Геннадій Боголюбов – основний власник акцій страхового товариства Інгосстрах, що базується у Дніпрі
Вищий Судовий орган остаточно відхилив вимогу акціонера дніпровської страхової компанії “Інгосстрах” Олександра Іртюго щодо права оспорювати відкриття процедури банкрутства підприємства. Касаційну заяву пана Іртюго судді розглянули у письмовому форматі 27 квітня 2026 року. Результатом стала повна відмова: ухвала судової інстанції вищого рівня про припинення провадження залишилася незмінною. Водночас НАБУ та САП висувають звинувачення колишньому керівнику ПриватБанку Олександру Дубілету та його колишньому заступнику Володимиру Яценку у незаконному переведенні понад 136 мільйонів гривень з банку за допомогою компанії “Інгосстрах”.
Процес щодо банкрутства страхової компанії розпочався у червні 2025 року, коли Господарський суд Дніпропетровської області ініціював розгляд справи про банкрутство ПрАТ “Страхова компанія “Інгосстрах” за клопотанням ТОВ “Барельєф-Дніпро”. Кредитор заявив вимогу до страховика щодо основної суми боргу розміром 90 мільйонів гривень. Це випливає з постанови, оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Тоді ж суд встановив призупинення виконання вимог кредиторів та розпочав процедуру управління майном на період 170 днів.
Видання “Інформатор” раніше повідомляло, що причиною банкрутства стало придбання “Інгосстрахом” будівлі Англійського клубу (також відомої як Будинок офіцерів) у Дніпрі, розташованої на вулиці Воскресенській, 3. У 2025 році “Інгосстрах” придбав цю нерухомість у компанії “Барельєф-Дніпро” приблизно за 112 мільйонів гривень, оформивши її на себе через нотаріуса Віталія Вербу. Однак “Барельєф-Дніпро” не отримала 90 мільйонів гривень за цю власність. Саме це спричинило ініціювання процедури банкрутства “Інгосстраху”.
Хоча, як зауважує телеграм-канал “Нерухомість ІНФО”, до цього “Барельєф-Дніпро” та інша компанія, у якої вона згодом викупила частину будівлі, заплатили за “Англійський клуб” на аукціонах лише близько 13 мільйонів гривень. Відтак виникає питання щодо доцільності викупу цієї нерухомості “Інгосстрахом” за ціну, що в 9 разів перевищує попередню вартість – 112 мільйонів гривень. Особливо враховуючи, що ще у 2023 році НБУ анулював у “Інгосстрах” ліцензію на здійснення страхової діяльності. Це дає підстави припускати (хоча й не стверджувати), що процедура банкрутства була запланована заздалегідь.
Будівля “Англійського клубу” у Дніпрі. Фото з місцевих медіа
Олександр Іртюго, який володіє 6 912 599 акціями компанії, що становить 7,8552% від статутного капіталу, подав апеляційну скаргу. Він стверджував, що суд першої інстанції помилково розпочав провадження про банкрутство та не врахував докази наявності суперечки щодо права. Центральний апеляційний господарський суд у січні 2026 року припинив це провадження, оскільки ухвала про відкриття банкрутства не стосувалася безпосередньо прав чи інтересів заявника, а статус акціонера сам по собі не надає права оскаржувати такі рішення.
Верховний Суд підтримав цей висновок. Колегія суддів під головуванням Володимира Погребняка, до складу якої увійшли Олег Васьковський та Костянтин Огороднік, зазначила: початок провадження у справі про банкрутство може впливати на невизначену кількість осіб — акціонерів, контрагентів, банків, — але це не слугує підставою для оскарження всупереч Кодексу України з процедур банкрутства. Для отримання права голосу у справі, акціонери боржника повинні спочатку обрати уповноважену особу на загальних зборах, і лише після цього ця особа отримує процесуальний статус учасника провадження.
Причини, через які “Інгосстрах” опинився у центрі скандалу з ПриватБанком
Страховик є учасником справи щодо виведення фінансових ресурсів з банку. Згідно з даними НАБУ, у грудні 2016 року — за день до визнання ПриватБанку неплатоспроможним — посадові особи банку, які перебувають під слідством, на підставі сфальсифікованих документів здійснили виплату цій компанії 136,89 мільйонів гривень. У справі фігурують колишній голова правління Олександр Дубілет, його заступник Володимир Яценко та колишня очільниця одного з департаментів Олена Бичихіна, яка водночас обіймала посаду першого заступника голови правління “Інгосстраху”.
Колишній голова правління ПриватБанку Олександр Дубілет
У серпні 2021 року “Інгосстрах” несподівано повернув ці майже 137 мільйонів гривень ПриватБанку без пояснення причин. Проте кримінальна справа не завершується так просто. На думку слідства, це було зроблено з метою приховування факту злочину.
Нацбанк визнав “Інгосстрах” афілійованим з попередніми власниками ПриватБанку. За даними слідчих органів, фактичними співвласниками страховика були Олександр Дубілет, Володимир Яценко, Людмила Шмальченко та інші працівники банку. Однак вони оформили свої частки на третіх осіб. Колишній співвласник ПриватБанку, мільярдер з Дніпра Геннадій Боголюбов володіє найбільшою часткою – 31,4% у страховій компанії “Інгосстрах”, як зазначено в реєстрі.
Наразі один із акціонерів цього страховика — Іртюго — намагався процесуально заблокувати банкрутство компанії, проте суди всіх трьох інстанцій йому відмовили. Деякі медіа навіть називають Іртюго довіреною особою Боголюбова, хоча достовірних підтверджень цьому немає.
Справа ПриватБанку — досі перебуває на розгляді у судових інстанціях
Страховик став одним з інструментів для масштабного виведення коштів з ПриватБанку. Визнання “Інгосстраху” банкрутом у Дніпрі виглядає як логічне завершення для структури, через яку, на думку слідства, було виведено сотні мільйонів. Паралельно тривають кримінальні провадження щодо безпосередніх учасників схеми. Загалом кримінальне провадження не припинено.
Олександр Дубілет є підозрюваним у двох великих справах — щодо розтрати 8,4 мільярда гривень та 9,2 мільярда гривень (де підозрюваним також є Ігор Коломойський). Нещодавно суд частково звільнив колишнього очільника ПриватБанку від відповідальності у справі про розкрадання 8,4 мільярда гривень з банку. Окрім того, Офіс Генерального прокурора розпочав вивчення матеріалів справи Високого суду Лондона, згідно з якими колишній топменеджмент ПриватБанку (включно з Олександром Дубілетом, його заступниками Володимиром Яценком та Тимуром Новіковим) сприяв виведенню коштів Коломойським та Боголюбовим з банку шляхом надання фіктивних кредитів на суму майже 2 мільярди доларів, які згодом не були повернуті до банку.