class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>
У березні Національний банк України був сфокусований на подальшому зближенні банківського регулювання до стандартів Європейського Союзу.
Хоча протягом місяця було видано 13 нормативних актів, ключові рішення стосувалися головним чином капітальних резервів, банківського контролю та оновлених підходів до оцінки кредитних ризиків.
Це зазначено у публікації Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.
Однією з найбільш значущих інновацій стала постанова Правління НБУ №23 від 4 березня 2026 року, яка передбачає, що з 1 січня 2027 року банки та банківські об’єднання муситимуть дотримуватися вимог щодо формування буфера збереження капіталу та буфера системної значущості. Буфер збереження капіталу становитиме 2,5% для всіх банків, а буфер системної значущості варіюватиметься від 1% до 2% залежно від категорії банку.
Одночасно із запровадженням буферів НБУ скасовує необхідність у підвищених значеннях нормативів капіталу. Таким чином, з початку 2027 року мінімальні показники достатності капіталу відповідатимуть європейським нормам: 8% — для нормативу достатності регулятивного капіталу, 6% — для капіталу першого рівня та 4,5% — для основного капіталу першого рівня.
“Для ринку це означає поступову інтеграцію у спільний регуляторний простір з ЄС”, — зазначила керівниця аналітичного департаменту “Фінансового пульсу” Діляра Мустафаєва.
Ще одним важливим рішенням стала постанова №27, якою НБУ затвердив зміни до Положення про здійснення безвиїзного банківського нагляду. Нові правила встановлюють порядок введення обмежень щодо діяльності банку у випадку погіршення його фінансового стану, а також надають можливість негайного реагування без попереднього заслуховування банку, якщо виникає безпосередня загроза інтересам вкладників і кредиторів.
Окремо регулятор посилив контроль за впровадженням нових банківських продуктів. Зокрема, банки будуть зобов’язані інформувати НБУ про запуск нових продуктів або суттєві зміни до існуючих, якщо вони можуть значно вплинути на діяльність установи.
“На практиці це означає посилення запобіжного нагляду. Регулятор прагне отримати більше інструментів для раннього реагування на потенційні ризики — як у фінансовому стані банків, так і в нових продуктах, які вони виводять на ринок. Це узгоджується з європейською логікою: не лише фіксувати проблему, а й намагатися запобігти їй на ранній стадії”, — пояснила Діляра Мустафаєва.
Також у березні НБУ постановою №28 від 21 березня 2026 року вніс коригування до низки нормативних актів, що регламентують порядок розрахунку регулятивного капіталу, діяльність банків та зважені за кредитним ризиком експозиції. Значна частина цих змін стосується врахування кредитного рейтингу гарантій під час визначення обсягу забезпечення у вигляді гарантії або резервного акредитива, що береться до уваги при розрахунку нормативу кредитного ризику Н7.
За словами експертки, цей блок змін є особливо важливим для гармонізації українських правил із вимогами європейського Регламенту CRR.
“Чим більше українське банківське законодавство синхронізуватиметься з підходами ЄС до оцінки ризиків, тим легше буде банківській системі адаптуватися до майбутніх інтеграційних процесів. Це важливо не лише з погляду формального виконання вимог, а й для підвищення якості управління ризиками в самих банках”, — наголосила Діляра Мустафаєва.
Окрім євроінтеграційного блоку, у березні Нацбанк ухвалив ще низку вагомих рішень. Постановою №24 на період воєнного стану було встановлено додаткові вимоги до банків, які мають бути виконані для отримання дозволу на придбання акцій, часток або паїв юридичної особи.
Постановою №25 регулятор оновив правила реєстрації колекторських компаній: удосконалив процедури реєстрації, уточнив вимоги до ділової репутації керівників та власників і оптимізував порядок подання документів.
Також були внесені зміни до Порядку приєднання абонентів до Системи BankID. Вони передбачають посилення вимог до прозорості обробки персональних даних, оновлення технічних і методологічних стандартів взаємодії абонентів, а також уточнення процедури виходу із системи.
Окремою постановою №29 НБУ продовжив перехідний період для подання звітності про активні операції фінансовими компаніями та кредитними спілками до кінця 2026 року. Крім того, було збільшено строки подання звітності та запроваджено нову процедуру для установ, які не здійснюють операцій, що підлягають звітуванню.
“Березень не був рекордним за кількістю нормативних змін, однак НБУ продовжує формувати регуляторне середовище, в якому українські банки дедалі більше працюватимуть за правилами, наближеними до стандартів ЄС. І це один із важливих сигналів для всього фінансового ринку”, — підсумувала Діляра Мустафаєва.
Довідка:
Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» була створена 2 березня 2015 року з метою об’єднання зусиль учасників і експертів фінансового ринку України для його розвитку і вдосконалення.
Цілі, реалізації яких сприятиме діяльність Центру:
- Поліпшення якості нормативної бази, що регулює діяльність фінансового ринку, усунення регуляторних перешкод, що заважають його повноцінному розвитку
- Підвищення прозорості діяльності фінансових установ
- Розвиток нових ринкових інструментів і механізмів функціонування, в тому числі шляхом впровадження кращого міжнародного досвіду
- Підвищення фінансової обізнаності населення
- Сприяння реалізації економічних реформ, в тому числі через фінансову децентралізацію
- Сприяння розвитку підприємництва тощо.
Дата: 07.04.2026 Джерело: Фінансовий пульс