Міста України розпочинають опалювальний сезон, подаючи тепло до дитячих садків, шкіл та лікарень. Однак у житлових будинках батареї поки залишаються холодними – тепло до них дійде за тиждень-два.
Цьогорічний опалювальний сезон розпочинається на тлі тривожної ситуації в енергетиці. Посилення російських атак призвело до пошкоджень підстанцій та високовольтних ліній, що обмежує роботу енергосистеми. Графіки відключень електроенергії поступово запроваджуються практично по всій країні.
Російські війська продовжують завдавати ударів, зокрема, за допомогою дронів, по містах різного розміру. Проблеми з електропостачанням спричиняють перебої з водою, а резервні генератори не завжди можуть вирішити цю проблему, що стає викликом не лише для столиці.
У Києві найскладніша ситуація, але графіки відключень діють майже по всіх областях
З середини липня Росія щоденно атакує українську енергетику. Протягом більш ніж трьох місяців під ударами опинялися об’єкти генерації електроенергії, системи передавання, а також інфраструктура видобутку та зберігання газу.
Через нові руйнування “Укренерго” погіршило прогноз на зиму, однак просить не називати ситуацію катастрофічною. Головною причиною коригування прогнозів стало влучання російських ракет у теплову станцію, на роботу якої розраховували цієї зими.
Під час масованої атаки на початку тижня росіяни пошкодили майже три десятки підстанцій, деякі з яких зазнали критичних ушкоджень.
Головною ціллю ударів є Київ. Минулого тижня були атаковані всі ключові об’єкти електрогенерації столиці.
Паралельно росіяни обстрілюють систему передавання київського енерговузла, намагаючись вивести з ладу підстанції “Укренерго” довкола столиці. Колишня виконувачка обов’язків міністра енергетики Ольга Буславець зазначає, що ризики тривалих перебоїв зі світлом для Києва значно зросли.
«Особливе занепокоєння викликають наслідки атак для системи централізованого теплопостачання столиці, оскільки пошкодження ТЕЦ створює ризики не лише для виробництва електроенергії, а й для своєчасного запуску тепла в будинки та стабільного проходження опалювального сезону», — зазначає ексочільниця Міненерго.
Власну генерацію столиця втратила ще минулої зими, переважно під час січневих масованих ракетних обстрілів. У поєднанні з останніми атаками на київське енергокільце це спричиняє тривалі знеструмлення у столиці.
«Раніше щось сталося з підстанціями — погано, але внутрішня генерація підхоплювала. І через це не зупинявся метрополітен, ми не мали проблем з тиском води», — пояснює директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
З кінця минулого тижня відключення світла торкнулися практично всіх областей України. Однак інтенсивність графіків різниться, найменш відчутні вони в західних регіонах (крім прикордонних з Білоруссю).
Ситуація з енергопостачанням значно погіршилася на Рівненщині. Росія кілька днів масовано атакувала область дронами, керуючи ударними безпілотниками через ретранслятори на території Білорусі. Енергетики стикаються з серйозною проблемою: пошкоджені об’єкти відновлюються довго через ризики нових ударів. Росіяни намагаються поцілити й у ремонтні бригади, тому робота під час повітряної тривоги є надзвичайно небезпечною.
Перебої з водопостачанням не лише у столиці
Інтенсивність російських ударів завдає шкоди навіть тим містам, які найкраще готувалися до зими. Наприклад, через потужні обстріли у Вінниці протягом вихідних виникали перебої з водопостачанням. У місті падав тиск у трубах внаслідок знеструмлення високовольтної лінії.
Місцевий водоканал пояснив, що підприємство має резервні генератори, але повністю заживити обладнання неможливо, адже цілковитої альтернативи високовольтній лінії немає.
«Ми ніколи не казали, що на максимумі готові до суперскладної зими. Це ви нас із кимось плутаєте. Навпаки. З кінця 2022 року, коли почали отримувати генератори від міжнародних партнерів, ми чесно розповідали, що ці генератори можуть, а що ні. Щоб не плекати марних сподівань у людей. І повторювали разів сто на ефірах та у соцмережах, а також під час кожної зупинки станції, що в разі знеструмлення станції генератори не зроблять так, щоб миттєво у людей була вода з крана», — повідомляє пресслужба «Вінницяоблводоканалу».
За даними міської влади, каналізаційні станції та очисні споруди під час знеструмлень, утім, працюють на генераторах.
У «Вінницяоблводоканалі» також пояснили, чому не виникало проблем минулого опалювального сезону. Річ у тім, що минулого опалювального сезону через російські удари гостро бракувало електроенергії. Тож для бізнесу та населення запроваджували графіки, а водоканал живлення мав, оскільки це критична інфраструктура.
Цього року росіяни змінили тактику і б’ють по системах передавання – без струму залишається сам водоканал. Роботі системи водопостачання дуже шкодить і нестабільність напруги через російські удари.
З початку тижня графіки діють у більшості регіонів держави – з шостої ранку і до півночі.
Водночас жодних превентивних відключень не запроваджують. Графіки чи екстрені знеструмлення – це реакція на ситуацію в енергосистемі.
«Головне, що варто пам’ятати: енергетики не зацікавлені у відключеннях. Кількість розподіленої електроенергії – то їхній хліб: є товар – електроенергія, є робота для перевізника – обленерго. Їхнє завдання – забезпечувати розподіл електроенергії та відновлювати живлення. Але коли енергосистема потребує термінового зменшення навантаження, оператор розподілу має виконувати відповідні команди», — зазначили у пресслужбі компанії «Вінницяобленерго».
Водночас реальна тривалість відключення світла іноді може не збігатися з графіками, і є кілька причин цього.
По-перше, у мережі трапляються локальні аварії. Цю інформацію потрібно перевіряти на сайті постачальника електроенергії.
По-друге, ситуація в енергосистемі змінюється щохвилини, тому тривалість знеструмлення можуть коригувати.
По-третє, світло можуть подавати із запізненням до пів години. Йдеться про фізичне перемикання, коли бригади енергетиків вручну виконують певні роботи.
«У росіян зараз вистачає ресурсу атакувати окремі відносно невеликі міста. Умовний Луцьк: дві станції 110 кВ вилетіли – і все, місто без світла. А там ще й захист не сильно будували. На жаль, міста заходу і центру цього не виконали. У них і грошей, мабуть, не було. Ми ж пам’ятаємо, що в плани стійкості закладали 80 % державного фінансування і воно не надійшло», — розповідає Олександр Харченко.
Сонячні станції втрачають продуктивність, а ремонтна кампанія на АЕС на фініші
Енергосистема минулого тижня отримала додаткову потужність. Після планового ремонту до роботи повернувся ще один блок АЕС. Загалом їх у системі вже вісім, ще один – на плановому оновленні.
Президент Володимир Зеленський уже заявляв, що Путін скасував будь-які обмеження на удари по Україні. Росіяни не відмовилися від ідеї погасити українські атомні станції. Від початку осені вже було кілька таких спроб, коли Москва била по підстанціях довкола АЕС. Однак цієї зими Кремль може підняти ставки ще більше.
«Не факт, що вони не почнуть бити по майданчиках атомних електростанцій, принаймні по відкритих розподільних пристроях. Це та інфраструктура, що забезпечує видачу електроенергії», — пояснює співзасновник і директор з досліджень Аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.
Експерт додає, що наразі важко оцінити рівень захисту ВРП атомних станцій. За його спорудження відповідає “Енергоатом”. Перші тендери на будівництво оголосили ще восени 2024 року. У статті LB.ua йшлося про ці запізнілі кроки та ризики перед опалювальним сезоном.
«Є питання, чи вони завершили будівництво», — каже Роман Ніцович.
Виробництво електроенергії сонячними станціями поступово скорочується через сезонний фактор. Різке падіння в денні години також відбувається через дощову й похмуру погоду в західних регіонах.
З іншими видами генерації ситуація практично не змінилася. Теплові станції і ТЕЦ працюють на низькому рівні виробництва електроенергії через пошкодження. Їхній ремонт триває практично цілодобово.
Рівень води у Дніпрі та Дністрі досі дуже низький, тому ГЕС України також працюють на мінімальному рівні генерації. В «Укргідроенерго» повідомили, що відновлюють пошкоджені об’єкти, споруджують фізичний захист. Однак убезпечити всю інфраструктуру ГЕС від російських атак неможливо.
«Я не хочу давати надто оптимістичних прогнозів на зиму. Ми розуміємо всі ризики й готуємося до них щодня», — каже генеральний директор компанії Богдан Сухецький.
Україна також намагається розширити потужності імпорту. Однак ліміти на закупівлі електроенергії в ЄС збільшити не вдалося. Процес зіткнувся зі значними технічними проблемами, особливо з боку країн Євросоюзу. Утім, до зими енергетика окремих найпроблемніших регіонів України може покращитись.
«Очікується, що найближчим часом буде прийнята в експлуатацію нова лінія 400 кВ між Румунією та Молдовою, що значно підвищить надійність постачання як Молдови, так і півдня України», — пише фахівець у галузі енергетики Віктор Відзіговський.
Саме обмежена можливість передати електроенергію до дефіцитних областей поки що є найсерйознішою проблемою України. І що ближче до морозів, то більше росіяни намагатимуться загострити ситуацію.
«Київ готовий до зими на 80%». Де правда і де брехня в заявах влади про виконання плану стійкості столиці
І центральна, і місцева влада навперебій повідомляють про відсотки готовності до зими. Але ситуація в енергетиці вже довела важливий факт: ці звіти мало що гарантують.
Справжнім індикатором успішності є відповідь на одне запитання: скільки часу зможе автономно працювати критична інфраструктура міста, якщо воно втратить зовнішнє електроживлення?
«Росіяни зараз фокусують удари на заході. Вони хочуть пошкодити лінії електропередачі та підстанції, що передають електроенергію у центр і на схід. Тимчасово можуть досягати певних цілей, але довгостроково, думаю, ні. Аварійне обладнання є, його відновлюють», — каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Міста розпочинають опалювальний сезон: поки лише для соціальної сфери
Уряд розблокував фінансування регіональних планів стійкості. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Шмигаль. Він запевняє, що Кабмін виконує свої зобов’язання перед громадами.
Асоціація міст неодноразово закликала уряд прискоритися. Організація нагадує, що повноцінне фінансування зупинили ще на початку вересня, тобто країна вже змарнувала чимало часу.
19 жовтня Кабмін виділив на регіональні плани стійкості майже 4 млрд грн. Гроші поділили на дві частини: більша надійде в регіони субвенціями, решту передадуть Державному агентству відновлення.
Що цікаво: половину грошей виділили для однієї області. Мова про Дніпропетровщину, яка отримає майже 2 млрд грн. Значно менше перепало Києву – понад 490 млн. Загалом фінансування одержали ще 12 областей.
Громади розпочинають опалювальний сезон. Тепло поступово подають до закладів соціальної сфери: садочків, шкіл і лікарень. Опалювання житлових будинків, найімовірніше, відкладуть до 1 листопада.
Запасів газу на зиму достатньо: у підземних сховищах накопичили майже 16 млрд кубів, що вже на 20% більше за торішній показник. Закачування газу ще триває, попри дозвіл приватним видобувальникам продавати частину газу за кордон.
«З цим обсягом можемо пройти опалювальний сезон без імпорту. Проблема виникне, якщо буде дуже холодна погода й у пікові дні споживання зросте до 110 млн кубів на добу. Уявимо, що видобуток у нас на понад половину пошкоджений. Сховища пошкоджені й не можуть стільки видати. Відповідно, якусь частинку нам потрібно буде імпортувати. Саме для таких найгірших сценаріїв нам і потрібен буде імпорт», — пояснює аналітик ринку природного газу ExPro Consulting Михайло Свищо.
За лічені дні до початку опалювального сезону комунальна галузь зіткнулася зі ще одним викликом. Уряд знову почав змінювати правила бронювання. Кабінет Міністрів спочатку затвердив постанову, а потім на ходу взявся змінювати її (остаточної версії документа немає).
Тому достеменно невідомо, що саме можуть змінити. Раніше урядовці хотіли скоротити квоту бронювання для комунальників до 60%. Керівники найбільших теплокомуненерго й водоканалів закликали не робити цього. Там вважають, що такі дії уряду можуть мати критичні наслідки для роботи галузі взимку.
«Вакантні 40% виробничих посад. Милосердні донори передають генератор чи машину, але фундаментальних потреб це не закриває, обладнання потребує обслуговування. Немає людей — немає кому надавати послугу», — каже виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.
В урядових планах йшлося також і про скорочення 100% бронювання працівників енергетичних підприємств. Однак, схоже, у Кабміні від цієї ідеї також відмовилися. Прем’єр-міністр Сергій Шмигаль зазначив, що в урядовців «такої мети немає».
Дізнатися більше на: lb.ua