КП «Дніпроводоканал» сплатить штраф від Антимонопольного комітету
Конкурентний комітет України наклав штраф на КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міськради у розмірі понад 5 мільйонів гривень за зловживання домінуючим становищем. Однак, конкретні причини порушень офіційно не розголошуються. Практика АМКУ щодо виявлення зловживань монополістів у ціноутворенні стає все більш поширеною. Постанова тимчасової адміністративної колегії від 16 червня цього року засекречена через воєнний стан. Більша частина документа позначена як “Інформація, доступ до якої обмежено”.
Редакція «Інформатора» звернулася до АМКУ із запитом щодо деталей рішення. Відповідь, підписана заступником Голови Комітету Максимом Сандигою, виявилася зразком бюрократичної відповіді: повідомили, що більше розкривати інформацію неможливо. Антимонопольний комітет послався на частину четверту статті 9 Закону «Про критичну інфраструктуру», пункт 3: водопостачання та водовідведення відносяться до об’єктів критичної інфраструктури, тому розголошення відомостей про їхню діяльність обмежене. Лист завершується фразою: «Надання більш розгорнутої відповіді суперечитиме чинному законодавству».
Як зазначив заступник Голови Антимонопольного комітету Максим Сандига:
«Розкриття інформації за результатами розгляду справ та рішень тимчасової адміністративної колегії Комітету в умовах воєнного стану відбувається у спеціальному режимі, що виключає публічне розголошення відомостей щодо діяльності об’єктів критичної інфраструктури».
Більше того, після того, як чимало міських ЗМІ та Telegram-каналів Дніпра поширили новину про штраф АМКУ для КП «Дніпроводоканал», на сайті самого Антимонопольного комітету вирішили приховати назву підприємства, яке отримало штраф, просто засекретивши її. Це виглядає так:
Назва «Дніпроводоканал» згодом була видалена цензурою
Все ж таки вдалося отримати певне уявлення про суть справи з тієї частини рішення, яку АМКУ не засекретив – вона доступна у 35-сторінковому документі. Підприємство з 1 січня 2022 року встановлювало необґрунтовану абонплату для споживачів, які мають індивідуальні угоди – тобто для звичайних мешканців міста. Ринок, де це відбувалося, офіційно класифікується як «Інформація, доступ до якої обмежено». Конкурентів на ньому не було, адже вони також є «інформацією, доступ до якої обмежено».
У невизначеному документі від АМКУ ніхто не повинен дізнатися правди!
Що приховується за грифом секретності
З відповіді АМКУ та незасекреченої частини рішення вдалося скласти наступну картину. До розрахунку абонплати підприємство «Дніпроводоканал» роками включало статті витрат, які не стосуються фактичного обслуговування абонентів:
- Прибуток у розмірі 2% від собівартості (хоча абонплата є відшкодуванням витрат, а не тарифом),
- Відрахування профспілковому комітету у розмірі 1,5% від фонду заробітної плати (причому під час воєнного стану такий обов’язок призупинено законом),
- Планові витрати на лічильники та обслуговування вузлів обліку – витрачалися значно менше, ніж планувалося, проте жодних перерахунків не було.
Загальна сума визнаних необґрунтованими витрат склала понад 41 мільйон гривень без ПДВ за чотири роки. Штраф при цьому – 5 084 394 гривні. Підприємству було наказано припинити порушення та усунути наслідки протягом чотирьох місяців.
Цікаво, що справа тривала понад рік. Відділення АМКУ надсилало запити підприємству, підприємство заперечувало висновки, наполягаючи: включення прибутку до абонплати «законодавчо не заборонено», а профспілкові відрахування – «обов’язок роботодавця». Колегія відхилила кожен із цих аргументів.
Втім, усі назви – підприємства, міста, ринку та інші ключові деталі – у публічній версії документа замінено на «Інформація, доступ до якої обмежено». Технічно, перед нами рішення ні про що, ухвалене ніким, стосовно нікого. Однак, відомо, що тимчасову адміністративну колегію АМКУ, яка вирішила накласти штраф на водоканал, очолює Денис Клюшников.
Абонплата за воду в Дніпрі – контекст для споживача
Ця справа безпосередньо стосується фінансів мешканців Дніпра. Закон чітко визначає: до абонплати можна включати лише витрати, які безпосередньо пов’язані з обслуговуванням договорів та вузлів обліку. Те, що необґрунтовані нарахування роками залишалися непоміченими – прямий наслідок природної монополії: споживач не може «обрати іншого постачальника води», тому будь-які розрахункові неточності лягають на нього автоматично. Тепер підприємство зобов’язане це виправити.
Водночас, ситуацію підкреслює загальний контекст: на тлі штрафу за завищену абонплату, «Дніпроводоканал» з 1 липня цього року отримав значно вищі тарифи на сам кубометр води – за рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради. Тарифи на воду в Дніпрі з 1 липня зросли майже втричі – з 31,36 грн/куб. м до 81,92 грн/куб. м. Отже, мешканці Дніпра одночасно дізнаються, що їх роками обманювали з абонплатою, і платять за воду майже втричі більше. Хтось у цій ситуації, ймовірно, поставив би підпис “Інформація, доступ до якої обмежено”.
Штраф за монополію: що варто знати
Дослідження та розслідування щодо «Дніпроводоканалу» проводило Південно-східне міжобласне територіальне відділення АМКУ. Підприємство визнано таким, що зловживало своїм монопольним становищем на ринку водопостачання та водовідведення. За висновком комітету, такі дії були б неможливими за умов реальної конкуренції на ринку.
Водночас, питання абонплати в Дніпрі має власну болісну хроніку. Абонплата за воду в Дніпрі підвищувалася вже третій рік поспіль «заднім числом» – без попередження, з публікацією нових тарифів постфактум. Нарахування фіксовані незалежно від обсягу споживання: платиш щомісяця, навіть якщо водою взагалі не користувався.