Фото: chinadaily.com.cn
У середу, 3 вересня, у столиці Китаю відбудеться грандіозний парад на честь 80-ї річниці «перемоги над японським вторгненням» — також відомої як Друга китайсько-японська війна — та 80-річчя завершення Другої світової, яку в країні іменують «Світовою антифашистською війною». Коротко про основне — хто братиме участь у події на площі Тяньаньмень і які технологічні новинки покажуть із власного арсеналу.
Стройові проходи та виступи
Це вже друга подібна масова подія після параду 2015 року. Раніше у Пекіні подібні заходи проводилися переважно до Дня заснування КНР 1 жовтня. Ініціаторами нинішнього свята виступили Комуністична партія Китаю та Центральний військовий комітет.
За планом, у церемонії візьмуть участь понад 10 тисяч військовиків Народно-визвольної армії, сотні одиниць наземної техніки, а також більше 100 літальних апаратів (серед них — винищувачі, бомбардувальники та безпілотники). Поділених на 45 груп учасників об’єднають у сухопутні, повітряні та морські блоки, до яких також увійдуть ветеранські колони, миротворці ООН та представники різних військових підрозділів. Загалом захід триватиме трохи більше години, під час якого, окрім демонстрації військової потуги, глядачі почують промову головного гостя — генерального секретаря ЦК КПК Сі Цзіньпіна. Керуватиме заходом прем’єр Лі Цян.
Після урочистого проходу планується масштабний держприйом із вечірнім культурним шоу, де підкреслять «об’єктивну оцінку» історичної ролі Китаю та СРСР у перемозі над фашизмом.
“Жіночі батальйони” будуть представлені на шоу нарівні з чоловічими. Фото: chinadaily.com.cn
Новітні зразки озброєння
Підготовчі заходи розпочалися ще у червні, а інтенсивні репетиції відбулися у серпні — як на площі Тяньаньмень, так і у спецтаборах поза містом. Тисячі людей, включно з нічними тренуваннями, відпрацьовували деталі: стройову ходьбу, рух техніки та авіаційні маневри.
На перших масштабних репетиціях 9-10 серпня було присутньо до 22 тисяч осіб. Увага приділялася точній координації, а військове обладнання транспортувалося під спеціальними покривалами. Для проведення заходу у Пекіні тимчасово обмежували рух транспорту та пересування мешканців. Свідки також спостерігали за гелікоптерами, які складали у повітрі цифру «80», серця та тріади з прапорами КПК та армії — що є відсиланням до події 2015 року.
Друга репетиція 16-17 серпня залучила вже 40 тисяч учасників. Незважаючи на спекотну погоду, було відпрацьовано повний хід церемонії: від парадного маршу до демонстрації сотень одиниць техніки, польотів винищувачів та презентації новинок озброєння. Окрім гіперзвукових протикорабельних ракет YJ-15, YJ-17, YJ-19, YJ-20 й підводних дронів Wing Loong UAV, очікується показ гірсько-морських танків (можливо, NG MBT) з підтримкою авіаносців, систем ППО та електронної зброї (близько 4 тис. одиниць). Також буде представлено новітню авіацію.
Хоча техніка була замаскована, її контури можна було розрізнити. Окрім військовиків, у заходах брали участь оркестранти, прапороносці та ветерани.
Ввечері 21 серпня відбулася заключна репетиція — для іноземних ЗМІ. Учасники тренували вітання на адресу Сі Цзіньпіна та синхронність дій.
Сі Цзіньпін скаже про мир і… силу своєї армії. Фото: chinadaily.com.cn
Історичні акценти та сучасність
Подібні заходи мають дві цілі: показати населенню здатність захищати країну й анонсувати військові інновації. Китайський парад не лише виконує ці завдання, а й додає до них пропагандистські, історичні та політичні мотиви.
Демонстрація має підкреслити модернізацію армії після реформ Сі Цзіньпіна. З 2015 року, коли відбувся попередній масштабний парад, збройні сили КНР трансформувалися з «не найсильніших у регіоні» у «головного конкурента США у низці сфер». Країна покаже власні розробки, які вже готові до застосування.
Разом із парадом просувається ідея ключової ролі Китаю у Другій світовій. Згідно з офіційною позицією, війна почалася у 1931 році з японського вторгнення, а головними переможцями стали КНР та СРСР, втративши від 20 до 35 млн жителів. Пекін звинувачує Захід у применшенні свого внеску та нав’язує власну історичну версію, одночасно демонструючи сучасні озброєння як доказ своєї позиції.
Паралельно Китай підкреслює себе як «гаранта світової стабільності», організувавши захід одразу після саміту ШОС (31 серпня – 1 вересня). Це має показати, що країна прагне миру, але готова до оборони. Нібито на противагу «непередбачуваній політиці США».
«КНР — це сила, здатна на трансформації, небачені десятиліттями», — цитували колись Сі Цзіньпіна, і це твердження отримає наочне втілення під час параду.
Відразу 80 бойових гелікоптерів у строю пролетять над Пекіном. Фото: стоп-кадр відео cctv1.cntv.cn
Реакція міжнародної спільноти
Більшість західних лідерів проігнорують захід — через присутність Путіна, актуальність української кризи та сприйняття параду як підтримки Росії. Спроби домогтися зниження рівня делегацій КНР відкинула.
Окрім президента РФ, очікується приїзд керівників Азербайджану, Білорусі, Індонезії, Ірану, Сербії, Туреччини, Лаосу, В’єтнаму, а також прем’єрів Вірменії, Камбоджі, Малайзії, Непалу, Пакистану, Словаччини. Можлива присутність представників М’янми та Південної Кореї. Лідери Індії та Філіппін, ймовірно, відсутні через напружені відносини з Пекіном.
Найрізкіша реакція — з боку Японії, яка закликала країни Азії та ЄС бойкотувати подію, назвавши її «антияпонською». Китай акцентує на агресивній історії 1931-1945 років, згадує Нанкінську різанину (спірна цифра у 300 тисяч жертв) та, на думку Токіо, спотворює факти, підсилюючи напруженість.
Інші держави відзначали річницю завершення війни скромніше: Європа — у травні, Японія 15 серпня обмежилася меморіальними подіями, США провели непомітний захід, а інші — дипломатичними зустрічами без парадної складової.
Источник: kp.ua