На фоні критично важливих потреб держбюджету України у 500,3 млрд грн Верховна Рада 17 вересня підтримала у першому читанні законопроєкт №11416-д про підвищення податків. Він передбачає історичне збільшення податків на 58 млрд грн у поточному році та 137 млрд у наступному. Власник групи ТАС Сергій Тігіпко критично ставиться до такого рішення та аргументує свою думку сімома ризиками
⚡️Ексклюзивно: спікер на форумі «Енергія бізнесу» – Деніел Єрґін, віце-голова S&P Global, письменник та лауреат Пулітцерівської премії. Він автор бестселерів про енергетику та світову економіку, зокрема «The Prize» і «The New Map». Вже 9 жовтня зустрінемося.
Долучайтеся до форуму!
Підняття податків під час війни повинне бути надзвичайно виваженим й економічно обґрунтованим рішенням. Адже за короткотривалим позитивним ефектом на ринку можуть сформуватися небезпечні тренди зменшення надходжень до державного бюджету, зростання тінізації економіки та відтоку капіталу.
Всупереч логіці, здоровому глузду та попереднім домовленостям з бізнес-спільнотою депутати під час першого читання законопроєкту №11416-д таки включили норми, які є вкрай шкідливими для бізнесу і кумулятивно – для економіки держави. Крім того, ідея запровадження ретроактивного 50-відсоткового податку на банки порушує закріплений Конституцією України принцип незворотності дії закону у часі.
Імплементація драконових, фактично репресивних методів оподаткування, може спричинити ефект економічного доміно, похитнути фінансово-економічну стабільність у державі й спровокувати низку ризиків.
Ризик 1. Прискорення інфляційних процесів внаслідок надмірного податкового тиску, позаяк бізнес намагатиметься компенсувати свої витрати здорожчанням послуг і товарів. До того ж майже одночасне підняття податків та тарифів може спричинити різке зростання цін, від чого насамперед постраждають найбільш незахищені верстви населення.
Підняття тарифів на електроенергію з 1 червня уже і так відчутно впливає на подорожчання інших комунальних тарифів і, відповідно, товарів і послуг.
Розкрутити інфляційний маховик легко – важче буде його потім зупинити.
Ризик 2. Погіршення інвестиційного клімату та посилення недовіри до центрів прийняття рішень й економічної політики держави.
Виникає дисонанс: з одного боку ми проводимо по всьому світу конференції з залучення інвестицій та запроваджуємо інститут інвестнянь, з іншого – душимо власний бізнес і вітчизняних інвесторів надмірним фіскальним тиском.
На жаль, такими рішеннями держава лише руйнує ефективну ринкову економіку України, створюючи ганебний аналог директивної планової економіки.
Ризик 3. Подальша тінізація економіки та зростання відтоку капіталу.
Жодного конструктивного рішення з легалізації та розширення податкового поля прийнято не було. Натомість непередбачуваність економічної політики лише підштовхуватиме бізнес передислоковуватися в інші юрисдикції, де значно лояльніші податки й бізнес-підходи. Вважати втечу капіталу з України неможливою – дуже велика помилка.
Ризик 4. Надмірний фіскальний тиск, спрямований на найбільш прозорий сектор – фінансовий, спричинить падіння його конкурентоздатності та підштовхне до давно забутих сірих схем уникнення оподаткування.
Ризик 5. Рішення про збільшення податків, у тому числі зростання військового збору з 1,5% до 5%, боляче вдарить по депозитах і загальмує обсяги їхніх залучень. Із зароблених відсотків від депозитів вкладнику доведеться сплатити в бюджет 23% податків. І це на кошти, які вже були до цього оподатковані.
Ризик 6. Зниження інвестиційного потенціалу фінансової сфери.
Уряд констатує розрив у фінансуванні бюджету в розмірі 500 млрд грн, з яких 30 млрд планує залучити через зростання податків, а інші надходження – здебільшого через ОВДП. І основним покупцем цих цінних паперів повинен бути той же фінансовий сектор.
За таких податків мало хто наважиться купувати державні цінні папери, відтак результат для бюджету буде зворотній. Держава, що постійно змінює правила гри, – ненадійний партнер для бізнесу.
Ризик 7. Непередбачуваність економічної політики руйнує процеси бізнес-планування.
Таке враження, що творці державного бюджету ніколи не бачили його і не розуміють, як і з яких джерел він формується. Як можна було «загубити» по дорозі ці величезні цифри (дірка у 500 млрд грн)? І це при тому, що заплановані показники бюджету-2024 перевиконані (згідно з даними Мінфіну, за вісім місяців платники податків наповнили бюджет з перевиконанням у 75 млрд грн).
Як вийти з ситуації? Все робити з точністю до навпаки. Не підіймати податки, а посилювати зацікавленість бізнесу, насамперед фінансового сектору, та громадян до купівлі ОВДП, проводити реальну детінізацію економіки, яка збільшить конкуренцію між компаніями та секторами.
Прийняття невдалих державних рішень такого масштабу формує пригнічену економічну активність, падіння темпів розвитку, негативні очікування та невпевненість учасників ринку.
Без відповідної динаміки темпів економічного зростання виграти війну буде набагато складніше. Розумна фіскальна політика, ринкова економіка і чітка стратегія дій – наш ключ до Перемоги.