Шахрайські кол-центри, відомі як «офіси», функціонують в Україні вже багато років. Однак від початку повномасштабного вторгнення вони переживають справжній бум. Нині «офіси» відкрито працюють у кожному обласному центрі, виманюючи кошти не лише в українців, а й у громадян США та Австралії.
Ми проаналізували звіт Глобальної ініціативи проти транснаціональної організованої злочинності (GI-TOC) щодо діяльності шахрайських кол-центрів в Україні та представляємо основні висновки дослідження.
Масштаби індустрії
Хоча, як зазначають у GI-TOC, точну оцінку обсягу «індустрії офісів» зробити складно, за їхніми даними, майже 60 тисяч українців працюють у шахрайських кол-центрах, при цьому дві третини з них задіяні у сфері банківських махінацій.
GI-TOC оцінює щомісячний оборот «офісів» в 1 мільярд доларів. Більшу частину прибутку отримують керівники шахрайських кол-центрів. Незважаючи на обіцянки високих заробітків, виконавці схем одержують значно менше.
Оборот «офісів» — 1 мільярд доларів щомісяця
Хоча «офіси» відомі своєю технологічністю та здатністю швидко адаптувати схеми для виживання, їхня ієрархічна структура подібна до «традиційних» кримінальних організацій. За даними GI-TOC, більшість шахрайських кол-центрів контролюють лише три кримінальні групи.
Дві з них — це дніпровська «Дев’ятки» та російський «Хімпром». Ці організації, відомі ще з 1990-х років, переорієнтувалися з традиційних шахрайських схем та кримінальної діяльності на «офіси». Дніпровський кримінальний авторитет Лаша Сван тісно пов’язаний із місцевими шахрайськими кол-центрами. Сван є партнером Сергія «Умки» Олійника, який, у свою чергу, пов’язаний із впливовим дніпровським бізнесменом Олександром «Наріком» Петровським.
За словами колишньої працівниці дніпровського «офісу», одна з найвпливовіших місцевих кримінальних організацій, «Дев’ятки», має найжорсткішу систему управління «офісами». Жорстокість організації настільки висока, що працівників можуть «відвезти до лісу». Якщо співробітник «Дев’яток» назавжди покидає «офіс», він позбавляється права працювати на інші угруповання.
Можуть відвезти «до лісу» деяких працівників
Дніпровські «Дев’ятки» забезпечували функціонування найбільшого шахрайського центру в місті до його ліквідації в 2024 році.
Інша відома кримінальна організація, «Хімпром», займається «офісами» та спеціалізується на нелегальному продажі синтетичних наркотиків. Створена в російському сегменті даркнету в 2014 році, згодом вона почала діяти і в Україні. Спочатку «Хімпром» створив мережу кол-центрів для просування синтетичних наркотиків, а потім перетворив її на шахрайську.
Лідер «Хімпрому» також володіє «офісами» в Росії, а за деякими даними — і в інших країнах Європи та Азії.
Офіс типового кол-центру. Фото ілюстративне
Міф про «роботу проти ворога»
Від самого початку існування «офісів» значну частку доходів приносив обман росіян, особливо з 2014 року. Більшість із них прикривали свої шахрайські схеми фразами «ми працюємо проти ворога» або «знищуємо окупантів онлайн». Таким чином відбілюючи свою репутацію, шахрайські кол-центри залучали дедалі більше працівників. Особливо це активізувалося з початком повномасштабної війни.
GI-TOC, посилаючись на російського чиновника, повідомила про 8 мільйонів шахрайських дзвінків щодня в лютому 2024 року, переважна частина яких надходила з України. До повномасштабного вторгнення цей показник становив 300 тисяч на місяць, що в 800 разів менше.
Однак, за даними Кіберполіції України, шахрайські дзвінки до Росії у 2022 та 2023 роках становили лише 10–15% усіх схем українських «офісів». Колишня працівниця такого «офісу» розповіла GI-TOC, що спочатку вона працювала проти росіян, але згодом почала телефонувати як українцям, так і іншим європейцям.
Російський та український ринки для шахраїв не є безмежними. Громадяни деяких інших європейських чи західних країн є заможнішими, а отже, потенційно «вигіднішими» жертвами для українських «офісів». За даними GI-TOC, українські шахрайські кол-центри обманюють громадян із 29 країн світу, більшість із яких — європейські.
Географія роботи українських шахрайських «офісів»
У деяких шахрайських кол-центрах для розширення географічного охоплення працювали вчителі іноземних мов. Нині основними жертвами українських «офісів» є громадяни Чехії, Латвії, Польщі, Румунії, а також англомовних Канади та Сполучених Штатів.
У деяких шахрайських кол-центрах працювали вчителі іноземних мов
Про діяльність українських «офісів» у Франції писали у своєму розслідуванні журналісти Le Monde.
Окрім потенційно більших прибутків від шахрайства у «багатих» західних країнах, вихід на міжнародний рівень також відповідає одному з основних правил кол-центрів: не працювати у своїй країні та не діяти проти неї. Це пов’язано не стільки з етичними міркуваннями, скільки з тим, що іноземним державам складніше відстежувати шахрайство та ініціювати міжнародні розслідування. «Відстань надає певну форму імунітету», — зазначається у звіті.
«Офіси» кришуються «зверху»
Затримати працівників та організаторів шахрайських схем за кордоном складно, а в Україні цим не поспішають займатися.
В Україні не існує спеціального законодавства, яке б регулювало цей (не)новий вид кібершахрайства. Наразі випадки обману з боку кол-центрів підпадають під класичну статтю про шахрайство.
За даними GI-TOC, правоохоронні органи також вимагають свідчень потерпілих перед порушенням кримінальної справи, але багато з них можуть відчувати сором або незручність через те, що їх ошукали, тому не наважуються подати офіційну скаргу.
Встановлення місцезнаходження та відстеження діяльності шахрайського кол-центру також є складним завданням, яке дедалі більше вимагає високого рівня технічних навичок та ресурсів. Точкові операції проти окремих кол-центрів дають лише тимчасовий ефект. Крім того, під час рейдів під варту потрапляють здебільшого лише виконавці шахрайських схем, а не керівники.
Точкові операції проти окремих кол-центрів дають лише тимчасовий ефект
Також GI-TOC пише про «кришування» «офісів» правоохоронцями. За даними дослідження, така «індульгенція» може коштувати 10–15 тисяч доларів на місяць.
Рекомендації
Глобальна ініціатива проти транснаціональної організованої злочинності надає низку рекомендацій для боротьби з шахрайськими кол-центрами в Україні.
— Посилити моніторинг сайтів з вакансіями та соціальних мереж, зокрема через обмін інформацією з правоохоронними органами та ухвалення нових законодавчих актів.
— Підвищити обізнаність громадськості щодо розбіжностей між обіцянками та реальністю стосовно оплати та умов праці в шахрайських кол-центрах.
— Стимулювати орендодавців не здавати офісні приміщення шахраям. Шахрайські кол-центри в Україні рекламуються і діють здебільшого відкрито.
Усунення таких відкритих методів роботи ускладнить залучення постійного потоку працівників, що є критично важливим для економіки шахрайських кол-центрів, де фіксується висока плинність кадрів.
Ще одна тактика — заборона потенційним шахраям орендувати престижні комерційні приміщення в центрі міста. Найкраще спрацює підхід «батога і пряника»: орендодавців можна заохочувати підтримувати гідні легальні підприємства (наприклад, ті, які наймають на роботу ветеранів або які створили ветерани) за допомогою податкових пільг чи інших інструментів, а також застосовувати проти них санкції, якщо вони, здаючи приміщення в оренду шахраям, не провели належної перевірки (з огляду на тотально сірий ринок оренди в Україні ця рекомендація видається наївною. — Ред.).
— Порушувати і вести справи проти мереж, а не проти окремих кол-центрів.
— Внести зміни до законодавства з урахуванням серйозності та масштабів цього виду злочину. Саме це запропонувала тимчасова слідча комісія, створена у 2023 році Верховною Радою для розслідування можливих шахрайських дій кол-центрів. Зокрема, додати до Кримінального кодексу статті про «шахрайство за допомогою електронних засобів зв’язку», які б охоплювали діяльність кол-центрів. Однак парламент цю ідею не підтримав.
Повний список рекомендацій тут (сторінки 26–30).
Проте жодні заходи не змінять ситуацію на краще, доки шахрайські кол-центри і далі «кришуватимуться» правоохоронними органами.