“>
Фото: https://bank.gov.ua
Національний банк України (НБУ) під час здійснення нагляду виявив операції резидентських компаній, які можуть вказувати на застосування схем “скруток” та “зустрічних потоків”. У зв’язку з цим, регулятор порекомендував банкам враховувати відповідні індикатори при перевірці клієнтів та їхніх транзакцій, про що йдеться у листі центрального банку до банківських установ та асоціацій.
Зазначено, що подібні схеми використовуються з метою уникнення сплати податків та/або з метою легалізації (відмивання) доходів, здобутих злочинним шляхом (ВК), фінансування терористичної діяльності (ФТ) чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення (ФРЗМЗ).
Продукція, що імпортується, може збуватися через розгалужену мережу оптових і роздрібних продавців, які оперують значними обсягами неоприбуткованої готівки. Водночас, у документах, що супроводжують її рух ланцюжком пов’язаних компаній, відбувається підміна одного виду продукції іншим. У підсумку, компанії можуть штучно зменшувати свої податкові зобов’язання або незаконно отримувати відшкодування ПДВ із державного бюджету.
До подібних операцій переважно залучаються новостворені компанії або підприємства, які протягом тривалого часу фактично не вели жодної діяльності та можуть мати ознаки фірм-оболонок.
Серед індикаторів підвищеного ризику регулятор виділив невелику кількість співробітників та скромний статутний капітал, відсутність необхідних активів для заявленої діяльності, часті зміни керівництва, власників, юридичних адрес та напрямків діяльності, а також багатомільйонні обсяги операцій за наявності мінімальних або відсутніх задекларованих доходів.
Про підвищену ризиковість компаній також може свідчити необґрунтоване використання кількома компаніями спільних IP-адрес, телефонних номерів, електронних поштових скриньок, бухгалтерських послуг або представників, а також взаємодія з великою кількістю новостворених контрагентів.
Стосовно новостворених імпортерів, регулятор радив приділяти увагу переказам багатомільйонних сум нерезидентам за вже ввезені товари без попередньої оплати, відсутності документів, що підтверджують їх транспортування, зберігання та фактичний рух продукції, а також невідповідності отриманих надходжень заявленим видам діяльності компанії.
Індикаторами використання подібних схем можуть бути відсутність або незначний обсяг типових для бізнесу платежів за оренду, комунальні послуги, заробітну плату та податки, а також транзитний характер руху коштів, коли майже всі надходження протягом кількох днів спрямовуються на оплату товарів за зовнішньоекономічними контрактами.
Нацбанк також радить звертати увагу на випадки, коли імпортери залучають іноземну валюту за рахунок значних кредитних коштів або позик від фінансових компаній, умови такого фінансування є економічно невиправданими, а погашення заборгованості відсутнє або відбувається в мізерних обсягах.
Окремими ознаками удаваної діяльності НБУ назвав договори, укладені до моменту створення компанії, зазначення в них банківських реквізитів, відкритих пізніше за дату договору, та підписання контракту керівником, який на той час ще не був призначений.
Банкам рекомендовано перед встановленням ділових відносин з імпортером та під час його обслуговування з’ясовувати, як і кому він реалізує товар, чи має торговельний майданчик або онлайн-магазин, складські приміщення та інші ресурси для здійснення заявленої діяльності.
У разі виявлення ризикових індикаторів, банк повинен бути готовий надати обґрунтування щодо застосованих або незастосованих ним заходів стосовно клієнта та його операцій. При цьому, центральний банк братиме до уваги заходи, вжиті банками, під час здійснення нагляду.
Як було повідомлено раніше, у січні 2026 року НБУ закликав банки не обмежуватися формальним підходом до виявлення ознак компаній-оболонок. Регулятор рекомендував у випадку виявлення хоча б одного критерію ризику проводити комплексний аналіз документів та інформації про господарську діяльність клієнта, зокрема даних про виплату заробітної плати, сплату податків, оренди, комунальних та транспортних послуг.
Крім того, банкам радили встановлювати для новостворених та ризикових компаній ліміти на певні послуги, щоб запобігти проведенню значних операцій без належного обґрунтування одразу після відкриття рахунку, та вдосконалювати автоматизовані системи виявлення підозрілих транзакцій.