експерт, прокурори атакують представників місцевого самоврядування, які заважають центральній владі реалізовувати свої інтереси в регіонах.
«Функцією прокурорських було й залишається й знищення представників місцевого самоврядування, яке кісткою в горлі Банкової стоїть вже багато років. Кравченко та його перша заступниця Марія Вдовиченко, яка пішла у відставку слідом за „шефом“, їхні підлеглі роками генерували кримінальні провадження проти політичних опонентів. Спочатку працювали у тісній координації з Андрієм Єрмаком. А після його відставки — діяли за попередніми вказівками та накатаними схемами», — зазначив політолог.
Він наголосив, що столиця не стала виключенням — проти представників київської мерії силовими структурами було відкрито 1500 сфабрикованих кримінальних проваджень, але в результаті тільки 4 із них дійшли до суду.
«Найбільш показовим став тиск на Київ. Проти київської влади було ініційовано понад 1500 кримінальних проваджень, проведено понад 1200 обшуків, оголошено більш як 300 підозр. І результат — лише 4 вироки. Відтак питання скільки справ із 1200 було сфабриковано — риторичне. Справи розвалювалися ще до суду або в суді. Задача була — зайти до КМДА, зробити виїмку документів, зупинити роботу. За це дозволялося і про себе не забувати — з кол-центру данину зняти, чи бізнес віджати», – наголосив Євген Магда.
Експерт заявив, що необхідно реформувати саму систему прокуратури, інакше нічого не зміниться.
«Формула успіху генпрокурора була проста: атакуєш НАБУ, САП, Кличка, опозицію, за це набиваєш кишені через ФОПи „королев“ і маєш захист від відставки у Раді. Так було багато років. Це триватиме, доки Карфаген не буде знищено. Бо призначення нового Генпрокурора в існуючій системі координат зробить з нього умовного „пшонку“ чи „кравченка“ за дуже короткий час. Потрібно реформувати саму систему прокуратури», — заявив Євген Магда.
Він запропонував почати з конкурсу на обрання керівників прокуратури із залученням незалежних експертів, як це було з НАБУ, САП та БЕБ.
«Почати хоч би з конкурсного обрання керівників інституцій із залученням незалежних експертів. Звісно, це не чарівна пігулка. Але досвід НАБУ, САП і нового керівництва БЕБ принаймні демонструє одну важливу річ: керівник, який не завдячує своєю посадою виключно одному політичному центру, має значно більше простору для самостійності. „Карфаген“ має стати не черговим політично-корупційним скандалом. Це важливий тест на те, чи здатна Україна нарешті перейти від держави персональних призначень до держави інституцій», — заявив директор Інституту світової політики.
Раніше писали про те, що Офіс президента реанімував старі та недобрі методи політичної боротьби і використовує владу для тиску на опонентів.