Голова держави Володимир Зеленський призначив генерал-майора Євгена Хмару виконуючим обов’язки міністра оборони. Така кадрова зміна є незвичною для української практики останніх років і потребує оцінки з огляду на професійні досягнення, а не на перші емоційні відгуки. Таку думку висловив політолог, учасник російсько-українського конфлікту та керівник Центру підготовки операторів БПЛА «Крук» Віктор Таран.
ВІДЕО ДНЯ
«Обов’язки керівника Міноборони тепер виконуватиме професійний військовий та спецпризначенець, який має багаторічний досвід служби в Центрі спеціальних операцій «А» СБУ. Раніше Хмара очолював цей підрозділ, а також виконував функції голови СБУ. Військовий (не політичний) напрямок СБУ, роботу якого він координував, стабільно входить до трійки найефективніших у Силах оборони. Його підрозділ за допомогою безпілотників знищив російської техніки на суму понад п’ять з половиною мільярдів доларів. Це саме той профіль – технологічні ударні операції, на якому, за словами президента, тепер має зосередитися оборона країни», — зауважив Таран.
За словами Тарана, наразі Міністерство оборони має перейти від моделі адміністративного управління до моделі забезпечення бойової ефективності.
«Хмара є представником силових структур, а не політичного світу. Про нього мало інформації в публічному просторі, оскільки його служба проходила у закритих структурах. Для посади міністра оборони під час війни це можна розглядати як перевагу, адже мова йде про управлінця з реальним бойовим досвідом, а не про фігуру, пов’язану зі старими схемами впливу та публічної гри на підвищення впливу», — додав Таран.
РЕКЛАМА
На його думку, поточний етап війни вимагає не стільки ефективного адміністратора, скільки лідера з практичним військовим досвідом, здатного швидко адаптувати оборонну систему до нових викликів.
«Досвід управління людьми у бойовій структурі не гарантує автоматичного вміння керувати оборонним бюджетом, закупівлями, логістикою, а також складною взаємодією з парламентом та міжнародними партнерами. Через закритість його попередньої діяльності майже відсутній публічний слід рішень, за якими можна було б оцінити його як управлінця. Це ускладнює громадський контроль над новопризначеною особою. Перехід з силового блоку СБУ одразу до силового блоку оборони можна трактувати як подальшу централізацію силових структур. Невизначеності додає й той факт, що наразі йдеться лише про виконання обов’язків, адже для повноцінного призначення потрібна згода Верховної Ради. Таким чином, політичні торги навколо кандидатури ще попереду», — зазначає Таран.
Він додав, що Зеленський поставив «дуже чітку і високу планку очікувань: результативність у далекобійних операціях та контроль внутрішньої ситуації в силових структурах». Тому запитуватимуть з нового міністра так само конкретно, не допускаючи розпливчастої риторики.
РЕКЛАМА
«Проблема полягає в тому, що замість аналізу перших кроків нового керівника міністерства ми поки спостерігаємо переважно емоційну реакцію, яка формується ще до того, як людина встигла щось зробити на посаді. Це створює небезпечний прецедент, коли оцінка кадрового рішення залежить не від професійних якостей призначеного, а від того, наскільки гучно лунає критика в перші дні після оголошення. Якщо держава робить ставку на профільний військовий досвід замість політичної лояльності, це варто оцінювати за результатами, а не за швидкістю інформаційної реакції на саме призначення. Інакше кадрові рішення й надалі ухвалюватимуться під тиском моменту, а не за критеріями професійності та відповідальності», — підсумував Таран.
Як інформували ФАКТИ, після звільнення з посади голови Міноборони Михайло Федоров провів брифінг щодо підсумків своєї роботи у відомстві та зробив низку вагомих заяв.