Росія розпочала нову кампанію масованих ударів по енергетиці України. 30 вересня дрони й балістика атакували об’єкти генерації та систему передачі електроенергії в Київській області і столиці. Для сотень тисяч споживачів запроваджували графіки знеструмлення.
Паралельно українська розвідка повідомила про плани Москви на цю зиму. Росіяни намагатимуться зупинити три атомні станції України. Кремль також хоче паралізувати найбільші міста держави: Київ, Одесу, Дніпро та Харків.
Влада закликає міжнародних партнерів посилити ППО України. Саме від ефективності збивання російських ракет і дронів залежатиме, як країна пройде цю зиму. Хоча в підготовці до наступного опалювального сезону також виникли несподівані проблеми.
Росіяни коригують тактику ударів по українській енергетиці
Від ідеї спровокувати в Україні блекаут Росія ніколи не відмовлялася. І впродовж року дрони й ракети періодично атакували енергетику. Однак очевидно, що зараз розпочався новий етап терору.
30 вересня росіяни завдали першого масованого удару по енергетиці цього сезону. Під атакою були Київ та область. Кремль намагався добитися колапсу столиці: хоче перебити енергопостачання міста. Для цього застосовував модернізовані дрони, що здатні перерізати високовольтні лінії.
За даними радника президента Сергія Бескрестнова, росіяни приладували до безпілотників боєзаряд на 40 кг і чотири модулі ураження. Минулого опалювального сезону такого типу озброєння не було. Тому логічно, що тепер побільшає спроб нищити саме ЛЕПи. Особливо ті лінії, що з’єднують береги Дніпра.
«Це кумулятивний боєприпас, він може руйнувати опори, як вежу танка. Під час цієї атаки на Київ саме так одну ЛЕП і зруйнували. Чи це страшніше, ніж інші російські засоби ураження? На мою думку, ні. Відновити опору точно простіше, ніж підстанцію. Ворог розпочав цей енергетичний терор завчасно, а не серед зими», — розповідає керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.
Паралельно росіяни намагаються знищити об’єкти генерації довкола Києва. Дрони й ракети спрямовували на Трипільську ТЕС і комплекс ГЕС на Дніпрі.
У столиці знову вводили графіки відключень: спочатку аварійні, згодом планові. Однак діяли вони недовго.
«Згадуємо всі правила: не сідаємо в ліфт; якщо світло є — користуємося ним ощадливо», — написав у соцмережах керівник компанії YASNO Сергій Коваленко.
Також росіяни хочуть знищити в області високовольтну підстанцію, що відповідає за передавання електроенергії з АЕС на заході країни до Києва. Тобто ворог підходить до атак комплексно й має в запасі ще кілька ходів (хоча вони абсолютно передбачувані).
Під ударами також генерація всередині Києва. Дрони цілими партіями летять на теплоцентралі, що взимку обігрівають місто й паралельно виробляють електроенергію.
«Головне завдання ворога — знеструмити Київ та агломерацію і потім не дати можливість забезпечити місто теплом. На жаль, агентурна мережа росіян добре працює. Ми це бачили на прикладі Дарницької ТЕЦ. Тільки-но був чорний дим над трубою, тобто провели ремонтні роботи, наступної ночі туди прилетіло. І саме по тому машинному залу. Таке саме сталося з ще однією ТЕЦ Києва», — каже енергетичний експерт, професор Полтавської політехніки Станіслав Ігнатьєв.
Очевидно, що наступні етапи російського терору передбачають спроби знищити ключові об’єкти, що відповідають за роботу системи водопостачання й каналізації. І це серйозний виклик як для Києва, так і для інших міст.
Українська розвідка здобула стратегічні документи, де описана тактика росіян на наступний опалювальний сезон. Про неї говорив і міністр енергетики Денис Шмигаль. Кремль дав команду добитися колапсу взимку у великих містах України. Пріоритетом для Росії є Київ, Одеса й Харків.
Росіяни планують діяти кількома хвилями. По-перше, хочуть перебити сполучення для імпорту електроенергії з країн ЄС. Для цього атакуватимуть підстанції та інтерконектори в західних областях України. Йдеться про Львівщину, Івано-Франківщину та Закарпаття.
По-друге, Москва фокусуватиметься на знищенні внутрішньої генерації світла в Україні. Тобто ракети і дрони знову летітимуть по ТЕС і ГЕС.
«Чому вони так точно влучають у робочі зали, як це було з Трипільською ТЕС? Бо до 2014 року певні роботи там проводили російські компанії: вони мають доволі точні схеми», — додає Станіслав Ігнатьєв.
Паралельно росіяни намагатимуться погасити три робочі українські атомні станції: Хмельницьку, Рівненську й Південноукраїнську. Для цього битимуть по підстанціях, що відповідають за виведення електроенергії з АЕС у мережу.
За даними видання The New York Times, Кремль прагне знищити до 15 ГВт генерувальних потужностей України. Для розуміння — це трохи менше, ніж пікове споживання світла всією країною минулої зими.
Жоден цей крок ворога не є чимось новим ні для українських військових, ні для енергетиків. Питання в тому, чи буде Україні чим відбивати ці атаки.
Торік росіяни вже і били по інтерконекторах на кордоні, і намагалися загасити АЕС. До речі, в попередні роки дивувала імпотентність Міжнародного агентства з атомної енергії. Якщо Росія знову намагатиметься зупинити атомні станції України, то МАГАТЕ матиме чудову нагоду показати свою ефективність.
Росіяни практично щодня локально обстрілюють енергетику. Тому в деяких регіонах ситуація дуже хитка, якщо енергобаланс порушиться — можливі відключення. В Укренерго закликають споживачів вмикати потужні пристрої в денні години, коли ще активно працюють СЕС і немає пікового навантаження. Натомість увечері світло потрібно економити, особливо із 17:00 до 22:00.
«Новий етап енергетичного протистояння фактично розпочався. Його результат залежатиме не лише від здатності України відновлювати власну енергосистему після ударів, а й від того, наскільки ефективно вдасться знижувати ресурсні можливості Росії продовжувати цю війну», — пише директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Чи встигла країна підготуватися до опалювального сезону?
З серпня в Україні стрімко падає споживання електроенергії. У серпні зафіксували найнижчий показник за всю історію — 5.6 ГВт, у вересні тенденція тривала. Причина — російські удари по промисловості і блокада експорту, зупинилися великі металургійні підприємства.
З одного боку, більше генерації розподілять на побутових споживачів і критичну інфраструктуру. Але з іншого — зупинка великих промислових підприємств негативно вплине на енергосистему.
Ускладнитися може процес балансування мережі, коли з планових ремонтів вийдуть усі АЕС. Загальна потужність усіх блоків становить майже 8 ГВт, мінімальне споживання в мережі останніми тижнями вже є нижчим.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький каже, що до наступної зими Україна підготувалася краще, ніж до минулої. Однак проблем вистачає: скажімо, через дефіцит бюджету стався повний параліч урядового фінансування планів стійкості. Саме ці документи передбачали побудову приблизно 1.5 ГВт розподіленої генерації. В уряді плани стійкості тепер називають занадто амбітною затією.
«Я думаю, що загалом цього року буде збудовано близько 1 ГВт сонця (СЕС), ще 700–800 МВт вітру. Думаю, що десь 500 МВт нової газової генерації», — каже голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрій Герус.
Під кінець року українській енергетиці мало б вистачати потужностей генерації, щоб забезпечувати потреби країни. Але все залежатиме знову від головного фактора — наскільки ефективно Україна відбиватиме російські атаки.
Важливий також фізичний захист енергетики. У прифронтових регіонах з торішнього листопада роботи проводило Державне агентство відновлення. Загалом йдеться про 120 об’єктів: великі підстанції, системи водопостачання й теплової генерації.
«Деякі підстанції на 330 кВ, на які побудували захист, витримали більш ніж 60 прямих влучань шахедів. Але це не означає, що якщо туди влучить балістична ракета, вона витримає і зможе передавати електроенергію. Але ми розуміємо, яка ситуація в Сумах, яка ситуація в Запоріжжі, скільки летить КАБів, ракет, дронів і всього іншого. І ті міста мають воду, мають тепло. Воно все працює», — пояснює колишній голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин.
Ще понад пів тисячі об’єктів мали б обладнати фізичним захистом самі громади. Ці роботи мусили виконати в рамках планів стійкості. Однак через бюджету кризу уряд зупинив фінансування робіт.
Сергій Сухомлин розповідає: багато матеріалів для будівництва фізичного захисту (наприклад, арматуру) вже не виробляють в Україні, їх потрібно імпортувати.
«З реалізацією планів стійкості ризики (російських обстрілів. — LB.ua) будуть значно зменшені. Інше питання, зараз є проблема із зупинкою фінансування, і це достатньо серйозно впливатиме на реалізацію цієї програми», — вважає екскерівник Агентства.
Україна суттєво прогресує в будівництві фізичного захисту, каже співзасновник і директор з досліджень Аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович. Скажімо, на магістральних підстанціях Укренерго звели другий рівень захисту. Йдеться про масивні залізобетонні споруди, детонаційні екрани та протидронові сітки над автотрансформаторами, додає експерт. Загалом мова про дві сотні таких споруд.
Водночас Роман Ніцович також вказує на ризики, які створює зупинка фінансування. Йдеться не про повний зрив проєктів, а про зсув термінів реалізації.
І хоч Мінфін запевняє, що не цілковито припинив виділяти кошти, а переніс оплати на грудень, ситуацію не виправити.
«Проте фактично із середини вересня платежів за капітальними видатками не проводили, зокрема і за вже виконаними роботами. Це створює каскадний ефект: підрядники не можуть розрахуватися з постачальниками і кредиторами, а строки введення захисних споруд зсуваються», — пояснює Роман Ніцович.
Експерт додає: водночас роботи за кошти міжнародних партнерів, бізнесу й державних компаній можуть тривати без таких затримок.
Уряд: палива на зиму достатньо
Україна вже накопичила під 16 млрд кубів газу в підземних сховищах. І це майже на чверть більше, ніж торік. Тобто цифра вже перевищила базовий показник у 14 млрд кубів на зиму, на який орієнтувався уряд.
Споживання газу зараз на дуже низькому рівні через російські удари по промисловості й зупинку низки заводів. Видобутку наразі достатньо і для поточних потреб, і для подальшого закачування. Тобто станом на 1 листопада газу у сховищах буде ще більше.
«План накопичення виконано. При всій повазі, але це щасливий випадок, що в нас скоротилося споживання настільки, що Нафтогаз зміг без жодного імпорту накопичити необхідні обсяги. Бо грошей на імпорт у нього немає і не очікується», — розповідає керівник Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
У розрахунках запасів газу на зиму потрібно зважати на один важливий показник, каже фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев. Йдеться про так зване буферне паливо: обсяг газу, який неможливо викачати нагору взимку.
«У цих заявах йдеться про абсолютний показник, звідти треба вилучити буферний і газ довготривалого зберігання. А це, вибачте, 4,7 млрд куб. То виявиться, що нам ще накопичувати й накопичувати. Ця плутанина між абсолютною заповненістю сховищ і обсягами газу, які реально можна використати, вона має підозрілий вигляд. Реальний показник — це понад 11 млрд», — переконує експерт.
Водночас уряд так і не наважився дозволити обмежений продаж газу на європейський ринок. Про це просили, зокрема, приватні видобувальники.
Кабінет Міністрів хоче перестрахуватися. З одного боку, обмежений експорт газу міг би дати галузі приплив валюти. Ціни на європейському ринку зараз залишаються високими.
Достатньо на зиму й вугілля. Загальний рівень запасів на складах теплових електростанцій вже сягає показника 1,7 млн тонни. Цього для генерації вистачить, інше питання — чи буде де спалювати такий обсяг.