Казахстан не буде стягувати 1,4 мільярда доларів із Газпрому на користь Нафтогазу
Ще одну можливість для стягнення боргу з “Газпрому” з боку “Нафтогазу” було закрито на рівні 1,4 мільярда доларів у казахстанській юрисдикції. Суд першої інстанції Міжнародного фінансового центру “Астана” (МФЦА) 7 липня 2026 року скасував власне рішення, винесене два місяці тому. Цим рішенням передбачалося примусове виконання арбітражного вердикту “Газпрому” на території Казахстану. Підставою для цього стало те, що МФЦА не має компетенції для розгляду такої справи.
15 травня 2026 року суддя Ендрю Спінк задовольнив позов “Нафтогазу” щодо визнання та примусового виконання рішення Міжнародної торговельної палати (ICC), ухваленого у Швейцарії. Однак, як зазначає Forbes Kazakhstan, 7 липня суддя Лорд Фолкс переглянув справу та дійшов прямо протилежного висновку. У фінальному рішенні, опублікованому на сайті суду, Лорд Фолкс констатував відсутність юрисдикції для визнання та виконання арбітражного вердикту ICC, скасувавши наказ свого попередника.
Ключовим моментом стало тлумачення положень Конституційного закону про МФЦА, зокрема статей 13 та 14, що визначають межі судової юрисдикції. Лорд Фолкс наголосив, що юрисдикція суду є виключною та суворо обмеженою переліком категорій спорів, чітко визначених законом. Суд встановив, що даний спір не належить до цих категорій, а положення про визнання арбітражних рішень переважно стосуються рішень арбітражного центру самого МФЦА. Також варто зазначити, що первинне рішення судді Спінка було ухвалено без участі та попередження “Газпрому”, тоді як під час повторного розгляду були вислухані аргументи обох сторін.
Отже, суд визнав свою некомпетентність у виконанні рішення ICC, яке було ухвалене поза межами Казахстану та поза арбітражною системою МФЦА.
Передумови казахстанського провадження
Суперечка між “Нафтогазом” та “Газпромом” має давню історію. У 2009 році НАК “Нафтогаз України” та ВАТ “Газпром” уклали два довгострокові контракти: договір купівлі-продажу природного газу та договір про його транзит територією України. За рішеннями Стокгольмського арбітражу 2017-2018 років, вимоги української сторони були частково задоволені, а “Газпром” зобов’язали виплатити “Нафтогазу України” 2,56 мільярда доларів після взаємного заліку вимог.
У травні 2022 року через дії російських окупаційних сил транзит газу через точку входу “Сохранівка” став неможливим. “Нафтогаз” продовжив надавати передбачені угодою послуги транзиту через пункт входу “Суджа”. Однак “Газпром” відмовився повністю сплачувати за транспортування газу, порушивши договірні зобов’язання.
У вересні 2022 року “Нафтогаз” ініціював арбітражне провадження у Швейцарії згідно з Регламентом Міжнародної торговельної палати (ICC). У червні 2025 року арбітражний трибунал визнав “Газпром” повністю відповідальним та зобов’язав його сплатити заборгованість за транзит, відсотки та арбітражні витрати. Оскільки “Газпром” відмовився платити добровільно, “Нафтогаз” розпочав міжнародну кампанію з розшуку активів у різних юрисдикціях.
Наслідки рішення МФЦА для позиції “Нафтогазу”
Скасування дозволу в Казахстані не означає анулювання самого арбітражного рішення ICC, борг “Газпрому” юридично залишається в силі. Однак втрата ще однієї юрисдикції ускладнює пошук активів боржника. Кожний закритий майданчик звужує простір для маневру в міжнародній кампанії з повернення коштів.
Водночас рішення МФЦА містить важливий прецедентний сигнал: казахстанські суди тлумачать власну юрисдикцію вузько і не готові автоматично виконувати іноземні арбітражні рішення. Це відповідає позиції, яку раніше відстоювало Міністерство юстиції Казахстану, заявляючи, що держава не має відношення до спору між двома іноземними компаніями.
Хронологія газового спору між Україною та Росією
Після початку повномасштабної війни у травні 2022 року транзит через газовимірювальну станцію “Сохранівка” став неможливим через окупацію території. Водночас “Нафтогаз” продовжив надавати послуги транзиту через пункт входу “Суджа”. Однак “Газпром” почав частково не оплачувати послуги транзиту, що стало причиною позову.
Станом на 2025 рік суди наклали арешт на російські активи у Фінляндії, Франції, Австрії та ще одній юрисдикції. Паралельно “Нафтогаз” виконує інше арбітражне рішення: компанія продовжує процес примусового виконання рішення щодо компенсації в розмірі 5 мільярдів доларів за незаконну експропріацію активів у Криму у 2014 році. Процес примусового виконання триває на різних етапах у десяти юрисдикціях.