Планшет Lenovo Idea Tab TB336FU
Керівниця поштового відділення №7 АТ “Укрпошта” в Ізмаїлі Одеської області привласнила планшет клієнта під час доставки пошти. Схожий випадок, коли суд призначає покарання за крадіжку в умовах воєнного стану з випробувальним терміном, трапляється і в інших областях. Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області визнав жінку винною за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначив п’ять років позбавлення волі з випробуванням. Вирок винесено 1 червня 2026 року.
Планшет Lenovo Idea Tab TB336FU
Кримінальне провадження було розпочато 9 квітня 2026 року – наступного дня після інциденту. Згідно з матеріалами справи з Єдиного державного реєстру судових рішень, 8 квітня 2026 року, приблизно між 13:05 та 13:20, жінка здійснювала доставку пошти за адресою вулиця Ізмаїльська, 5/2, у місті Ізмаїлі. Маючи безперешкодний доступ до під’їзду та переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, вона викрала планшет Lenovo Idea Tab TB336FU темного сірого кольору. Вартість пристрою становила 7 745 гривень 40 копійок.
Під час судового засідання обвинувачена свою вину визнала повністю та висловила щире каяття. Потерпіла особа на засідання не з’явилася, проте подала клопотання про розгляд справи за її відсутності. Суд дійшов висновку про підтвердження факту злочину та погодився з кваліфікацією дій як таємного викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, згідно з ч. 4 ст. 185 КК України.
Резолютивна частина вироку містить наступні рішення:
- призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі;
- на підставі ст. 75 КК України засуджену звільнено від відбування покарання з випробуванням – іспитовий строк 1 рік;
- іспитовий строк обчислюється з 1 червня 2026 року – дня оголошення вироку;
- стягнуто витрати на проведення судової товарознавчої експертизи – 1 337 гривень 10 копійок;
- планшет має бути повернутий потерпілому.
Що зобов’язана виконувати засуджена протягом іспитового строку
Суд поклав на засуджену три зобов’язання відповідно до ст. 76 КК України:
- періодично з’являтися для реєстрації до відповідного органу пробації;
- інформувати орган пробації про будь-які зміни місця проживання, роботи чи навчання;
- не залишати територію України без отримання дозволу від органу пробації.
У випадку невиконання цих зобов’язань засудженою або систематичного вчинення нею адміністративних правопорушень, суд може ухвалити рішення про направлення її для реального відбування п’ятирічного терміну ув’язнення. До моменту набрання вироком законної сили застосовувався запобіжний захід – домашній арешт у нічний час (з 21:00 до 07:00), який був введений з 20 квітня 2026 року.
При призначенні мінімального покарання суд врахував наступні фактори:
- щире каяття як єдину обставину, що пом’якшує вину;
- відсутність обтяжуючих обставин, зазначених у обвинувальному акті;
- середній рівень ризику рецидиву та суспільної небезпеки, згідно з висновком досудової доповіді;
- відсутність судимостей, медичних протипоказань та інвалідності.
Як воєнний стан вплинув на покарання за крадіжки в Україні
3 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон №2117-IX, що вніс зміни до Кримінального кодексу. Цим законом встановлено, що крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану, карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років. Раніше проста крадіжка розглядалася як кримінальний проступок і передбачала значно м’якші санкції.
У переважній більшості випадків суди призначають мінімальний п’ятирічний термін позбавлення волі та звільняють засуджених від його відбування з випробуванням. Ізмаїльська справа відповідає цій тенденції: мінімальна санкція та однорічний іспитовий строк. Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів від дня його проголошення.
Судова практика щодо крадіжок під час воєнного стану
В Івано-Франківській області суд визнав чоловіка винним у крадіжці, скоєній в умовах воєнного стану, та призначив йому 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на три роки. Підстави для звільнення від відбування покарання з випробуванням суди оцінюють індивідуально, беручи до уваги особу підсудного, його щире каяття та ймовірність скоєння повторних правопорушень.
Питання кваліфікації злочину залишається предметом дискусій. Захист у подібних справах часто наполягає на неправильному застосуванні ч. 4 ст. 185 КК України через відсутність прямого зв’язку між воєнним станом та самим правопорушенням. Суди, у свою чергу, виходять з того, що крадіжка в умовах воєнного стану – це крадіжка, вчинена в період його дії, а не обов’язково з його використанням.